В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція в.о. начальника Закарпатської митниці Олександра Семирги на тему: «Відкритий кордон з ЄС: ситуація з чергами та пропуск громадян і транспортних засобів у літній період 2023 року». Йшлося також про планування поїздок за кордон з використанням інформаційного ресурсу «Митниця – в смартфоні».
За словами Олександра Семирги, в.о. начальника Закарпатської митниці, з початку літнього періоду спостерігаються пікові накопичення, передусім пасажирського транспорту, автобусів, на пунктах переходів. Особливо у вихідні дні, коли буває до 8-10 автобусів на КПП у Чопі та Ужгороді. «Збільшилися і регулярні, і нерегулярні туристичні перевезення, дуже багато дітей їдуть закордон на відпочинок і у табори, дітей наших військових приймають сусідні країни,- коментує Олександр Семирга. - Намагаємося максимально реагувати на ситуації, які складаються. Водночас, враховуючи наш військовий стан, ситуацію в країні, колеги на суміжних сторонах трохи прискіпливіше ставляться як пасажирських та вантажних перевезень, проводять більш детальніший прикордонний та митний контроль громадян на в’їзд до країн ЄС. Це відповідно збільшує час проходження суміжною стороною пропуску. З нашого боку відповідно ми не можемо більше оформити, ніж вони можуть прийняти».
На КПП «Ужгород» -Вишнє Нємецке» митниця, щоб пришвидшити пропуск автобусів, оформлює їх і на вантажній ділянці. Це дозволяє пропускати на добу до 55 автобусів (навіть до 70), у той час, як по смузі пасажирського транспорту максимально може проходити за добу 20 автобусів. Закарпатські митники крім того ведуть перемовини із колегами сусідніх країн, щоб відрегулювати черги на кордонах.
«У першу чергу є у нас такі речі, як система раннього повідомлення про надзвичайні події на кордоні. Це результати перемовин у січні з Угорщиною та Словаччиною, згідно з якими був запущений пілотний проєкт із Угорщиною. Зараз ведуться перемовини з Угорщиною та Словаччиною (на завершальній стадії), що передбачають домовленості щодо комунікації, швидкого реагування на нестандартні ситуації на кордоні, у тому числі і черги і накопичення. – пояснює Олександр Семирга. - Планується передбачити мінімальну кількість, як вантажних так і пасажирських транспортних засобів, яку сторони домовляються проводити оформлення, щоб пришвидшити цей процес. Зустрічі з цього приводу передбачені також із прикордонними службами».
За словами в.о. Закарпатської митниці, можливо буде відновлене автобусне сполучення через Малий Березний, який функціонував кілька десятків років тому. Але у разі, якщо фіксуватимуть тенденції до збільшення транспортних «заторів» на кордонах.
Щоб оптимізувати рух пасажирів через кордони та допомогти українцям швидше отримувати консультаційну допомогу, у квітні цього року Закарпатська митниця запустила сервіс «Митниця у смартфоні», через який не тільки можна відслідкувати час очікування на певних КПП і відкоригувати свій шлях, але й звернутися із запитами до відповідних структур митниці. «Інформаційно-довідковий ресурс, який був створений Закарпатською митницею, функціонує фактично 70 днів. Головна мета- зручність і комфорт для людей при перетині кордону, максимально легкий доступ до інформаці, отримання інформації або реалізація певних функцій сервісних для громадян,- пояснює Олександр Семирга.- За цей час (70 днів) зафіксовано понад 26500 відвідувань сервісу. Ми додали також майже 10 розділів і близько 20 статей додаткового функціоналу. Рівень задоволеності користувачів- 4.8 бали з 5-ти. Найбільш затребуваний елемент -- інформація щодо часу очікування на кордоні. А також інформація з контактними даними всіх підрозділів митниці. Це єдиний ресурс, де в такому об’ємі доступна інформація про митницю в Україні».
Користувачі також переглядають правила перетину кордону, заборони, обмеження, рекомендації. Через «Митницю в смартфоні» можна сплатити митні платежі, митні штрафи за будь-яким кодом чи напрямком класифікації.
Олександр Семирга, відповідаючи на запитання, зауважив, що порівнювати цифри цьогорічних та минулорічних (коли передусім люди рятувалися від війни) пасажиропотоків через кордони на пунктах пропуску Закарпаття недоцільно. Але у порівнянні з довоєнним періодом показник зріс на 150 %.