Нащо мені зброя і що мені за це буде?

З дитинства я захоплювалася зброєю, коли мої подружки гралися з барбі, я просила батьків купити мені пістолетик чи автомат та мріяла взяти в руки справжню вогнепальну зброю.. Коли мої однолітки дивилися мультфільми та грали компютерні ігри, я не могла відірватися від  детективів вітчизняних та зарубіжних авторів, було так хвилююче спостерігати за головними героями, які крок за кроком розкривалисерйозні злочини.

З того часу я захотіла стати слідчою, щоб з таким же запалом  задопомогою дедукції розкривати цікавезні злочини. Заради здійснення цієї мрії я вступила на юридичний факультет та на третьому курсі університету,  вступила на кафедру військової підготовки.

Тут моя мрія, взяти зброю в руки, збулася в повному обсязі. Мене навчили стріляти із різної вогнепальної зброї від пістолета до снайперської винтівки. Неможливо передати ті відчуття, які вирували в моєму юному серці, коли я вставала із вогневої позиції, питаючи «ну як?» а здивований полковник, подаючи мені руку, як справжній леді, промовляв: «Удівітєльно!

А нещодавно хороший друг зробив мені дуже неочікуваний подарунок. Це був справжнісінький пістолет! Як виявилось потім, він був газовим. Я як справжній майбутній юрист почала перевіряти законодавство про зброю. Я була дуже здивована, коли не знайшла профільного закону, який би регулював обіг зброї для цивільного населення. Все таки в нашому законодавстві є нормативно-правові документи, які в певній мірі дають розуміння про зброю, але вони не зовсім систематизовані.

Так я зрозуміла, що на носіння мого пневматичного пістолета не треба особливого дозволу, адже у Постанові Кабінету Міністрів України    від 12 жовтня 1992 р. N 576  «Про затвердження Положення про дозвільну систему» зазначено, що реєстрації підлягає пневматична  зброя  калібру  понад  4,5 міліметра  і  швидкістю  польоту кулі понад 100 метрів за секунду, а так як моя зброя  калібру 4,4 міліметра та зі швидкістю польоту кулі 94 м\с, то її може придбати будь-яка особа, яка має з собою документи, які підтверджують її повноліття.

Тобто я можу вільно ходити по вулиці із «зброєю», яка виглядає точнісінько як справжній пістолет Макарова, звичайно ж вбити людину ним майже не можливо, але завдати шкоди можна, тому якщо я нанесу тілесні ушкодження особі, то буду відповідати згідно з чинним законодавством.

Варто розуміти, що обіг цивільної зброї і просто обіг вогне

пальної зброї  - це різні речі. По суті, зброя  в цілому в Україні легальна, але все це не в контексті самозахисту. А ось поняття цивільної зброї включає купівлю, зберігання і застосування різних типів зброї для самозахисту.

Порядок придбання та реєстрації зброї визначено «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затверджено Наказом МВС від 21.08.1998р. № 622.

Безперечно, що дана Інструкція визначає вичерпний перелік категорій осіб, які мають право володіти зброєю, але до цього документ, який може бути змінений в будь-який момент часу відповідно до наказу Міністра внутрішніх справ України. Тобто, рішення про те, яку зброю, з якого віку і хто може придбати приймає одна особа. Натомість, рішення про зміну Закону повинно бути прийняте на підставі голосування  226 депутатів.

 Наприклад, Міністр внутрішніх справ прийме рішення внести зміни і дозволити придбання нарізної мисливської зброї особам, які досягли 18 річного віку (зараз це можливо лише з 25 річного віку). Для цього міністр не проводить розгляду таких змін, не досліджує думку населення, він просто приймає відповідний наказ.

Ця гіпотетична ситуація демонструє, який обсяг влади сконцентровано в руках однієї особи. І це не викликає обурення та неприйняття у населення. Натомість, люди більше переймаються тим, що Верховна Рада України може ухвалити Закон про зброю, хоча Закон про зброю дозволяє у більшій мірі захистити права населення. Закон не змінюється на підставі одноосібної волі чергового міністра. Так само, громадян України не турбують значні обсяги нагородження вогнепальною зброєю з боку все того ж Міністра внутрішніх справ.

Згідно з даною інструкцією, можна зробити висновок, що кожен громадянин, який досяг 18 років, має право придбати холодну, пневматичну і охолощену (призначену для імітації пострілу) зброю, з 21 року можна купити мисливську гладкоствольну зброю, а з 25 років – мисливську нарізну. Недоступним для людей залишається отримання короткоствольної нарізної зброї, тобто пістолетів, револьверів і т.д. І якраз з цього приводу досі розпалюються неабиякі дискусії, адже саме короткоствольну нарізну зброю добре використовувати для самозахисту.

Для вирішення цієї актуальної проблеми необхідно ухвалення єдиного, оновленого закону про цивільну зброю, який об'єднає в собі вже існуючі правові норми для ефективнішого контролю за поширенням і використанням зброї в країні. Такі законопроекти є, але їх розгляд відкладається, і скоріше за все прийняття рішення залежати від політичної волі оновленого складу парламенту за умови відсутності військових дій на сході України і відносно спокійної внутрішньої ситуації в країні.