У столиці завершив роботу 8-й Київський безпековий форум, який зібрав більше 400 учасників з різних країн світу, зокрема США, Канади, Великобританії, Німеччини, Австрії, Швеції, Норвегії, Нідерландів, Іспанії, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Ізраїлю, Туреччини, Грузії, Росії, Казахстану та ін. Форум став вже традиційною регіональною платформою для обміну думками та відкритих дискусій на найвищому рівні з питань безпеки в Україні, Європі та світі загалом.
Ініціатором та головним організатором Форуму виступає Фонд Арсенія Яценюка “Відкрий Україну”. Форум відбувся за підтримки Фонду Віктора Пінчука, Чорноморського трасту регіональної співпраці Фонду Маршала та у співпраці з Королівським інститутом міжнародних відносин «Четем Хаус».
Цьогорічний Форум пройшов під загальною темою “Цінності – шлях до безпеки (29-та історія свободи)”. Під час роботи Форуму обгорювалися питання зміни міжнародних систем; ролі та можливостей США для глобального лідерства; безпекових, політичних та дипломатичних наслідків російської агресії проти України; шляхів протистояння та покрання агресора; допомоги Заходу в українських реформах та ін.
З української сторони перед присутніми виступили Президент України Петро Порошенко, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов, міністр фінансів України Наталія Яресько, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, Начальник головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних сил України Леонід Голопатюк, представник України при Європейському Союзі Костянтин Єлісєєв та інші.
До групи іноземних високопосадовців та експретів, які висловили власні та офіційні позиції під час Форуму, увійшли, зокрема, екс-заступник Державного секретаря США (2001–2009) Пола Добрянські, заступник Генерального Секретаря НАТО Александр Вершбоу, Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, генеральний секретар Дипломатичної служби Європейського Союзу Алан ле Рой, заступник голови Європейського парламенту, міністр Європейської інтеграції Польщі (1997-1999) Ришард Чарнецкі, Президент Грузії (2000-2001, 2004-2007) Міхеіл Саакашвілі, заступник спікера парламенту Литви, прем'єр-міністр Литви (2006-2008) Гедимінас Кіркілас, Державний Секретар Міністерства закордонних справ Латвії Андрей Пілдеговіч, державний секретар Міністерства оборони Словаччини (2010-2012) Роберт Ондрейчак, науковий співробітник Королівського інституту міжнародних справ "ЧЕТЕМ ХАУС" Джеймс Шерр, російський професор Андрій Зубов.
Червоною ниткою всіх виступів було те, що наявний конфлік не є просто локальним, українсько-російським, а є геополітичним і його вирішення потребує консолідації всієї світової спільноти проти агресора. І така консолідація з Україною в світі, на думкау учасників, уже досягнена. Доповідачі Форуму у своїх виступах засуджували агресію Росії проти України, наголошуючи на порушенні нею міжнародного права, визнаючи її абсолютно не прийнятною, аналізували прийняті та пропонували необхідні нові дії щодо врегулювання сутації. Нижче наводяться основні меседжі ключових спікерів.
Петро Порошенко звернувся до учасників Форуму спеціальним зверненням, в якому зазначив, що більше року тому ми стали на зихист своєї Батьківщини з армією, яка була практично знищена попередньою владою - з ліквідованою системою тилового забезпечення, обеззброєною, позбавленою бойового духу, з корумпованими офіцерами і т.д. Однак українці об’єдналися і повернули дві третини окупованого Донбасу. “Ми витрамили, тому що ми маємо бойовийдух. Ми витримали не в останню чергу тому, що нам вдалося створити дуже потужну проукраїнську коаліцію в світи”, - наголосив Президент. Він зазначив, що наразі йде наполегливий пошук нових форм забезпечення безпеки в світі, оскількі старі формати безпеки не працюють, про що свідчить те, що Росія, як член Ради безпеки, сама виступає агресором. “Тому мною було поставлено питання про миротворців. Це лакмусовий папірець, який покаже, хто хоче миру, а хто ні”, - додав Президент. “Рівно рік тому мною було запропоновано мирний план. Це є твердим доказом того, що Україна ніколи не хотіла війни. Були запропоновані чіткі пункти мирного плану. 5 вересня 2014 р. цей план був прийнятий у вигляді Мінського протоколу. Одразу мирний план було схавлено більшістю країн світу як безальтернативний шлях для миру. 9 вересня 2014 р. був підписаний Мирний меморандум. Пізніше був підписаний третій документ – т.з. Мінськ-2.” – наголосив Президент. На переконання П. Порошенка наразі потрібний ефективний мехнім імпелементації мінських угод.
