Любов...
про неї можна багато писати звичайно...в людей різні поняття про неї...але оскільки я тут пишу своє бачення світу,то прошу сприймати це як належне...
На мою думку ЛЮБОВ-це те...без чого насправді можна жити...але в чорно-білих кольорах...не відчуваючи насолоди від життя тої,яка і має бути...справжньої...
Адже подумайте самі...життя починається із любові батьків між собою...далі продовжується любов'ю до них...потім із любов'ю Ви народжуєте своїх дітей...це є замкнуте коло...
Для мене вона насправді дуже важлива...бо неодноразово впевнювався в тому,що як справжні почуття змінюють кожного із нас...це є та магія або хімія як її звикли називати...
Це є безцінна річ...це є інстинкт всередині нас...любити і бути любимими...це саме те чудо,яке може тримати двох людей на відстані тисячі кілометрів...бо вони в неї вірять...вірять щиро...довіряючи своєму серцю звичайно не треба забувати про здоровий глузд...який досить таки часто виключається просто в такі моменти...коли серце наповнене емоціями,адреналіном...коли ти просинаєшся і лягаєш з однією думкою про одну і ту ж саму людину...зранку стараєшся прокинутися раніше неї щоб набрати її номер і почути сонний до болі знайомий голос...скажіть що може бути краще романтично проведеного часу із коханою людиною?Що може бути приємніше коли ти бачиш сльози,які ллються по її обличчі коли вона є щасливою...?особливо коли Ви розумієте що досягнули цього своїми стараннями...
А що ми маємо зараз??люди не цінують те що мають...ображають,принижують,зраджують,кидають своїх любимих,людей,які готові за них життя віддати...людей,яким вони обіцяють бути постійно разом...до останнього...люди втратили ціну слова,обіцянки...як після цього можна вірити у відродження тих справжніх почуттів...?Ви самі не знаєте чого Ви хочете...якщо розумієте що нема поки людини для Вас то не втомлюйте надіями тих кого тримаєте...відпустіть їх...бо вони страждають від цього...скільки раз я був свідком розлучення пар,які були для мене мабуть ідеалом...прикладом...і все просто так...бо так захотілося одній людині...але вона насправді в ці моменти не думає про те чи будуть ще в неї в житті такі почуття,які були до колишньої коханої людини...та що я кажу...якої коханої...не було це ніяке кохання...воно так не закінчується...я вважаю що людей,які по-справжньому люблять може розлучити тільки смерть...більше нічого...от це і є справжнє...а підробок під ці почуття повно...є симпатія,закоханість,звичка....
Багато разів чув від старших людей що любові як такої не існує...є закоханість,яка із часом переростає в повагу,звичку...хм...цікава думка...але я не згідний...звичайно із часом той вогник почуттів згасатиме...але знову ж таки все в наших руках...ми можемо при взаємному бажанні завжди щось відродити...і показуючи одне одному в першу чергу наскільки важливими є для нас те,що ми разом...
Любов триватиме,триматиме людей разом лише тоді коли вони будуть вірити в це і щодня доказувати своїм коханим що вони для них значать...тільки тоді...а як же це красиво але жаль що не так поширено коли по такому місту як Ужгород наприклад йде пара закоханих людей,які не звертають уваги ні на кого...в них свій світ....вони в ньому живуть...і просто насолоджуються тим що в них є...вони бережуть те,що комусь не вдається побудувати навіть...комусь це і не треба ну і нехай...але той хто із молоду не думає про це серйозно не думаю що в майбутньому зможе виховати всередині себе властивість щирості,вірності любимій людині...
Коли у Вас є людина,яку Ви любите то не думайте ніколи про те,що це маю робити я...а тепер вона має вибачатися...це дитячі дурнички...зразу потрібно встановити і показати свої позиції людині...ще на фазі знайомства...щоб вона розуміла що для Вас норма,а що ні...любіть всім серцем якщо любите,цінуйте таких людей,бо вони цього потребують як ніколи...і даруйте їм щастя,тепло,ніжність...
Я не просто так кажу ці слова...бо знаю як багато зараз дійсно хороших людей,які в пошуках своїх половинок...людей,які готові віддати себе повністю почуттям,бо знають що це для них значить...але не можуть...не виходить в них знайти те що шукають...саме таким людям моєю порадою буде не засмучуватися...вірити...мріяти...надіятися...берегти себе та свою репутацію...і тоді любов сама знайде Вас...все найкраще в житті стається неочікувано...
Твердо впевнений що любов живе в серцях кожного із нас...кожному в житті даються шанси бути із кимось...а от як Ви будете використовувати ці шанси все залежить від Вас самих...
Пам'ятайте,двом по житті йти набагато легше ніж одному...
Багато звичайно і горя принесли ці почуття в життя багатьох людей...є поняття невзаємності,зради,нерозуміння...але у всіх цих випадках хтось один доходив до того що не розумів всю важливість того що є між ними...ставив крапку...а після того інша людина ставила крапку на своєму житті із-за цього...тому дуже важливо підготувати себе морально і духовно то справжніх стосунків...брати на себе відповідальність...і розуміти що Ви відповідаєте одне за одного...
Знову ж таки кажи це все мої думки...але для мене слово Любов і я тебе люблю...це святі слова...які зараз багато людей просто так кажуть...знаєте...якщо все по-справжньому...людина сама зрозуміє що Ви її любите...бо любов-це єдина річ в житті про яку можна мовчати...мовчки спілкуватися даруючи ніжність...а блиск в очах сховати не можна ніколи...це мабуть найкраща косметика для кожної дівчини і точно найбільше щастя для кожного хлопця побачити його в любимих очах...
Невже заради цього не варто жити??????невже варто жити без цього...вирішувати Вам...