Вже близько місяця я спостерігаю за тим, як розвивається історія Бено. Бено — це кіт, якого наприкінці травня врятували власники українського музичного лейблу .aorte. Але історія не про лейбл. Це лише ремарка до того, звідки я дізналася про цей випадок. Бено з таким же успіхом могли рятувати пожежники або бібліотекарі...Правда, тоді він був би Тарасиком, може)
Хочешь быть честным, так что с тобой? - будь,
Ты же этого хотел.
Plastika - До конца
Історія ця про безнадійну боротьбу, яка, тим не менше, надихає і несе у собі присмак якоїсь приреченості і надію водночас.
Якщо коротко, на Бено напали дворові собаки. Це доля багатьох бродячих котів, на жаль. Майте на увазі, коли викидаєте на вулицю кошенят. І саме тому, коли мене питають, нащо я консервую двох котів у квартирі, я кажу, що зате вони живі. Менше зло, як то писали у одній книзі..
Так от Бено і раніше жив не дуже, а тут його всього покусали злі пси. Та так, що відмовила задня частина тіла. От я і сказала найсумніше(( Пошкодили спинний мозок, як згодом підтвердили лікарі. У результаті вже врятований Бено одразу не міг ні ногами ходити, ні, вибачте у туалет.
Не знаю, що би я робила на місці Олексія, який приніс додому завернуте у власну футболку “Converge” (звідти й ім’я) покусане тільце... Але хлопець вирішив не здаватися і почав збирати через інтернет гроші на порятунок Бено. Численні аналізи, катетори, потім дві операції... Я не знаю, скільки всього гривень зібрали люди на Бено, але думаю, що десь до 50 тисяч точно. Якщо не більше. І продовжують збирати далі.
Бено встиг з’їздити з Івано-Франківська до Києва на дві операції, бо у Франику не було потрібної клініки і відповідних фахівців. Там виявили, що кіт може жити, але як саме він буде це робити, поки неясно. Все-таки до туалету він ходити не може, дуже схуд. Ну і задні лапки не рухаються. І хвостик навіть...
Але Олексій з дівчиною не здаються. Вони зайнялися фізіотерапією Бено, допомагають тому відновлювати м’язи. Завдяки ним стан Бено зараз у міру стабільний. Він багато спить, їсть і п'є, муркотить і ластиться.
Я до чого веду. Ця ситуація реально безнадійна. Ну, вона так виглядає поки. І я не знаю, скільки разів Олексій чув, що він дурень, і нащо допомагати якомусь коту. Але от вже майже місяць пройшов, а Бено живий. Це і є відповідь на питання тих критиків. Кіт міг померти, але він живий. Хтось не лінується вкладати гроші, а що більш важливо, сили і час у порятунок нещасної маленької тваринки. Бореться попри найгірші завіряння ветеринарів. Попри реальні проблеми з половиною тільця Бенісіо. Попри все, напевно.
А чому би, власне, не врятувати одне життя? Хоч би й таке маленьке, котяче. Чим кіт гірший за людину, чим він менш цінний? Та нічим, От і відповідь. Я дуже рада бачити такі ситуації, бо поки хтось готовий боротися за майже безнадійного (особливо, в українських реаліях) Бено, можна трохи довше вірити у Людину і гуманізм. Бо інакше у цьому житті дуже багато цинічності, і від того нікуди не втечеш. Так вже воно складається. Боремося за виживання, гриземося, убиваємо себе на роботах за гроші. Тому нам потрібні такі Олексії, які показують шлях у більш досконале, більш правильне і краще майбутнє.
І насамкінець відверто: я би так не змогла. Не доросла я ще до такого рівня свідомості. А хтось може. І цим варто пишатися.
П.С.Якщо у вас є можливість допомогти фінансово, то надсилайте кошти на картку в ПриватБанку: 4149 6258 0037 7572 (Мельничук Олексій Олександрович). Навіть 20 гривень - це вже пакетик спеціалізованого корму!