Легендарна Троя, стародавній Ефес, античний Ієраполіс та Афродізіас - це лише декілька епізодів із "Тисячі та однієї казки", яку готова розповісти Туреччина... Ця країна пропонує безліч яскравих емоцій від знайомства із її культурою, традиціями, мистецтвом, природою та... напрочуд безтурботними кішками :)
Так, саме кішки здивували мене насамперед у Туреччині. Здається, що вони тут усюди. Гладкіші, нахабніші та навіть більші наших за розміром, вони нікого не бояться і складається враження, що у цій країні їм дозволено майже все...
У Туреччині старі крісла (які виглядають зовсім новими) дбайливо виносять на вулицю, а вже кицьки знають, що із ними робити.
Без крісла теж непогано...
Своїм існуванням кішки спростовують твердження, що усе створено для людини...
Важко знайти навіть кав'ярню, де б не лежало це пухнасте створіння.
Якось я поцікавилась у місцевих мешканців, чому до кішок ставляться тут із особливою шаною. Виявилось, що пророк Мухаммед дуже любив цих тваринок і вдома сам тримав білу кицьку, тому кішкам дозволено заходити навіть до мечетей.
Вважається, що коти чимось нагадують своїх власників і якщо говорити про турецьких котів - дійсно, простежується легка зухвалість та вальяжність у рухах, а ще - впевненість... Впевненість у тому, що завтра обов'язково буде кращим, ніж сьогодні.
Милые создания! Вот бы нашим
Милые создания! Вот бы нашим кошкам такое благостное отношение!