Електронне врядування: як це працює в Ужгороді

Електронне врядування: як це працює в Ужгороді

Один із сучасних показників успішної роботи влади будь-якого рівня – впровадження інструментів європейської демократії, а сьогодні це насамперед можливості, сервіси в електронному форматі – електронне урядування. Це дозволяє громадянам отримати послуги, інформацію дуже швидко, на будь-якій відстані, у зручний час, мінімізує контакти з чиновниками, а отже й нівелює корупційні ризики. Як напрацьовувалося і розвивається електронне урядування в Ужгороді – детальніше. 

Один із перших елементів електронного урядування, запроваджений Ужгородською міською радою, – офіційний сайт – створили в 2001 році. Ресурс постійно вдосконалювали, а з 2016-го – радикально оновили. Проте документи та публікації попередньої версії можна переглянути, перейшовши в один клік із головної сторінки сучасного сайту.

Наявність можливості отримати доступ до архіву сайту дає змогу користувачам самостійно віднайти потрібну інформацію, хоча і не без труднощів, що зумовлені обмеженою кількістю опцій в старій версії.

«Я часто користуюся старою версією сайту, коли шукаю документи, які були оприлюднені 10, а то і 15 років тому. Щоправда, цей процес вимагає дещо більших часових затрат, т.я. система пошуку не завжди спрацьовує коректно», - розповідає Марія, майбутня юристка.

Оновлення офіційного інформаційного ресурсу Ужгородської міськради було вимогою часу: нормативні документи зобов’язували відкривати дані, а потреби людей – вимагали зручності у користуванні, значного розширення функцій та можливостей. Відтоді постійно додаються нові електронні сервіси. Практично щотижня збирається робоча група, яка аналізує роботу сайту, визначає, що і як необхідно вдосконалити.

Після оновлення ресурсу, за підсумками 2017 року, Ужгородська міська рада щодо  забезпечення доступу до публічної інформації шляхом оприлюднення на офіційному сайті зайняла 4 місце серед 24 міських рад обласних центрів України. Моніторинг проводив Центр політичних студій та аналітики «Ейдос» у співпраці з Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, на який покладено функцію контролю за дотриманням «права знати».

Керуюча справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара наголошує: разом з оновленням сайту пріоритетним завданням постало запровадження в муніципалітеті електронного документообігу.

Переваги нової системи (АСКОД) співробітники мерії відчули одразу: дуже чіткий облік усіх документів, швидкий рух між виконавцями, відпала необхідність ходити від кабінету до кабінету для з’ясування деталей, зменшення кількості паперових носіїв, зручність архівування. Керівники міської ради мають віддалений доступ до системи і в разі необхідності важливий документ може пройти процедуру погодження без безпосередньої присутності певної посадової особи на робочому місці.

Через систему електронного документообігу вже протягом півтора року ведеться обмін інформацією з обласною державною адміністрацією. Проводиться і робота з підключення до АСКОДу комунальних підприємств, бюджетних установ Ужгорода.

«Ті, хто часто бувають в стінах міськради, не могли не помітити, що немає черг біля кабінетів посадовців. Раніше там постійно були натовпи людей, з купою паперів для підпису», - розповідає Регіональний координатор Всеукраїнської Ініціативи «Активна Громада» Микола Яцков.

Із кожним роком усе активнішим стає дистанційне спілкування – онлайн – із громадянами. Усе менше звернень до влади загалом, але з них – все більше в електронному форматі, що можна зробити через офіційний сайт міськради. Діє можливість подати повідомлення про корупційні чи неетичні дії, звернутися через систему «Відкрите місто». Інформаційні запити уже майже на 80% перейшли в електронний формат.

«Як на мене, така форма є більш зручною, адже відпадає потреба роздруковувати цей запит, їхати в центр міста, стояти в чергах, як це було раніше. Однак було би добре, щоб з’явилися аналітичні сервіси, адже тоді процес збору та обробки інформації для журналістів, аналітиків чи просто активних жителів міста стане ще простішим», - ділиться враженнями майбутня журналістка  Вікторія/

Роботи, які проводяться в місті, використання бюджетних коштів, на яких умовах укладено угоди на ремонти, реконструкції – легко можна відстежити через сервіси «Відкритий бюджет», «Бюджет на мапі», е-дата, майданчик електронних закупівель, а дії забудовників – через реєстр містобудівних умов та обмежень.