П. Порошенко наголосив, що “У нас не має жоднього внутрішнього конфлікту. В результаті зовнішньої агресії Україна стала єдиною як ніколи. Фактор мови наразі об’єднує державу. Російськомовні українці зі зброєю в руках захищають її не менше ніж ті, для кого українська мова є рідною. Я зроблю все, щоб будь-які інші питання не розколювали Україну.” Президент запевнив присутніх, що Україна буде й надалі проводити процес децентралізації, демонополізацію, здійснювати економічні реформи, боротися з корупцією, будувати чесну судову гілку владу та загалом будувати вільну незалежну державу, яка буде відповідати критеріям на членоство в ЄС.
Арсеній Яценюк у своїй вступній промові (Прем’єр-міністр України) наголосив, що дії Росії – це не просто війна з Україною, це війна проти правди, між сводою та диктатурою, між минулим та майбутнім. А. Яценюк переконаний, що “Мінські переговори - це не найкраще, але ми мусимо йти цим шляхом і відставити російські війська з території України. Ми не вестимемо переговори з терористами. Ми їх вестимемо з легальними представнимка.” Він додав, що “в 2008 р. ми провалили план приєднання до НАТО і не маємо право провалити цього разу”.
“Політика умиротворення Росії з боку країн Заходу не діє. Зупинити просування російської агресивної, імперської політики Кремля на Захід може лише сильна та озброєна сучасною зброєю українська армія”, - заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов. Водночас, секретар РНБО вказав на те, що, на превеликий жаль, наслідком такої "позиції умиротворення" стало фактично блокування ефективної військово-технічної співпраці між Україною та стратегічними партнерами, зокрема, блокування поставок летальної зброї. І це при тому, що Україна не підпадає під жодні санкції, які б блокували цю співпрацю. "Сьогодні треба говорити не просто про продовження санкцій проти РФ, а про посилення економічних санкцій. Сьогодні треба говорити про відновлення військово-технічної співпраці, про озброєння України сучасною зброєю", - заявив О.Турчинов. Секретар РНБО зауважив, що російська загроза має не локальний характер, а глобальний. «І підтвердженням цьому є розміщення на тимчасово окупованій території АР Крим наступального ядерного озброєння - ядерної зброї наземного, морського та повітряного базування», - сказав Олександр Турчинов, пояснивши, що РФ цю зброю розміщують на своїх ракетних надводних та підводних кораблях; на наземних базах та на військових літаках. «Серед зброї повітряного базування - бомбардувальники Ту-22М3, які мають на озброєнні ядерні бомби останньої модифікації, а також ракети «повітря-земля», які загрожують не тільки Україні, вони насамперед загрожують Європі», - підкреслив він, додавши, що дальність ураження ракет становить до 2 тисяч кілометрів. Він також зазначив, що нова Стратегія національної безпеки України на днях була підписна Президентом України.
У спеціальній промові Франк-Вальтер Штайнмаєр (Міністр закордонних справ Німеччини) наголосив, що ЄС підтримує партнерство з Україною. “Ми готові допомагати вашій країні на шляху до відновлення політичної та економічної стабільності і збереженню української єдності. Це було чітким меседжем, який прозвучав на Ризькому саміті”. Міністр наголосив, що подальша конфронтація не приведе сторони до розв'язання конфлікту. “Немає військового вирішення цього конфлікту”, - запевнив він. За його словами дорожньою картою для вирішення конфлікту є “мінські угоди”. Він нагадав, що для переговорів створена тристороння контактна група, на найближчому засіданні якої будуть обговорюватися питання безпеки, гуманітарної допомоги, економічного відродження і політичної реформи. “Ми досить чітко доводимо свої меседжі Росії: міжнародні санкції проти Росії безпосередньо пов'язані з виконанням Мінських угод”, - зазначив він.
Анна Фотига (депутат та голова підкомітету з питань безпеки та оборони Європарламенту, міністр закордонних справ Польщі (2006-2007) зазначила, що в конфліктах на пострадянському просторі Росія завжди аргументувала свої дії захистом російської меншини хоча, на справді сама утискала права корінних народів. Як приклад євродепутат згадала чистки кримських татар за часів Сталіна. Вона висловила переконання, що заяви Росії щодо порушення прав російських меншин на території інших країн є тільки приводом для виправдання агресії. “У Криму до анексії порушення прав меншин, у тому числі російських, не було. Після анексії було величезне порушення прав людини, закриття українських шкіл, зникнення молоді татарської національності, і просто етнічні чистки. Люди виїжджали, бо просто боялися за себе”, - наголосила Анна Фотига.
