Японські суші з краплями «святої» води на обличчі

Ясна річ, що у кожного з нас час від часу викликають, щонайменше, подив, чи-то вчинки людей, чи їхня зовнішність, чи щось побачене або ж почуте. Дивує інколи і щось відчуте. Одне слово, щодня стається безліч подій та ситуацій, які можуть когось дивувати, а когось ні.

Дивує необґрунтована злість оточуючих, дивують розбиті урни для сміття, неприбрані або ж навпаки прибрані вулиці, навіть учасник одного з найпопулярніших шоу, який вийшов голим на кастинг теж дивує, і те, що його голого, прикривши намальованою «зірочкою» на інтимному місці, таки пустили в ефір теж дивує. Кожне дивування породжує чимало запитань. Бо подив чи то позитивний, чи негативний все одно не залишає байдужим.

Так от із недавнього, що здивувало мене. Це був недільний вечір 20 січня. Захотілося побалувати себе «сушиками», а через те, що це бажання прокидається в мені вкрай рідко, пішла балувати, незважаючи на бруд під ногами і такі настирливі краплі дощу. Зайшли в суші-бар. Зробили замовлення. Принесли замовлення. І тут почалося те, що власне здивувало мене, на деякий час навіть паралізувало мозок, згодом змусило написати ці рядки і, насамкінець, залишило мільйон, ну або трошки менше, запитань…

В якийсь момент до закладу, де готують японську їжу, який позиціонує себе як японський ресторан, нехай і в музичному плані має велику прогалину…, зайшли двоє людей, які одразу звернули на себе увагу. Бодай тому, що один був із відром у руках і в «цивільному», а інший із віничком і в попівській рясі(!). Зазираючи у кожну кабінку, чоловік, схожий на священика, обприскував відвідувачів ресторану водою, приговорюючи собі під ніс вітання з Хрещенням Господнім. Моє обличчя всіяли краплі від віничка цього чоловіка, а від подиву напевно очі скочили на лоб. Що, що, а такого я аж ніяк не очікувала побачити в суші-барі. Від їжі на деякий час довелося відволіктися. І тут я вдруге здивувалася, гроші ніхто не просив, принаймні у мене точно. Два чоловіки, завершивши свою «місію» з обприскуванням, побажали «щастя-здоровля» і просто пішли… У голові коїлося щось незрозуміле. Як я не намагалася пояснити сама собі побачене, нічого в мене не вийшло. Ось такі вийшли суші з краплями «святої» води на обличчі…