Китай і Монголія у трансмонгольському турі: експрес-знайомство

Китай і Монголія у трансмонгольському турі: експрес-знайомство

Пощастило мені минулого року проїхати частину однієї з найвідоміших магістралей світу-трансмонгольську, вже багато років дуже популярну серед німецькомовного населення. Найбільша цільова група-це пенсіонери, у яких є час і гроші, але є й дуже багато молодих європейців, які беруть собі gap year, тобто відпустку на рік, і подорожують світом.

Для людини, яка досить часто користується українськими/російськими/пострадянськими потягами, може бути незрозумілим бажання платити досить великі гроші за право по дві доби сидіти в купе і спостерігати за пейзажами, які можуть не мінятися годинами і днями. Я і досі цього не розумію. Але кожному своє.

Є два варіанти такої трансмонгольської або транссибірської подорожі: нормальними пасажирськими потягами і спеціальним туристичним Царенгольд, в якому ціна за тур може сягати 10000 євро і більше.

Я їхала першим варіантом.

Китай

Українцям потрібна віза. Подається у Києві у дуже непримітному офісі, де діє жива черга. Треба мати заброньовані квитки в обидва боки, анкету, довідку з місця роботи, бронювання готелю, фотографії. Ціна питання біля 100$.

Моя перша помилка-це нічний переліт. Включитися по приїзду в екскурсію важко, дається взнаки і різниця у часі 6 годин.

Очікування:туман, дим, викиди, люди в масках.

Реальність, на яку натрапила я: ясне небо, птахи, берізки по трасі аеропорт-місто Пекін, машин багато, але заторів нема.

Перше враження про Пекін з 23-мільйонним населенням і 6 мільйонами автівок, що його побудували як копію Москви, лиш з більшим і ширшим  розмахом, а тепер інтегровують сюди ще копію Нью-Йорка.  

Гроші краще міняйте в аеропорту, бо в місті з цим зовсім журбинка. В магазинах українську картку у вас скоріше за все не приймуть, автомати в готелях за обмін зжирають близько 20%, банки на вихідні не працюють, «мінял» на вулицях нема. Бути в Китаї і нічого не купити? Так, це сумна реальність. Самі китайці розраховуються майже всюди через додаток у телефоні.

У Пекіні мають право їздити авто лише з пекінськими номерами і не старші 15 років. Потім машину треба здати на утилізацію і отримати від держави 1000$ додатково для покупки нової. Щодня близько 20% власного автотранспорту за спеціальним календарем не має право використовувати його. Так вони розвантажують місто і звільняють парковки, на яких, до речі, окремі поверхи виділені під електрокари. 

Найбільші здивування

Інформаційне табло на вокзалах і загалом система перепусток, схема перонів-це просто жесть. Чорт голову зломить.

Китайці мало п’ють, бо швидко п’яніють, а бути побаченим у нетверезому стані вважається великою ганьбою. На вулиці ви не побачите п’яної бійки і різанини з двох причин: а) бо мало п’ють;  б) бо навіть щоб купити ніж, треба пред’явити паспорт.

У Китаї вигулюють пташок у клітках так само, як у нас собак. Пташок тримають усі, а коли виходять у справах, то часто беруть їх із собою, бо ж їм сумно і одиноко вдома буде.

Біла людина викликає захоплення. Не дивуйтеся, якщо з вами будуть просити сфотографуватися.

Вдень на вулицях майже немає людей. Кажуть, працюють. До речі, добре можна заробити у торгівлі, відправляючи в Європу товари через сервіси типу Aliexpress. Ми питали, де їх можна купити напряму, на що нам з посмішкою відповіли, що такий ширпотреб виробляється лише на експорт, а вони самі люблять якісні товари. А ще тут не вистачає німецькомовних гідів і взагалі персоналу. Я задумалася)

В Китай можна їздити хоча  заради їх інтерактивних ринків з вуличною їжею.

Все пізнається у порівнянні

Хотілося купити сувеніри. Партнер нам сказав, що Пекін для цього не дуже місто, завелике. От поїдемо у маленьке містечко Сіянь, там і купимо. Сіянь-8,7 мільйонів жителів. Село, шо тут скажеш.

Китай і чай

Його п’ють всі і всюди. Чай-це як айфон у нас. Який ти заварюєш, у чому і коли визначає твоє місце у суспільстві. Тому у потягах ти можеш придбати гарячу воду, але не чай. Бо це мало не образливо нав’язувати комусь свій чай, свій смак. До речі, китайці ніколи не п’ють холодну воду.

У Сіяні я вперше спробувала гречаний чай. Заливаєте гречку окропом і вуаля-новий чай.

Well educated in China is

У тебе хороша освіта, якщо ти вмієш робити чотири речі:

  • грати на музичному інструменті
  • грати в шахи
  • володієш каліграфією
  • малюєш

Я, по ходу, неосвічена невігласка. Треба з тим щось робити.

На території Китаю (Пекін, Сіянь, Китайська стіна біля Бадалінг) я пробула всього 3 дні, тому це суто суб’єктивні спостереження і висновки з розповідей китайських колег зі сфери туризму, тому не сприймайте як останню інстанцію. А я пішла вчитися.

 Аліса Смирна

 Другу частину розповіді читайте за посиланням.

 

 

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...