Zaholovok.com.ua у розділі «Власна думка» знову пропонує читачам свої "підкреслення" у книгах.
Детальніше про фрази у книгах і чому, як правило, їх підкреслюють – у першій подібній публікації сайту Zaholovok.com.ua.
А сьогодні – Лариса Денисенко і її книга "Відлуння".
…як будь-яка гарна та комфортна річ, людина чи почуття з часом можуть перетворитися на тортури.
Такси схожі на лікарів, аптекарів та повірених.
Мав гачкоподібну психологію, постійно потребував гачків, наживки для цих гачків та здобичі для цих наживок. Я помітила, що такі чоловіки обирають краватки з ромбами або вертикальними смугами.
Дерек здихався професора близько шостої ранку, пообіцявши йому, що якщо в нього народиться син, то він експериментально буде вирощувати малого в бочці.
Я дарувала йому светри, футболки, мідних ведмедиків та музичні диски. Він мені – шалики, спідниці, замалі для мене, шоколадних «моцартів» та керамічні філіжанки.
Я втрачала кілограми та глузд. Щотижня ходила здавати кров, думала, чим більше її віддам, тим швидше позбавлюся цього вірусу кохання. Здавати кров мені заборонили. І сказали, якщо ще раз мене тут побачать, повідомлять у відповідні психологічні та соціальні служби.
Її звуть Наташа Ченскі. Вона з Кракова. В Берліні живе забагато іноземців.
Дерек її обожнював, вона виглядала як шахрайка аристократичного походження та сушила свої шовкові шкарпетки на ногах ляльок Барбі, які розкладала вздовж підвіконня догори ногами.
Всі вишукані речі та люди не такі прості у вжитку, як нам би того хотілося. Хоча думати про те, що вони належать тобі, приємно.
Вона йшла так, наче її несли у святковій коробці.
Я завжди мріяв про те, щоб підкорятися їй, але погано пояснив Богу, що маю на увазі. Тому він зробив її моєю керівницею, а не коханкою.
Пані Вайхен, коли урядовець бачить однокашників, він думає, що час напиватися і вчиняти ґвалт. Усім час від часу хочеться повернутися в юність, якою б недолугою вона не була.
Батько завжди вважав, що "нормальна людина швидше стане психом, аніж психіатром".
Якщо гратися в літературні асоціації, бувають люди – вступи, прологи, епілоги, бувають люди – гіперболи, рефрени, посилання, а Ханне – кульмінація.
Митці або врятують цей світ, або зґвалтують.
«Я зараз читаю книжку якоїсь китаянки, їхні імена я запам’ятовую гірше за назви тістечок у цій кав’ярні. Якщо не знати, що це написала китаянка, більше нічого на це не вкаже. Навіть азіати втрачають самобутність, хіба це не лякає?» - «Мене – ні. Якщо вони створюють одяг для всієї планети, тим самим єднають чи уніфікують всіх нас, китаїзують – як каже мій брат, - відповідно і планета щось запускає їм у кров. Це – справедливо».
Краще б ти його не викладала, а вкладала комусь в голови! Викладачів варто б перейменувати на вкладників.
Так буває із природою, повітря наче завмирає, ніби Бог грається в свої ігри, сутність котрих розуміють тільки філософи, крім того, хибно.
Я згадала слова Марата: «Нам все одно, що пити. Кава, чай, горілка, шипшина. Будь-яке питво спонукає нас до розмов та посиденьок. Це щось ментальне».
Навіщо сестри захоплюються сумнівними друзями своїх братів?
Знаєте, деякі люди та стосунки також виглядають багатообіцяльними, але після невеличкої перевірки – здуваються і зникають.
Марат говорив про те, що за умов постійної окупації України, поглинання її іншими імперіями і використання тільки як додаткової території, виживали тільки боягузи, зрадники та пристосуванці. Героїв вбивали. Сміливих витравлювали.
Голосистих таврували. Принципових закатовували, заарештовували, страчували. Виживали слабкіші духом. Марат каже, що важко усвідомлювати себе нащадком слабких духом. Тому Україні важко відстоювати свою позицію у тій самій Об’єднаній Європі.
Чорні війська непрочитаних листів.
У такий час вулицями вештаються тільки туристи, безхатченки, закохані та собачники.
Ходити не могла рівно, бо спіткалася об думки про нього.
Можливо, Ханне має рацію, люди, в яких є діти, починають жити майбутнім, а не минулим. Але тільки розібравшись зі своїм минулим, ти можеш стати сильнішим та відчути себе впевненим.