У Києві законодавці та виробники під час круглого столу визначили законодавчі прогалини.
Україна має значний потенціал до розвитку виробництва органічної продукції харчування і може увійти до десятки світових лідерів у цій галузі. Проте попри такі перспективи для української економіки та безперечну користь для навколишнього середовища і здоров’я громадян від зростання сегменту виробництва та споживання органічної продукції, прогалини у правовому регулюванні, зокрема недосконалість профільного закону та відсутність супровідних правових механізмів, створюють перепони реалізації як можливостей українських виробників, так і права пересічних споживачів на доступні якісні органічні продукти харчування.
Також, згідно з вимогами плану імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС, до 31 травня 2015 року Україна повинна привести законодавство у сфері виробництва органічної продукції до стандартів Європейського Союзу. Однак новий Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» необхідно суттєво доопрацювати та ухвалити низку підзаконних нормативно-правових актів на його виконання. Один зі шляхів усунення вад Закону — ухвалити його нову редакцію, прописавши норми, які б сприяли розвитку національної галузі та відповідали стандартам Європейського Союзу. Такої думки дійшли учасники круглого столу «Законодавче регулювання у сфері органічної харчової продукції: як зробити його ефективним?», який 14 жовтня в Києві провела Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86». Захід був проведений в рамках кампанії «Живи органічно!», що проходила в Україні з 6 по 12 жовтня як частина Всесвітньої акції Green Action Week за підтримки Шведського товариства охорони природи.
Круглий стіл висвітлив актуальні проблеми у застосуванні Закону, що діє з 9 січня 2014 року, з точки зору різних зацікавлених сторін. Участь у дискусії взяли експерти органів виконавчої влади, виробники та дистриб’ютори органічної продукції, представники органів захисту прав споживачів, громадських організацій.
Потенціал України щодо розвитку органічного сільського господарства не викликає сумнівів, проте, щоб його реалізувати, потрібно приймати системні рішення, одним з яких є ефективне законодавче регулювання, яке б відповідало європейським вимогам, зазначила під час виступу виконавчий директор ВЕГО «МАМА-86» Зоряна Міщук.
Одна з основних вад профільного Закону — він не відповідає вимогам ЄС. «З цим Законом, що ми маємо зараз, — ми не підемо в Європу», — зазначив Анатолій Рудюк, начальник відділу загального землеробства, хімізації та меліорації земель Департаменту землеробства Міністерства аграрної політики та продовольства України. З його слів, наразі Закон не передбачає сертифікації всього процесу органічного виробництва, як це є в ЄС, а лише кінцевого продукту. Органічне сільське господарство також потребує органічної насіннєвої бази, але в Україні її немає. Необхідно також створити умови фермеру, щоб він хотів займатись органічним виробництвом. «Наразі виробник не знає, куди йому бігти, — до Держсільгоспінспекції з планом переходу виробництва на органічне, чи до сертифікаційного органу», — сказав А. Рудюк.
Слід зауважити, що в процесі оптимізації органів виконавчої влади урядом передбачена ліквідація Державної інспекції сільського господарства, а її функції у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) не передані нікому.
Також важливо легалізувати національних виробників органічної продукції, які наразі сертифікуються за іноземними стандартами через відсутність національних.
Від недосконалості законодавства потерпають і споживачі, адже Законом передбачено, що уповноважений орган (на сьогодні це Держсільгоспінспекція) буде контролювати фермерів, виробників органічної продукції і сировини. Однак наразі немає дієвих правових механізмів впливу на недобросовісних виробників, які використовують написи на кшталт «органічний», «без ГМО», «екологічно чистий продукт» тощо на упаковках своєї продукції, яка насправді не сертифікована і вводить споживачів в оману. Цю проблему планують вирішити вже 23 жовтня відповідною постановою КМУ, в якій чітко буде прописана заборона використовувати згадані написи виробникам неорганічної продукції. Також цією постановою має бути затверджено національний логотип органічної продукції, щоб споживач не губився у великій кількості іноземних. У його розробці на конкурсних засадах могли взяти участь всі бажаючі.
Зі слів Наталії Бородачової, віце-президента Всеукраїнської федерації споживачів "Пульс", директора ГО «Інститут споживчих програм», виробництво органічної продукції є надзвичайно перспективним, бо країни ЄС мають обмежені площі і вже сформований попит. Є попит і в Україні. Споживчий ринок демонструє зростання, у деяких сегментах (овочі, фрукти, ягоди, зелень, гриби) навіть відчувається нестача. Однак низька купівельна спроможність гальмує розвиток ринку, вважає експерт.
Причини високої вартості органічної продукції назвав Роман Макухін, експерт з питань органічного виробництва. З його слів, вона ховається за простими фактами — уряди підтримують аграрними субсидіями виробників індустріального сільського господарства. «Аграрні субсидії у світі складають 486 млрд. доларів США (2012 рік). За ці кошти можна двічі нагодувати всіх голодних планети. Складова агрохімії в цих коштах — понад 50%. Ці мільярди пішли на здешевлення агрохімії, і відтак і продукції», — сказав експерт. З його слів, в Україні на міндобрива виділяється близько 20 млрд. грн. в рік. З них 10 млрд. — на пестициди. «Платники податків практично оплачують хімізацію сільського господарства, наші податки йдуть на здешевлення агрохімії», — резюмував Р. Макухін.
За результатами круглого столу буде напрацьовано рекомендації щодо поліпшення правової бази, які буде надіслано компетентним органам, відповідальним за доопрацювання законодавства.
Довідково.
Третій рік поспіль Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86», за підтримки Шведського товариства охорони природи та у співпраці з іншими партнерськими організаціями, проводить щорічні «Тижні екологічного споживача» (ТЕС) — тижневі концентровані інформаційно-просвітницькі кампанії, що мають на меті популяризацію екологічно відповідального споживання і сфокусовані на одній із актуальних тем сталого споживання. ТЕС включають різнопланові інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на різні цільові аудиторії — від пересічних споживачів до посадовців та бізнес-спільноти. ТЕС є частиною всесвітньої кампанії «Green Action Week», ініційованої Шведським товариством охорони природи, яка проводиться одночасно у 25 країнах світу у перший тиждень жовтня.
Цього року кампанія проходила під гаслом «Живи органічно!» і була сфокусована на популяризації органічного харчування та землеробства, як частини культури сталого споживання та харчування, серед сімей з дітьми та інших пріоритетних цільових груп, а також серед фермерів, що потенційно могли б перейти на безпечний для природи та здоров’я спосіб вирощування та виробництва сільськогосподарської продукції.
За додатковою інформацією звертайтесь, будь ласка, до Наталії Жугай, інформаційного менеджера ВЕГО «МАМА-86», за тел. (095) 591-4267 або на електронну скриньку zhuhay@mama-86.org.ua