Мій кулінарний експеримент

Дорогий Заголовок! Я не так давно почала читати ваш сайт, але тепер майже кожен день дивлюся, що нового і цікавого ви придумали, що пофоткали, з ким пили каву. А відколи ви написали, що будете проводити соціальні експерименти, у мене в голові засіла своя ідея.

Вона ще і співпала з тим, що ви відкрили блоги. Я хочу проводити свої експерименти, але не соціальні, а кулінарні. Давно хотіла, але все не могла зібратися. Це не нова ідея (фільм про Джулі і Джулію, напевно, дивилися всі), але я хочу «поекспериментувати» з рецептами з інтернету. Інколи переглядаю їх і все хочу спробувати, чи вийде у мене таке саме, як на картинці. І взагалі чи щось вийде, бо у кулінарії я ще чайник.
Останній день зими (через це і скатертинка така ще зимово-святкова) я вирішила присвятити цьому плану і не дуже впевнена, чи варто про це писати, ну але раз рішила – попробую. Підбивані лопатки і голубці на кухні ще є бабчині, тому беруся за десерт. Тим більше, що давно хотіла найти спосіб робити його сама, із звичайних продуктів, а не з хімії з пакетика.
Знайшла. По-перше, от що обіцяє інтернет:
 

А от і мій набір інгредієнтів з рецепту:

 

От збоку видно і любий пудінг від Dr.Oetker, ну але може він перестане бути любимим, якщо з молоком-мукою-маслом-ванільним цукром-простим цукром і какао все получиться:

 

Все змішала, як було написано, але не пофоткала, бо то все швидко відбувалося, треба було помішати, закип’ятити, додати масло, поділити на дві частини. Короче, от вони ті дві частини ще на плиті:

 

Ну а потім я взагалі почала думати, що треба закинути всю цю затію, бо акуратно розлити слоями по стаканчиках не дуже виходило. Ще і прикрасами ніякими для десерту не запаслася. Згадала про любиме «Зоряне сяйво» і ним і прикрасила (кстаті, не рекомендую, бо всі повибирали то сяйво і їли без нього).


 

 



Ще один висновок – треба купити такі довгі ложки, як подають у кафе до «глибоких» десертів. І, напевно, якісь вужчі стакани, щоб було похоже на ту картинку, яка мене спокусила все це приготувати.
 

Ну але головне – Dr.Oetker все-таки втратив позиції монополіста, бо самопальний пудінг сподобався не менше. Хоча, замісити порошок у молоці трохи легше, ніж усе це зварганити. Тому, що буде наступного разу ще невідомо. Але свою нав’язливу ідею я виконала – експеримент зробила. Ще і зиму провела солодко.
Якщо хтось це прочитає і напише мені хоч один комент (бажано не дуже критичний), то слідуючий раз поекспериментую із чимось м’ясним, а не солодким. Ну а якщо хтось захотів пудінг (і бажання не відбив мій неакуратний результат), то рецепт тут:

Ингредиенты:
-1/2 стакана сахара
-3 ст.л. муки
-3 ст.л. какао
-2 стакана молока
-1 ст.л. сливочного масла
-2 ч.л. ванилина

Приготовление:
Смешиваем сахар и муку. Добавляем молоко. Смесь доводим до кипения, даем немного загустеть. Добавляем растопленное масло и делим на 2 части. В 1 часть добавляем ванилин, в другую какао. Еще раз нагреть обе смеси до еще большего загустения. Подавать пудинг слоями.