Розповсюдив фейк – отримав штраф. Хороший кейс на Закарпатті – приклад для тих, хто не думає, що пише у соціальній мережі або ж, що ще гірше, навмисне розповсюджує завідомо недостовірну інформацію, яка може завдати шкоди суспільству. Йдеться про рішення Міжгірського районного суду – оштрафувати місцевого жителя (до речі – кандидата в депутати) за 16 фейкових постів у Фейсбуці про пандемію Covid-19.
Згідно із рішенням суду, інформує видання Zaxid.net, чоловіка визнано винним за статтею Кодексу України про адмінправопорушення – поширення неправдивих чуток – та зобов’язано сплатити штраф на 255 гривень та ще й судовий збір на 454 гривні. І хоча це рішення Феміди першої інстанції (тобто чоловік може звернутися до апеляційного суду), кейс повчальний: думай, про що пишеш, оскільки можеш за свої слова відповісти, якщо вони – навмисна брехня.
Проте, на жаль, поки що мова йде радше про одиночний випадок, ніж регулярну практику притягнення до відповідальності за свідоме і цілеспрямоване розповсюдження фейків чи інформаційних маніпуляцій – як через соцмережі, так і через ЗМІ або ж інформаційні сайти, які позиціонують себе як електронні газети. Між тим, проблема розповсюдження недостовірної інформації набула й світового, не лише загальноукраїнського значення. Є вона й у просторі медіа та соцмереж закарпатського регіону.
Фейки, дезінформація, простіше – брехня
«Дезінформація – спотворена, свідомо неправдива, провокаційно-тенденційна інформація, поширена як правдива з метою введення в оману громадськості, політичних опонентів, конкурентів тощо. Дезінформацією також називають сам процес поширення у ЗМІ чи у інший спосіб викривлених або свідомо неправдивих відомостей», – розповідає про поняття неправдивої інфо «Енциклопедія сучасної України».
Фейкові новини, за версією української Вікіпедії, – це підробка чи імітація новин (маніпулятивне спотворення фактів; дезінформація), яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у ЗМІ для забезпечення відповідності та перевіреності, та яка не витримує жодних, навіть поверхневих, перевірок на відповідність та реальність, але, незважаючи на це, має потужний вплив на свідомість великої кількості людей.
Якщо взяти певну новину із ознаками брехні чи маніпуляції (із соцмережі чи ЗМІ), перевірити її на наявність недотримання чи порушення журналістських стандартів, то можна переконатися у достовірності описаних вище понять.
Розповсюдження дезінформації сьогодні притаманно як загальнонаціональним, так і регіональним ЗМІ. Наприклад, лише за три дні вересня 2020 року експерти «Інституту масової інформації» виявили у 23 загальноукраїнських онлайнмедіа 150 фейків та ще 461 маніпуляцію. Основними темами фейків вересня торік виявилися: побутові (39% – забобони, магія, прогнози ноунейм-астрологів щодо всіх аспектів життя, або «політична астрологія»), проросійські (34%) та фейки, пов'язані з місцевими виборами-2020 (12%). Щодо маніпуляцій, то майже половина (47%) була пов'язана з місцевими виборами-2020. На другому місці – проросійські маніпуляції (17%), і на третьому – маніпуляції про гроші, економіку і зарплати (16%).
За підсумками 2020 року експерти ІМІ відібрали 10 найпоказовіших фейків, серед яких, зокрема, вагітність прессекретарки президента від президента; порожні тарілки для військових на фронті поряд із повними тарілками для президента; робота таємних американських лабораторій в Україні. І хоча сам сюжет таких «новин» виглядає абсурдним, ці фейки розганялися мережею Інтернет та окремими ЗМІ, і, що гірше, окремі люди щиро вірили у правдивість почутого.
У цьому році при дослідженні дезінформації у регіональних онлайн медіа 10 областей, експерти встановили, що найпоширенішими типами маніпуляцій у новинах стали публікація джинси (43% загальної кількості маніпуляцій), судження, оцінки, які подаються як факт (20%), і фрагментована (неповна) інформація (19% загальної кількості публікацій з маніпуляціями). Перебільшення/применшення реальних даних становило 9% загальної кількості маніпуляцій, заголовок не відповідав змісту тексту в 7% новин з маніпуляціями, псевдоексперти або заангажовані експерти фігурували в 4% новин з маніпуляціями.
За інформацією «Детектор медіа», у 2020-2021 роках український інформаційний простір заполонили маніпулятивні наративи про Covid-19, а також російська пропаганда щодо війни на Донбасі, яка не змінювала своїх меседжів з початку окупації українських територій у 2014 році. Усі вони стосуються дискредитації України як держави, делегітимізації її державних інституцій та представників влади. Окрім цього, частина маніпуляцій про пандемію коронавірусу були спрямовані проти української системи охорони здоров’я.
