Я потрапила на рок-фестиваль Woodstock Ukraine, коли тому виповнився третій день.
Однак життя тут до сих пір б’є своїм неординарним ключем: багатонаціональне палаткове містечко продовжує розбудовуватися, зі сцен гримить музика, на прилавках красуються наливні яблучка в стилі "Білосніжки" та чаї з алхімічних трав, біля наметів пораються індіанці.
Фестиваль Woodstock проводиться з 8-го по 12-те липня у замку Свірж Львівської області. Його організували в честь закінчення всеукраїнської благодійної акції "Від серця до серця", в якій брали участь волонтери з Ужгорода. Відповідно, організаторський склад Woodstock включає в себе 6 наших одномістян.
Програма фестивалю не залишає ні секунди часу для нудьги. Драйвова рок-музика іноді ллється одночасно з Великої та Малої сцен, де вечорами виступають вітчизняні та закордонні (польські, канадські, мексиканські) гурти. Кожну годину проводяться такі захоплюючі майстер-класи як медитація, гра на флейті-ямуні, діджерід, лекції про історію кобзарства, спілкування з індіанцями тощо. Зміст деяких екзотичних майстер-класів мені так і не пощастило зрозуміти, оскільки я мала нагоду потрапити лише на один з них: створення музики губами, чого вчив юнак родом з Англії.
Серед учасників фестивалю теж можна почути не лише українську мову: на заході відпочивають також росіяни та поляки, окрему "республіку" у палатковому містечку створили німці.
Як вже було сказано, фестиваль перенасичений цікавинками. Люди за прилавками пропонують посмакувати да хун пао, пуером, ройбушем чи масалою. Жінки з зовнішністю індійських знахарок розповідають про властивості талісманів-оберегів. Традиційно вдягнуті та розмальовані індіанці проводять обряди: вчора, за їх словами, святкували весілля, сьогодні – розлучення. Утім найбільше мене вражає не асортимент товарів, послуг і розваг, а самі учасники. Прогулюючись територією містечка, постійно бачиш хлопців з повністю витатуйованими руками та ірокезами, дівчат з фіолетовим або червоно-рудим волоссям та макіяжем у стилі "дарк" тощо.
Далеко не нудьгують на своїй варті й наші волонтери.
"Між волонтерами обов’язки чітко розподілені. Наприклад, хтось в кухні, хтось в реєстрації, хтось на охороні, хтось збирає сміття, хтось продає продукти й сувеніри. У загальному волонтерів мало бути близько 100 з усіх областей, але тут з’явилося десь 70. Я працюю в одному з реєстраційних пунктів. Щодня тут проходить 1000, а то й більше людей, і кожному я маю допомогти заповнити анкету та прикріпити спеціальний браслет. Іноді доводиться мати справу з іноземцями, а іноді із земляками, які розуміють наші поради ще гірше іноземців. Тож до кожного треба знаходити підхід", – зізнається волонтерка з Ужгорода Яна Тегза.
Учасники ж знаходять у фестивалі як позитивні, так і негативні сторони:
"Беззаперечним недоліком є присутність на фестивалі не надто тверезих молодих людей. Ця фікція, яка зветься охороною, ніби перевіряє скло й алкоголь, а в заборі є величезні дірки... Крім того, якщо це Woodstock, якщо це проекція того фестивалю, який був у Польщі та Америці, то не повинно бути ніяких провокаційних викриків типу "Смерть ворогам". Це ж територія поклоніння миру. Зате сподобалося місце. Замок чудовий, хоч не дуже реставрований. Для нас є приємною думка, що фестиваль буде проводитися у різних куточках України. Задоволені також музикою", - розповідають Станіслав та Олена, які приїхали на фестиваль з Києва.
Приєднаємося до настрою цього подружжя та сподіватимемося, що вибухонебезпечний Woodstock ще неодноразово проводитиметься на теренах України.
Студентка факультету журналістики Елізавета Зеленюк