Письменник шукає видавця для "Книги про ужгородців"

Ужгородський художник і письменник Андрій Шолтес написав книгу. Як він сам її позиціонує - це "Роман об Ужгороде и ужгородцах, Сигете и рок-музыке, литературе и алкоголе, 1990ых и 2000ых. О роли мелочей в головах и жизнях людей." Її назва «Мало места: Sziget и другие истории». Зараз автор шукає видавця, здтного повірити у комерційний успіх книги.

Андрій Шолтес відомий багатьом ужгородцям як художник, і письменник. Колись він був видавцем неформального журналу прози "Шо", широко відомого тоді у колах любителів неформальної літератури. Свої літературні експерименти Андрій почав ще упершій половині 90-х, навчаючись на філологічному факультеті УжНУ і розвинув згодом. Працюючи журналістом у редакції газети "Ріо-інформ" він став одним із засновників літературного клубу, до якого входили молоді ужгородці, що намагалися писати свої перші речі. Більшість із них так і залишилися невиданими і осіли у особистих архівах співзасновників клубу "СоНоГраф". Однак, минули роки і Андрій Шолтес народив книгу. Ось що він пише у закриті групі Фейсбук, до якої запросив своїх друзів:
Уважаемые френды, знакомые и друзья!
Есть типа предложение. Я написал книгу. Называется – «Мало места: Sziget и другие истории». Роман об Ужгороде и ужгородцах, Сигете и рок-музыке, литературе и алкоголе, 1990ых и 2000ых. О роли мелочей в головах и жизнях людей. 179 страниц (А4). На русском.
Издать роман по-настоящему пока не удаётся. Но я подумал, что глупо сидеть жопой на книге – почему бы не дать почитать желающим? Если таковые, конечно, найдутся. И задумал пустить книгу в народ (underground?). О литературных достоинствах судить не мне, но осмелюсь намекнуть, что кое-кому хватило терпения осилить её от начала до конца. Но предупреждаю – книга не грустная и не страшная. Убийств, эльфов и роботов нет. Да и ненормативная лексика присутствует. Зато есть дельфины в шотландских юбках, труселя Игги Попа, doйче чувства и даже местами женщины.
К чему веду. Читать книги с монитора любят не все. И потому обращаюсь к вам с предложением и просьбой.
1. Есть ли желающие прочесть?
2. Кто бы мог распечатать 179 страниц бесплатно? Бумага моя.
Хотя если кто-то может помочь и с бумагой, буду рад. Хотелось бы сделать экземпляров пять-десять. Любые соображения по поводу темы приветствуются – пишите в личку. Если после прочтения окажется, что у вас есть друзья, которым книга может быть интересна – можно передавать дальше. Единственная просьба – в Инет не выставлять, текст не терять и полунезнакомым людям не пересылать.

І хоча група закрита і книгу видають "по паролю лише своїм", про сам факт існування такої невиданої книги "Заголовок" вважає за доцільне повідомити з тих міркувань, що "а раптом знайдеться видавець, який повірить у комерційний успіх неформальної літератури і візьме на себе фінансовий тягар з видання роману хоча б мінімальним тиражем." Адже зацікавлених проситети книгу за перші кілька годин піля того, як про неї стало відомо комусь окрім самого автора, назбиралося вже чимало.

Охочі обговорити видання книги можуть писати на адресу "Заголовку" zaholovok.ua@gmail.com