Віце-президент Європарламенту, міністр Європейської інтеграції Польщі (1997-1999) Ришард Чарнецкі зазначив, що Євросоюз повинен розвивати більш тісні відносини з Україною та показати їй чітку європейську перспективу. Для цього на початку червня буде вікдрито його офіс у Києві (за адресою вул. Мазепи,1), який стане першим офісом члену Європарламенту за межами ЄС. “Для мене це є політичною демонстрацію солідарності - і моєї особистої, і польської, і Євросоюзу”, - зазначив Р.Чарнецкі.
Екс-заступник Державного секретаря США (2001–2009) Пола Добрянські переконана, що криза в Україні має наслідки не лише для України, а для регіону та усього світу. Тому, вона переконана, що США, які мають стратегічне партнерство з Україною, мають відігравати провідну роль у наданні та забезпеченні підтримки Української держави, яка постала перед агресією з боку Росії.
Заступник спікера парламенту Литви, прем'єр-міністр Литви (2006-2008) Гедимінас Кіркілас підкреслив, що Україна нині стала “ареною найкривавішої, найважчої боротьби за відстоювання європейських цінностей”. Він переконаний, що політика Східного партнерства потребує оновлення і має передбачати інтенсифікацію та структцризацію співпраці ЄС зі своїми східними партнерами у галузі безпеки і оборони для посилення їх обороноспроможності.
Доповідачами піднімалося також і питання щодо подальшої лібералізації візового режиму та запровадження безвізового режиму між ЄС та Україною. Зокрема, Андрей Пленкович (голова комітету парламентської співпраці між Україною та ЄС, депутат Європарламенту) заявив, що процес завершення лібералізації візового режиму між ЄС та Україною може завершитися до кінця року. “Ми вже включили це у наші парламентські документи у лютому. Декілька разів це повторювалося у відповідних резолюціях Європейського Союзу. І я гадаю, що це добрий сигнал того, що ми до кінця року побачимо завершення цього процесу”, - сказав він. На переконання євродепутата, це чітко покаже громадянам України, як ставляться до них у Європі. Г. Кіркілас також висловив сподівання, що на початку 2016 р. буде мати місце “прорив з Україною на рівні введення безвізового режиму з ЄС”.
При цьому, А.Пленкович вказав на наявність в ЄС певного небажання щодо подальшого розширення Союзу, однак, він переконаний, що Україна має продовжувати свій рух та свої зусилля: “Єврокомісія, держави-члени, інші інституції повинні поважати ключовий елемент – це ваше вільне праве, це ваш вільний вияв волі щодо членства у європейській родині. І ніхто не може заперечувати цього права”.
Костянтин Єлісєєв (представник України при Європейському Союзі) висловив думку, що у Європі мають розуміти, що політичний мир і стабільність на континенті важливіші, ніж економічні інтереси окремих країн Євросоюзу. При цьому К. Єлісєєв зазначив, що у ЄС вже зрозуміли необхідність реформування спільноти. Зокрема, зараз переглядається спільна політика безпеки та оборони Євросоюзу у контексті ведення гібридної війни та профілактичних заходів, йде перегляд політики сусідства, вироблення нової довгострокової стратегії відносин з РФ. К. Єлісєєв назвав успішною співпрацю Києва і Брюсселя щодо стримування агресора шляхом впровадження санкцій проти Москви, про що свідчить, зокрема, арешт майна 37 російських юридичних осіб, т.з. “чорний список” на отримання віз151 росіянином.
Генеральний секретар Дипломатичної служби Європейського Союзу Алан ле Рой заявив, що дія економічних санкцій Євросоюзу проти Росії залежатиме від виконання останнею своїх зобов’язань в рамках Мінських домовленостей. Він також наголосив, що ЄС продовжуватиме підтримку України у цей час важких випробувань для України, чия територіальна цілісність була порушена. “Ми віримо в мирне вирішення міжнародних суперечок. Ми переконанні, що повага міжнародного права є єдиним шляхом до тривалого миру”, - підкреслив він.
