13 червня, о 15:00, у селі Вовкове на Ужгородщині, на будівлі Вовковецької філії Середнянського ліцею відбудеться урочисте встановлення меморіальної дошки закарпатцеві Іванові Шпонтаку, одному із командирів УПА,– повідомили організатори. Встановлення відбувається з ініціативи Інституту національної пам’яті України, бійців 3-го армійського корпусу ЗСУ.
Іван Шпонтак («Залізняк», «Леміш», «Дубровник», «Остап») - український військовик, сотник Української повстанської армії, командир куреня УПА «Месники» і тактичного відтинку «Бастіон», шеф Штабу військової округи «Сян» на Закерзонні, Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 2-го класу.
Народився 12 серпня 1919 року в селі Вовкове недалеко від Ужгорода. Закінчив Ужгородську учительську семінарію. Був сільським вчителем.
У травні 1938 року вступив до Організації українських націоналістів. У 1939 році пішов добровольцем у Карпатську Січ. У 1938–1939 роках брав активну участь у державотворчому процесі Карпатської України та у підготовці вояків Карпатської Січі. Був активним членом «Просвіти». Після окупації Карпатської України нацистською Угорщиною Іван Шпонтак виїхав на територію нинішньої Словаччини. Навесні 1941 року гестапо заарештувало його за знайдену в нього листівку антинімецького змісту, однак з тюрми він втік. Згодом у Берліні вступив до осередку ОУН, вивчав німецьку мову, пройшов військову підготовку на курсах, які готували старшин для майбутньої української армії. За дорученням ОУН Іван Шпонтак став комендантом української поліції в м.Сянки. 30 червня 1941 року у Львові було проголошено Акт про відродження Української держави. Нацисти розпочали масові репресії проти українських патріотів. Івана Шпонтака заарештувало гестапо, від розстрілу врятувала втеча за допомогою членів ОУН.
У квітні 1944 року Іван Шпонтак перейшов в Українську повстанську армію разом із друзями, яких вишколював, будучи заступником коменданта української поліції в Раві-Руській. Організував сотні, а згодом курінь УПА, який діяв на відрізку від м.Угнів (Львівська область) по річку Сян. Провів багато успішних боїв та проявив себе талановитим стратегом і тактиком. Тяжкі бої довелося вести Івану Шпонтаку «Залізняку» і пізніше - під час акції «Вісла» (1947 року), коли велася боротьба проти українського націоналістичного підпілля. В одному з таких боїв курінь «Залізняка» був розбитий.
В листопаді 1947 року перебрався жити до Чехословаччини (нині Словаччини).
Був викритий і у 1960 році чеською поліцією, на вимогу польського комуністичного уряду, переданий польським органам безпеки. У 1961 р. в Перемишлі Івана Шпонтака засудили до смертної кари, яку згодом замінили на довічне ув’язнення. А ще пізніше скоротили до 25 років.
У тюрмах перебував 20 років. На суді стверджував і доводив, що українська держава існує. Ніякої інформації про бійців УПА, побратимів не видав. Вийшов із польської в’язниці у листопаді 1981-го.
Помер 14 квітня 1989 року.Похований у Словаччині.
Закарпатська крайова «Просвіта» в 90-х роках ХХ ст. встановила меморіальну дошку Іванові Шпонтакові на фасаді початкової школи у його рідному Вовковому, але під час проведення ремонту кілька років тому її було пошкоджено.
Відкриття За участі видатних українських митців Тараса Компаніченка й Олега Криштопи, Історичного клубу «Красне Поле», Спілки родин українців політв'язнів і репресованих у Польщі «Пам'ять і спадщина» в особі ексголови Олександра Стеця, Закарпатської крайової організації Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.