Українцям необхідно позбуватися наративу, що необхідно встигати за Заходом, у тому числі і в сенсі мультикультурності. А також «зшивати» країну та відкривати Закарпаття. Так вважає Оксана Забужко, яка сьогодні бере участь у форумі ідей та рішень “Re:Open Zakarpattia”, у дискусії про західні мультикультурні фронтити України та їхню роль для згуртованості й інтеграції в євроатлантичний Захід.
«Маю проблему з терміном «мультикультуралізм», і не тільки я, а вся політологічна і соціологічна наука. Самому концепту мульткульутралізму в соціології справді ми завдячуємо Заходу, західним державам, які у 18-19 столітті створили унітарну державу, а потім вирішили подбати про ті нацменшини, які не додушили, - каже Оксана Забужко. - Все це вже історія, бо концепт вводився як робочий у стосунку до іммігрантів. І нам, у 2021, році видається анахронічним після того, як у 2010 році Ангела Меркель визнала, що мультикультуралізм як політичний концепт в Німеччині не працює, треба думати як інтегруватися».
За словами Оксани Забужко, в умовах 8-го року війни, коли концепт нацбезпеки «за дужками», акценти все-таки треба ставити на «зшивання країни». «В умовах війни та 20 років до того послідовно розшивали, починаючи від так званої медіаформи, коли в кожному регіоні свої медіановини, коли можна розповідати що завгодно про «страшний Донбас» чи «страшну Галичину. І тільки коли люди починають їздити, все міняється», - вважає письменниця.
На її думку, проблема у відсутності не тільки якісного транспортного сполучення, але і єдиного інформаційного поля всередині країни, «Цілій Україні для початку треба відкрити Закарпаття, тут не тільки найкращі кава і коньяк, тут відбувається безліч несамовитих подій. Є чудовий фестиваль «Чендей-фест». Це прецедент серед локальних літературних фестивалів, то чому не зробити «Чендей фест міжнародним фестивалем, який розвиватиметься і даватиме своє культурне обличчя на тлі усієї України? Чи виставку закарпатської школи мистецтва? Щоб при слові « імпресіонізм» виникали полотна від Ерделі до Коцки з думкою: це наше, це є у нас, - каже Оксана Забужко. - Такого роду речі вони вимагають доріг, транспортного зв’язку, насамперед фізичної доступності Закарпатті. Щоб Закарпаття не було десь там за горами, така собі латифундія. Перша умова -- відчуття успішності і економічної і всілякої іншої, і аж тоді вже мультикультурної, про права меншин, специфіку інтеграції».
Повинна бути інтегрованість регіону на рівні інфраструктури і на рівні смислових ціннісних культурних координат і парадигм, де б Закарпаття було не «десь там», а тут, додала письменниця.