Невід’ємною складовою обслуговування громадян став і «Портал адміністративних послуг міста Ужгорода». Користувачі можуть отримати інформацію про перелік послуг, що надаються онлайн, зареєструватися в особистому кабінеті тощо.

Із 2017 року містяни через офіційний сайт міськради мають змогу скористатися «Кабінетом ужгородця». Так, можна зареєструвати та подати електронну петицію, взяти участь у конкурсі проектів громадського бюджету, записати дитину в чергу до дитячого садочка, відслідкувати свій статус у ній, а також скористатися вже згаданими вище адміністративними послугами онлайн. Запровадження цього сервісу стало можливим завдяки проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» ЄС/ПР ООН.У планах – суттєве розширення функціоналу «Кабінету ужгородця».

«Особисто я мало користуюся «кабінетом ужгородця», т.я. ряд операцій там поки що недоступні. Знаю, що в деяких інших містах цей спектр є значно ширшим», - розповідає підприємець Іван.

Із 2016 року ужгородці можуть подавати електронні петиції до міської ради. Цей сервіс працює на загальнодержавній платформі е-петицій, перейти на яку зручно з головного сайту міськради.

Попри це, не всі ужгородці можуть подати електронну петицію, якщо вони не користуються банківськими картками або не мають електронного цифрового підпису.

«Я чула, що можна подати петицію до міськради в електронному вигляді. Однак оскільки я не користуюся всіма цими новомодними сервісами, то ніяк не можу зрозуміти, як із цим працювати. Було би непогано опублікувати детальну інструкцію людською мовою та передбачити можливості рестрації без використання банківської картки чи електронного цифрового підпису», - бідкається пенсіонерка Марія.

Для впровадження всіх цих новацій зроблена і триває системна робота над розробкою е-сервісів, придбано комп’ютерне і серверне обладнання, усі робочі місця об’єднані в загальну мережу.

«Розроблено також значний масив нормативної бази, адже кожне нововведення потребує чітких «правил гри», – розповідає Олена Макара. – Так, ми розробили положення про роботу в системі електронного документообігу, регламентували порядок оприлюднення на сайті матеріалів кожним структурним підрозділом, прийняли рішення сесії про електронні петиції та чимало іншого».

Як відомо, Україна взяла на себе ряд міжнародних зобов'язань щодо розвитку електронного урядування, тому міжнародні інституції сприяють цьому процесу. Для працівників Ужгородської міськради є можливості брати участь у різноманітних навчаннях, конкурсах, у рамках яких надається допомога у  створенні нових сервісів. За сприяння Асоціації міст України відбувається постійний обмін досвідом, кращими практиками, напрацюваннями з колегами з інших міст, є можливість отримати безкоштовні розробки чи контакти розробників інноваційних платних сервісів.

Регулярний моніторинг, який проводять численні урядові і громадські, зокрема й міжнародні організації, формування рейтингів відкритості та прозорості муніципалітетів теж сприяють тому, що для Ужгоролської міської ради оновлення, вдосконалення функціоналу е-сервісів – це безперервний процес.

Зараз вивчається можливість розробки геопорталу  (вже відбулися перші зустрічі, -прим.авт.). Як відомо, найбільша перевага геопорталу – візуалізація геопросторових даних, тобто всіх даних, які мають просторову прив’язку. Такі дані, з прив’язкою до карти, значно легше, ніж зведені і таблиці чи інші формати, аналізувати, використовувати.

Скажімо, з геопорталу інвестори можуть онлайн отримати повну інформацію про ділянку чи будівлю, історію зміни орендарів чи власників, яке поруч транспортне забезпечення, забудова, яка інфраструктура, комунікації, активи тощо.

На єдиному геопорталі можна переглянути витрати всіх бюджетних коштів, актуальні дані про ремонтні роботи, що проводяться в місті, щодо вулиці – які мережі на ній проходять і як розташовані, коли і які ремонти дорожнього покриття проводилися чи плануються, дані мережі освітлення тощо. До прикладу, на картах можна також побачити результати ЗНО в кожній із шкіл, де місця концентрації ДТП, стан мереж у кожній із багатоповерхівок, які і де є земельні ділянки, які і кому, коли надавалися дозвільні документи, скажімо на будівельні роботи, розміщення МАФів чи об’єктів реклами. Дані аналізуються, можна отримати різні вибірки. Система може також надавати різний рівень доступу, наприклад, для працівників ДСНС – плани кожного поверху багатоповерхівок, що важливо для рятувальних робіт. Є можливість через особистий кабінет отримати витяги з баз даних, онлайн користуватися адміністративними послугами тощо.

