Це є прямим порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», – кажуть громадські активісти.
Наприкінці минулого року Закарпатський громадський центр і Східний центр громадських ініціатив вирішили поцікавитися, чи доступні генеральні плани міст Закарпатської області представникам різноманітних громадських організацій та й загалом людям. Із 13-ти запитів на доступ до публічної інформації належної відповіді не надала жодна місцева адміністрація, – повідомляє прес-центр «Закарпаття».
«Ми просили надати інформацію про рішення органів місцевого самоврядування з приводу, які частини з генерального плану засекречені, а які є у вільному доступі, чи розміщений генплан на сайті відповідної ради, який порядок отриманння інформації і чи може її отримати будь-хто охочий», – зазначив координатор Закарпатського громадського центру Володимир Феськов і пояснив, що інформація про генплан населеного пункту повинна бути оприлюднена на сайті місцевої ради і доступна для громадськості по запиту.
Володимир Феськов наголошує, що жодна з отриманих відповідей не містить конкретики. « Кілька місцевих рад запропонували прийти і ознайомитися на місці, бо матеріали – надто об’ємні і надавати їх нема технічної спроможності. Таким чином відповіли міста Перечин і Тячів. Свалява запропонувала ознайомитися із технічним завданням. З Іршави отримали відповідь, що в належний законний спосіб затвердженого генплану у них нема, а у Рахові і Хусті сказали, що генплани у них в розробці, тому надавати нема чого. Хоча відсутність нового плану не заперечує старого, за яким місто живе дотепер. Всі інші, у тому числі: Берегово, Виноградово, Ужгород, Мукачево і Чоп, сказали, що ця інформація належить до службової і надати її вони не можуть».
Натомість голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук звернула увагу, що поняття «службова інформація» не означає «секретна». Більше того, засекречується власне інформація, а не документ. А тому, якщо вона є на документі, то підлягає замальовуванню. На думку юриста, наразі спостерігаємо за намаганням влади приховати прояви корупції та неефективне управління ресурсами. «Загалом (і це стосується не тільки генеральних планів, а й усіх документів, які створюють під час своєї діяльності органи державної влади), питання доступу до публічної інформації означає, що демократична влада і влада, яка іде на співпрацю із своїми громадянами, відкриває доступ до цих документів, щоб отримати зворотній зв’язок. Влада, яка боїться виявити свої зловживання, порушення прав людини, неефективне управління ресурсами або корупцію, засекречує ці документи, щоб про це не дізнались», – стверджує вона.