Андерс Ослунд (старший науковий співробітник Атлантичної Ради (США) вказав на те, що державні видатки в Україні по відношенню до ВВП є одними з найбільших у світі. “Пенсії в Україні за Януковича скрадали 18% від ВВП (в розвинених країнах – 9%), 10% ВВП становлять субсидії на енергоносії”, - наголосив він. Саме тому необхідне їх значне скорочення. Зокрема, скорочення пенсійних видатків можливе за рахунок зменшення та скасування спеціальних пенсій, а також зміни системи раннього виходу на пенсію. Також, на його переконання необхідне реформування Збройних Сил за стандартами Заходу з метою удосконалення ефективності прийняття рішень та їх виконання. На його думку, Міжнародні фінансові інституції, країни-партнери нададуть підтримку Україні, однак цього недостатньо. Україні потрібно, окрім обіцяних коштів, ще близько 10 млрд дол. Він вважає, що свій стабілізаційний фонд, для сприяння реформам у країні, міг би створити Європейський центральний банк.
Латвійське суспільство використовує прямі трансляції засідань уряду країни для контролю за діяльністю державних службовців. Керівник Латвійської ради з питань зовнішньої політики Жанета Озоліна поділилася успішним латвійським досідом формування прозорості в діяльності держслужбовців. “Ми практично єдина країн, де ви можете он-лайн спостерігати засідання уряду, а не тільки парламенту. Ви можете побачити, як проходять засідання, хто що говорить в прямому ефірі”, - сказала вона. Ж. Озоліна підкреслила, що це робить урядовців досить відповідальними і в своїх виступах, і в своїй роботі та підвищує довіру суспільства до свого керівництва, до процесу реформ. Вона також зазначила, що у Латвії досить багато палких прихильників України, які готові поділитися з українцями своїм досвідом.
Міністр фінансів України Наталія Яресько заявила, що Україна виходить з кризи, яка стала результатом діяльності попередньої влади, війни, анексії Криму. Вона запевнила, що реформи, які сьогодні проводяться Урядом і всією владною командою, забезпечать покращення економічної ситуації вже у 2016 р. Вона зазначила, що для повного подолання наслідків економічного занепаду Україні необхідна загальна стабілізація економічної ситуації, поліпшення ситуації з держборгом, зниження боргового навантаження на бюджет, поліпшення інвестиційного клімату і залучення інвестицій, а також проведення фундаментальних змін в бізнес середовищі. Міністр підкреслила, що сьогодні влада як ніколи демонструє єдність у бажанні проводити реформи. “Я гадаю, що ніколи ще не було такої відданості реформам в цій країні. Я працювала з попередніми президентами, знайома з їх політикою. І хочу сказати, що відданість президента, прем'єра, урядової коаліції, парламенту є на найвищому рівні щодо реформ”, - сказала Н. Яресько. При цьому вона визнала, що серед п'яти коаліційних партій іноді виникають суперечки, але після проведення дискусії приймаються спільні рішення щодо реформування країни.
Науковий співробітник Королівського інституту міжнародних справ "ЧЕТЕМ ХАУС" Джеймс Шерр зазначив, що у разі свого успіху Україна може стати могилою для імперіалізму Росії, в інакшому випадку для країн регіону будуть важкі наслідки. Тому він переконаний що, прагнення України вступити до НАТО має бути підтримано, водночас, поки що мало реалістично, щоб і усі країни Альянсу підтримали членство України. На переконання Дж.Шерра, для України дуже важливо трансформувати свою військову державну організацію. Для співпраці між Україною та НАТО також необхідно проводити спільну роботу у плануванні, відбудові і оптимізації системи командування і управління, сказав він.
Підсумовуючи, зазначимо, що щорічний Київський безпековий Форум перетворився на провідну регіональну дискусійну платформу і створює можливість для обміну поглядами на європейську безпеку у атмосфері відкритого та неформального діалогу. Сьогодні вільний світ єднає солідарність і розуміння загроз й надалі всіх нас має об’єднувати тверда і непохитна воля захистити й вберегти майбутнє Європи від будь-якого агресора та повернути мир, безпеку і непорушність права у наше співжиття.
У роботі Київського без пекового Форуму взяли участь і науковці Закарпаття: Світлана Мітряєва (директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді), Ольга Єгорова (старший науковий співробітник РФ НІСД в м. Ужгороді), Максим Іванов (аспірант НІСД), Віталій Андрейко (заступник декана факультету міжнародної політики, менеджменту та бізнесу УжНУ), Вікторія Бондаренко (старший науковий співробітник Закарпатського Регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України).
Вл. інф.