Упродовж 12-18 червня було проведено третю в 2023 році хвилю моніторингу обласних медіа – 4 друкованих та 6 онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня їхньої гендерної чутливості.
У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.
Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Карпатський об’єктив», «Новини Закарпаття», «РІО», «Ужгород», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 110 публікації. Із онлайн-видань: «Голос Карпат», «Закарпаття онлайн», «Zaholovok.com.ua», «Mukachevo.net», «Uzhgorod.net.ua», «Про Захід», загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 737. Під час моніторингу досліджувалися також публікації, які висвітлювали воєнну тематику, зверталась увага на новини, які так чи інакше подавали інформацію про події, людей, пов’язаних з війною у всіх сферах життя.
Друковані ЗМІ
У 15% (на 5% менше, ніж за період квітневого моніторингу) публікацій друковані ЗМІ зачіпали тему війни, її впливу на життя людей, ВПО. Перша за охопленням тема - підрив Каховської ГЕС, наслідки, допомога тощо. Йшлося також про події місцевого значення, про історії військових, кримінальні новини про ухилянтів, про рушниці-антидрони збирає мукачівський підприємець тощо.
Найменше темі війни присвятила площ газета «Ужгород» (тут подавали інформацію про поховання героїв), де переважно розміщувалася актуальна для міста інформація. Загалом у матеріалах на військову тематику експертами ставали частіше чоловіки, уп’ятеро частіше, ніж жінки. Героями публікацій на воєнну тематику були виключно чоловіки.
Загалом відсоток експерток у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ за цей період склав 32%, що на 5%, ніж у попередньому моніторинговому періоді. Варто зауважити, що жінки надавали експертну оцінку в інформаційних матеріалах на різну тематику, здебільшого їхні цитати присутні (на 100%) у публікаціях на тему медицини та охорони здоров’я, соціальної політики та дозвілля. Проте взагалі не фігурують жінки як експертки у таких напрямках, як економіка/бізнес, освіта/наука, екологія/довкілля, спорт та волонтерство і благодійність. На рівні 50% подавалися експертні думки жінок у матеріалах на тему війни та армії, і 22% у публікаціях на тему політики. Варто зазначити, що у матеріалах газети «Ужгород» взагалі не використовували експертну думку жінок, у газеті «РІО» жінки частково висловлювалися тільки на тему «політики». У решті видань думки/позиції жінок подавалися у різних галузях. Наприклад, у газеті «Карпатський об’єктив» - соцзахист, війна/армія та дозвілля, «Новини Закарпаття» найбільш широко предсаивла експертні думки жінок: на тему медицини та охорони здоров’я – на рівні 100%, політики- 67%, війни/армії 33%.
Кількість героїнь – удвічі менша і склала - 16%, щоправда, це на 5% більше за попередній період моніторингу. Героїнями публікацій жінки найчастіше були у тематиці екології та довкілля-100%, освіти та науки- 75%, розвг та дозвілля- 60%, у межах 25-29% у публікаціях на тему війни та армії, культури, медицини та охорони здоров’я. Ще менший % жінок подано у матеріалах на тему політики -14% та спорту-5%. У матеріалах на іншу тематику, зокрема, економіку та бізнес, соцзахист, волонтерство про жінок не йдеться взагалі.
У всіх виданнях жінки як героїні фігурують у кілька разів рідше, ніж чоловіки. Найчастіше про жінок писали газета «Новини Закарпаття» , найменше- «Карпатський об’єктив».
Щодо фемінітивів, то їх у текстах друкованих видань досить значна кількість. Газети використовують 96% фемінітив (на 20% більше, ніж за попередній період монітрингу), дуже рідко (2 випадки) застосовуючи до позначення професій та посад жінок іменники у чоловічому роді - маскулінітиви. Серед фімінітивів траплялися, зокрема, такі: вчителька, лідерка, очільниця , медсестра, актриси, лікарка, старша медсестра, щодо маскулінітив, то зафіксовано такі: лікар-кардіолог та лікар.