Коли змушують вірити у неправдиве
На Закарпатті, за спостереженнями автора, на окремих інтернет-сайтах чи акаунтах соцмереж, крім згаданих тем щодо пандемії коронавірусної хвороби чи тез російської пропаганди, можна зустріти наративи, пов’язані із конфліктами між місцевими політичними елітами, а також прояви дезінформації – завідомо фейкової або ж неперевіреної – з метою «робити сенсацію» для накрутки сайту чи особистого акаунту у соцмережі. У період виборчої кампанії, звісно ж, не бракує потоків неправдивої інформації або ж так званого «чорного піару» щодо кандидатів на виборні посади. Окремої уваги заслуговують фейки, пов’язані із Закарпаттям як прикордонною областю і спроби російської пропаганди розхитати ситуацію на темі міжнаціональних відносин та сепаратизму.
Буквально нещодавно закарпатським медіапростором пронеслася новина про директорку однієї із шкіл Виноградова, якій, за версією одних ЗМІ і блогерів, вручили підозру, за версією інших – підозри не вручено. Багато інформації із ознаками маніпуляцій або ж відвертого «чорного піару» можна знайти на окремих інтернет-ресурсах щодо нещодавніх кадрових змін у керівництві та депутатських комісіях Закарпатської облради. Зафіксовано розповсюдження маніпулятивної інформації щодо окремих депутатів Виноградівської міської ради, які буцімто «прогулюють» засідання, відпочиваючи закордоном. Ще на початку періоду загальноукраїнського карантину мережею пронеслася інфо про короновірусну хворобу начальника одного із комунальних підприємств, яка в підсумку виявилася неправдивою. Окремі сайти та блогери Ужгорода інформували про сумнівне оформлення землі на території непрацюючого підприємства як випадок із ознаками корупції. Тим часом зафіксовані інформаційні маніпуляції, меседж яких – оформлення ділянок це «досягнення», бо буде орендна плата за землю. Це лише кілька прикладів щодо фейкової чи маніпулятивної інформації у найзахіднішій області країни.
Варто нагадати, що спеціалізованих досліджень щодо реального об’єму та джерел фейкової інформації на теренах суто Закарпатської області комплексно не проводилося. Тож, якщо копнути глибше, можуть стати відомими й більш кричущі приклади розповсюдження брехні про окремих людей, організацій, муніципальних чи державних інституцій під виглядом правди.
Якщо подивитися на сайти, які продукують маніпулятивну чи оманливу інформацію, то найперше, що можна помітити – на вебресурсах не вказано імен редакторів, журналістів, реальних контактів редакції. Якщо ж ознайомлюватися із «новинами», ми, у більшості випадків, не помітимо чіткого джерела інформації, цитат від реальних людей чи позиції офіційних установ. Натомість нерідко можемо побачити «сенсаційний заголовок», ігнорування принципу відокремлення фактів від оціночних суджень, інколи – мову ворожнечі.
Щоб не отруїтися – не треба їсти зіпсуте. З інформацією те саме
До слова, як поінформував «Детектор медіа» із посиланням на дані досліджень, 53% співробітників 20 великих українських компаній не дотримуються інформаційної гігієни. А 54% українських користувачів Фейсбуку публікують у своїх постах фейки та маніпуляції.
Видання «Детектор медіа» нещодавно також інформувало про вересневий фейк – буцімто держава Україна виплачує індивідуально кожному біженцю із Афганістану 100 тисяч гривень. Видання звернуло увагу, що таке повідомлення поширював анонімний телеграм-канал «Тёмный рыцарь», який пов’язують із двома народними депутатами. «Телеграм-канал «Тёмный рыцарь» – це канал людей, які відверто шкодять Україні. Тут слід не розвінчувати кожен фейк, бо Дубінський і Бужанський наплодять завтра у десять разів більше. Треба пояснювати людям, що не можна взагалі довіряти цьому джерелу, пояснювати, що це джерело маніпулює громадською думкою навмисно», – прокоментував ситуацію щодо фейку із виплатами афганським біженцям головний редактор «Детектора медіа», медіаексперт Отар Довженко. Слушна порада.
Загалом щодо всіх джерел сумнівної інформації – треба шукати (і знищити) корінь проблеми, а не її паростки. Стільки фейків, маніпуляцій, дезінформації в цілому навколо, – може обуритися рядовий споживач інформацій і буде цілком правий. То що ж робити, аби захиститися від неправди? Насамперед – навчитися відчувати, де неякісна інфо і повністю уникати ознайомлюватися із контентом певних ЗМІ, сайтів, блогерів. Адже якщо їжа не якісна, ми її не вживаємо, щоб не отруїтися. Якщо є магазин чи точка на ринку, де нам продають неякісні речі, ми такий пункт продажу ігноруємо і радимо робити те саме своїм близьким. З неякісною інформацією – ну просто те ж саме. Інформаційна гігієна – головне.
Буде б добре, якби в Україні медіаграмотність, правила дотримання інформаційної гігієни почали вивчати ще у школі, а то й – із садочка. Тоді шанси побороти поширення брехні у суспільстві зростуть в рази.
Ярослав Гулан для Zaholovok.com.ua
Підготовано в рамках медіакампанії "Вірю - не вірю" Ужгородського прес-клубу за підтримки Медійної програми в Україні