Створено в Ужгороді й електронну систему охорони здоров’я. Зокрема, місто першим на Закарпатті запровадило доступ до бази ліків, наявних у кожному із закладів (перелік яких визначено Кабміном). Онлайн можна переглянути, скільки декларацій укладено із сімейними лікарями, з якими – найбільше, скільки людей звертаються, з якими скаргами тощо. У подальшому до цієї системи будуть підключені шкільні медичні кабінети, страхові компанії, аптеки та інші заклади, що працюють в системі охорони здоров'я, буде електронний запис на прийом до лікаря та чимало іншого. Система зручна не лише для громадян – економить час, дає можливість бачити ресурси (медикаменти, устаткування, кадрове забезпечення) кожного закладу, – але й узагальнює інформацію, дає можливість швидко проаналізувати всі дані для прийняття управлінських рішень.  

 «Однак не варто думати, що впровадження різноманітних електронних сервісів залежить виключно від волі керівництва міста. Значною мірою це започатковується на загальнонаціональному рівні, приймаються відповідні нормативні документи. Зараз важливо – синхронізація різних реєстрів, щоб дані «підтягувалися» і перевірялися автоматично з різних джерел. Ряд сервісів уже працюють в тестовому режимі», – додає Олена Михайлівна.

Значна робота проводиться і з неурядовими партнерами. Скажімо, працівники міськради взяли участь у всеукраїнському конкурсі від ГО ОПОРА і Ужгород став одним із 5 міст, яке отримало суттєву допомогу у створенні аналітичних сервісів, за допомогою яких можна структурувати наявні відкриті дані.

Наприкінці 2018 року надійшла пропозиція від представників Закарпатського обласного товариства осіб з інвалідністю щодо необхідності адаптації сайту міськради для осіб із порушеннями зору.

«Як громадська активістка я дуже часто переглядаю сайт міської ради. Через слабкість зору не завжди можу прочитати дрібний текст. Тому і звернулася з відповідною пропозицією до керівництва міста. Це один з суттєвих кроків у запровадженні інклюзивної е-демократії. Зараз триває аналіз сайтів міських рад на предмет інклюзивності і невдовзі за його результатами будуть надані рекомендації з вдосконалення цього ресурсу відповідно до потреб різних груп користувачів», - ділиться представниця цієї організації пані Марина.

З «Інститутом «Республіка» торік запровадили публічні електронні консультації – ужгородців запитують, яке саме із запропонованих фахівцями рішень вони вважають за краще обрати, скажімо, які дерева садити на тій чи іншій локації, чи обмежувати у вихідні в’їзд до центру тощо.

Дуже суттєво змінило активність комунікації влади з громадою започаткування Фейсбук-сторінки міської ради Ужгорода. Її запровадили і наповнюють (близько двох сотень інформацій щомісяця) лише після місцевих виборів 2015 року. Свої сторінки у цій соцмережі запустили вже і практично всі структурні підрозділи міськради.

Понад 12 тисяч користувачів постійно стежать за офіційною Фейсбук-сторінкою міської ради, цікаво, що рейтинг читачів в інших країнах наступний: Чехія, Угорщина, Словаччина, Польща, Німеччина, Великобританія, Італія, США, Росія, Ізраїль.  

«Усі ці електронні сервіси допомагають активно залучати громадськість до прийняття рішень щодо якісних змін в Ужгороді, надавати послуги, роблять прозорою і підзвітною роботу управлінців, використання бюджетних коштів – загалом сприяють, щоб життя ужгородців було зручнішим, для чого, власне, і працює влада», – резюмує керуюча справами виконкому Олена Макара.

Як бачимо, розвиток електронного урядування в Ужгороді відбувається на основі співпраці з громадськістю. Звісно, що кожна ініціатива вимагає ретельного вивчення технічних характеристик кожного сервісу та аналізу наявних ресурсів. Однак важливо, щоб містяни і надалі брали активну участь в цьому процесі, т.я. хто як не споживач послуг знає, які зміни потрібні для їх кращого використання.    

 Марина Сташина-Неймет

 

 

 

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання