До виборів нового очільника обласного центру Закарпаття залишається трохи більше місяця, і вже зовсім скоро головне крісло міста обійме нова чи стара людина.
Я обіцяла нічого не писати про політику, це однозначно не моя тема, але гуляючи містом з дитиною я усе більше засмучуюся, що такими темпами до її повноліття з європейського міста майже нічого не залишиться. Чи винні у цьому міські голови - спірне питання, адже кожен іде зі своєю командою і прихильністю ужгородців. Однак відомий вислів про рибу тут таки має місце. Вважаю, що живучи "папєрєдніками" ми далеко не підемо вперед, хоча були і хороші роботи, як от відремонтований проспект Свободи з новими і хорошими лавицями, часткове запровадження сортувальної системи відходів і т.д. Не буду багато писати, бо довгі тексти читають усе менше людей. Напишу тільки 10 ознак хорошого мера очима звичайної ужгородки.
1. Мером має бути людина, яка живе по законам Божим, незалежно від конфесійної чи релігійної приналежності. Не бреши, не вбивай, не кради - основа.
2. Мером має бути людина, яка прийде до влади зі своєю командою. І вимоги до її учасників мають бути такі ж, як і до мера.
3. Мером не може бути людина з кримінальним і темним минулим. Ми вже знаємо на прикладі цілої країни, до чого це призводить. Єдиний виняток - якщо людина була виправдана.
4. Мер має користуватися громадським транспортом бодай раз на тиждень. Без свити і пафосу, з простими людьми. Тільки так можна побачити життя міста з середини.
5. Мер має бути чітким і категоричним, відповідати за кожне сказане слово.
6. Мер має стати гарантом дотримання усіх норм та правил роботи органів міської влади. Зокрема йдеться про доступ до публічної інформації, дотримання регламентних норм засідань і т.д.
7. Мер має любити своє місто, поважати його історію. Зокрема першим протестувати проти намірів знищення історичних будівель, дерибанів і т.д.
8. Сила мера зокрема, і будь-якої країни загалом, повністю пропорційна тому, на скільки вона може захистити слабких. Пандуси, хороші тротуари, рівні можливості для усіх! Розумію розбиті автівками дороги, але жахливі тротуари? Виходить, що пересування містом для людини з обмеженими фізичними можливостями або мами з візочком, це не що інше, як смуга перешкод. Мені не важливо, що нема грошей на елементарне, мер має зробити так, аби був порядок. Гранти, конкурси, економія на інших статтях- можливо усе, головне хотіти. Зокрема здаючи нові приміщення вимагати від власника наявність нормального (!!!) пандусу і облаштованість території перед фасадом.
9. Відкритість мера. Мер має завжди іти на діалог з громадою, шукати можливостей неофіційного спілкування. Жодного зазнайства, носозадирання, зверхності.
10. Мер має мати унікальну пам'ять, аби не забути, що ми, ужгородці, взяли його на роботу. І останнє слово завжди за нами.
P.S.: Я обіцяла собі не лізти в політику, але читаючи агітки, стаючи свідком брудного обливання помиями, дуже не хочеться вірити у те, що ми знову влипнемо. Чи бачу я когось конкретно мером? Поки ні, для мене не важливо, чоловік це буде, чи жінка, не грає ролі і прізвище. Хочеться, аби це була ЛЮДИНА, якій я зможу довірити своє місто. Місто, в якому буде рости моя дитина. І аби поряд з цією людиною були ті ужгородці, яким доля мого міста і країни небайдужа. Зокрема, це Василь Дідичин, Юрій Світлик, Павло Гомонай, Олег Якубець, Галина Ярцева, Валентин Волошин, Сергій Денисенко, Антон Симкович, Ярослав Гулан та багато інших.