Про це йшла мова у Рахові під час проведення, організованої Закарпатською ОДА, інформаційно-комунікативної платформи з питань охорони нематеріальної культурної спадщини та підтримки приватно-державного партнерства. Прикладом останнього є Музей гуцульської бриндзі, який створила місцева мешканка Ольга Шкуро. Музей – це грантовий проект за підтримки Українського культурного фонду. За допомогою технологічних новинок – окулярів віртуальної реальності та QR-кодів – відвідувачі можуть переглянути відеоролики з полонини, з випасання овець та сам процес створення унікального сиру.
Гуцульська бриндзя –продукт унікальний, розказує власниця музею. Минулого року це визнали на державному рівні, Мінекономіки закріпило за продуктом брендову назву. Відтоді гуцульською овечою бриндзею може називатися тільки сир виготовлений у гірських районах України, де випасають овець на висоті не менше 700 метрів над рівнем моря. До речі, це перший продукт в Україні, що отримав свідоцтво, яке відповідає усім європейським вимогам щодо реєстрації і має право на визнання в ЄС.
Пані Ольга розказала, що овечий сир виготовляють за технологією, якій сотні років. Переважно його роблять у горах, коли випасають овець. Справа виготовлення сиру багатоетапна. Спочатку у свіже овече молоко додають закваску – кляґ, добутий зі шлунку молочного ягняти. Відтак залишають на декілька хвилин. Дерев’яним жбаталовом розмішують, відділяючи від рідини м’який сир, вибирають його, зціджують рідину, утрамбовують у будзи. Через декілька годин виходить сипкий сир. Його перетирають із сіллю і залишають у темному й прохолодному місці на декілька тижнів, відтак кінцевий продукт і називають гуцульською овечою бриндзею. Без бриндзі горяни не уявляють свого раціону, каже власниця музею. Його додають до безлічі традиційних гуцульських страв – баноша, кулеші, вареників, - повідомили в пресцентрі Закарпатської ОДА