Найбільше фемінітивів зафіксовано у публікаціях газети «Ужгород» 79%, найменше- у газеті «РІО».
Відповідно до цих даних найбільш гендерночутливе видання: «Новини Закарпаття» (Індекс – 52%). Найменш гендерночутливе – «Ужгород» (40%).
Онлайн-медіа
В онлайн-медіа, подібно до друкованих видань, теми війни стосується майже третина контенту (29%). Проте здебільшого це повідомлення про втрати (смерть, поховання героїв), такі новини склали 85% від загальної кількості на воєнну тематику. Решта 15% - це історії військових, події, пов’язані з підтримкою військових, коментарі експертів.
Варто зауважити, якщо у попередньому моніторинговому періоді онлайн-видання удвічі менше використовували експертну думку жінок, то цього разу – навіть більше - 35%.
Загалом за період моніторингу кількість експерток склала майже третину від усієї кількості експертів і експерток – 30%, відсоток героїнь зафіксовано дещо менший- 23% (аналогічно до попереднього періоду). Що стосується жінок, які є героїнями новин, то їх на 7% більше, ніж у друкованих виданнях.
За цей період моніторингу експертна думка жінок присутня у матеріалах невеликої кількості тем. Найчастіше жінки коментували такі теми як кримінал- 67%, медицина та наука- 60%. У третині публікацій про освіту та науку, війну/армію, де подаються коментарі експертів, присутня експертна думка жінок. У новинах з тематичного напрямку «політика» переважали коментарі чоловіків. Відсоток експертності жінок у політичних новинах всього 8%. Найчастіше експертки фігурували у публікаціях видання «Закарпаття.онлайн»- 70%. На сайті «Голос Карпат» цей показник склав 40%, Zaholovok.com.ua- 36% Uzhgorod.net.ua - 25%, « Мукачево.нет» - 12%. Видання «Про Захід» взагалі не враховувало експертних думок жінок.
Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему та волонтерство і благодійність- 100% , освіта/наука- 62%. У публікаціях на іншу тематику частка жінок не перевищує 35%, крім новин на економічну тематику, тут відсоток героїнь склав 40%. Суттєву перевагу чоловіків зафіксовано у матеріалах на кримінальну тематику (85%) та війни (82%). У новинах, в яких йдеться про соцполітику, екологію та довкілля, розваги, жінки в якості героїнь не фігурують.
Варто зазначити, що в онлайн-виданнях активно використовуються фемінітиви. Їхня кількість у майже всіх виданнях становить понад 83%, за винятком сайту «Zaholovok.com.ua», де використання фемінітивів зафіксовано на рівні 70%. Кожен із сайтів використовує маскулінітиви (слів на позначення посад, професій тощо жінок у чоловічому роді), але в незначних кількостях. у виданнях «Про Захід» та «Голос Карпат». Мінімальна їх кількість у новинах сайту «Mukachevo.net».
Загалом було зафіксовано такі фемінітиви: медикиня,артистка, переселенка, засновниця, медсестра, заступниця, начальниця управління, заступниця, директорка, директорка, психологиня, переселенка, воячка, медикиня,співмешканка, консультантка, жителька, фігурантка, наркоторговка,працівниці, колегині, завідувачка, директорка, студентка-відмінниця, колаборантка, уродженка, блогерка, актриси, поплічниця,фігурантка, зловмисниця та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: інструктор, бойовий медик, художник-постановник, молодший лейтенант, проректор та інші.
Згідно з цими даними, «Закарпаття.онлайн» є гендернонайчутливішим інтернет-виданням квітня (Індекс гендерної чутливості – 60%). Найнижчий показник – у «Про Захід» (35%).
За результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості закарпатських медіа у червні 2023р. склав 47% (на 5% більше, ніж у квітні). Ознайомитися з даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Ірина Бреза
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині та мережею прес-клубів України і медійних організацій.