Ужгородський коледж культури і мистецтв здобув власний герб

Сьогодні в Ужгородському коледжі культури і мистецтв відбулися заходи, що передують відзначенню 65 річниці з дня заснування навчального закладу. Педколективу коледжу було представлено оновлений вебсайт навчального закладу, який запрацює вже завтра, 15 березня, а також представлено герб, розроблений та виконаний Гільдією геральдичних художників Terra Indagines на замовлення дирекції коледжу.

Новий сайт отримав абсолютно новий дизайн і структуру. Нові розділи вебсайту містять всю актуальну інформацію про численні напрямки роботи коледжу. Що ж стосується герба, то конкурс на його створення був оголошени ще восени. Однак, серед представлених студентами робіт абсолютну більшість займали горбоподібні емблеми з написами, літерами, а також традиційною символікою на кшталт книжок, ліри, балетних пуантів тощо. Символіка геральдики ж є набагато глибшою і підкоряється чітким правилам геральдики як науки про герби. Тож, герб створений професійними геральдистами здобув такий блазон (геральдичний опис):

У лазуровий щит праворуч виходить триголова срібна хмара з покладеними на неї трьома семипроменевими зірками: червоною, пурпуровою та лазуровою – одна під одною. У лазуровому полі щита покладена у стовп золота пальмова гілка, праворуч оперена як пташине перо, а ліворуч природнім чином – листям.
Мотто «Per aspera» написане лазуровими літерами по срібній стрічці.

У геральдичному есе про символіку герба Ужгородського коледжу мистецтв, яким геральдисти  супроводили свою роботу, йдеться:

У новоствореному гербі коледжу мистецтв використано геральдичні кольори (емалі та метали), у тих самих комбінаціях, у яких вони використані на гербі Ужгорода та Закарпаття: золото на лазурі та червоне на сріблі.
Загалом герб повний символізму: хмара вказує на висоти, яких досягають учні та випускники коледжу, котрі навчаються на творчих факультетах. На різноманітність факультетів вказують різноколірні зірки на хмарі. Загалом семикутна зірка в геральдиці є символом магів, а магія за своєю дією схожа з мистецтвом: вона так само перетворює людину та облагороджує її.
Кількість „голів” хмари вказує на звичайну кількість років навчання студентів у коледжі мистецтв. Також хмара є натяком на ідіому «літати у хмарах», що часто застосовується до людей творчих професій, схильних мріяти, обмірковувати високі мистецькі матерії.
Перо так само вказує на творчий потенціал молодих митців. З другого боку воно зображене у вигляді пальмової гілки – символу тріумфу. Саме пальмовою гілкою у всі часи вітали переможців. Окрім того золота пальмова гілка є алюзією до головної нагороди Канського кінофестивалю – найвідомішого у Європі мистецького форуму.
Гасло (мотто герба) „Per aspera” є частиною відомої фрази „Через терни до зірок” (per asperа ad astra), що також вказує на непростий, тернистий шлях навчання і вершини, яких досягають учні та випускники коледжу.

У малюнкові герба, запропонованому його розробником, використано кінний турнірний щит з прорізом для списа. У такому своєму вигляді щит натякає на європейськість краю, де дислоковано навчальний заклад, на його славетну історію. Також у такому вигляді щит нагадує палітру художника із «фарбами-зорями» на ній. Однак, така форма щита не є догмою, оскільки форма щита за правилами геральдики ніколи не блазонується (не описується). Заведено лишень дотримуватися форми щита як традиції. Так, наприклад герб Ужгорода виконано у типовому австрійському щиті, у той час, коли герби більшості міст України виконані у французьких щитах. Ніщо не заважає змінити його форму, як і вигляд (у деталях) інших фігур герба, зберігши, проте, їхню форму, колір і взаємне розташування. Кожен художник, який намалює герб, згідно блазону, буде приречений виконати його правильно, якщо не відступить від опису. При цьому техніка, школа виконання можуть бути різними.
Також, на базі готового герба, коледжу було запропоновано прапор, який повторює малюнок герба, і тільки перо-гілка покладені у пояс (горизонтально). Адже відкладене з рук перо «лягає» на стіл, а пальмовими гілками не тільки махали тріумфаторам, тримаючи їх у руках, а й встеляли гіллям дорогу.

Було б перебільшенням сказати, що педколектив сприйняв нову символіку коледжу однозначно позитивно, однак, у цьому немає нічого дивного. Адже геральдика як древня точна, але мистецька наука добряче втратила свої позиції за період СРСР, а потім нової України, наситивши нашу образну парадигму заяложеними повсюдно експлуатованими одноманітними образами. Сила ж геральдики є у тому, щоб бачити велике у малому і з часом «прирости до герба», який у свою чергу з плином часу обросте власною історією.

Олександр Попович