Більшість мешканців міста пишаються тим, що живуть саме в Ужгороді. Однак, більше половини з них на знають дати заснування міста. Туристам ужгородці найбільше люблять показувати замок і перше, що зробили б для міста – прибрали сміття. Такі дані дослідження, проведеного комісією з питань збереження історичної спадщини та духовності Громадської ради при Закарпатській облдержадміністрації та Агенцією досліджень регіонального соціуму «Карпатія». Соціологи опитали 600 ужгородців і присвятили дослідження 1120-ій річниці міста.
Опитування показало, що трохи більше половини міських жителів не знають дату заснування міста. Відтак, на запитання «Чи знаєте Ви, яку річницю заснування в 2013 році святкуватиме місто Ужгород?» ствердно «Так» відповіли тільки 48,5% респондентів, а 51,5% – «Ні». Очевидно, такі результати випливають із недостатнього знання чималою кількістю ужгородців давньої історії Закарпаття та минулого його адміністративно-політичного центру.
На таку думку наштовхують і результати відповідей на наступне запитання, а саме «З яким легендарним іменем пов’язують першу письмову згадку про Ужгород?».
25,8% опитаних не змогли назвати його. Ім’я ж ужгородського князя Лаборця, як захисника міста від навали угорських кочівників, що вперше згадується в хроніці Анонімуса «Геста Гунгарорум» назвали 26,5% респондентів.
Трохи менша кількість опитаних (25,2%) вважає, що заснування міста пов’язане з мукачівським князем Федором Корятовичем. Парадоксально, але вочевидь на думку опитаних вплинуло те, що його іменем названо знану площу в центрі міста.
Родину графів Другетів, котрі зробили значні кроки для розбудови міста та його культурно-освітнього й духовного зростання в середньовіччі, як засновників міста назвали 22,5% опитаних.
Реакція ужгородців на названі вище запитання врешті є логічною, особливо виходячи із їхнього ставлення до наступного – «Чи впливає знання історії Ужгорода на Ваше ставлення до міста?». 56,2% опитаних сказали, що не впливає, а 35,8% – упевнені у важливості історичних знань, які впливають на повагу до Ужгорода. Тільки 8% респондентів вагалися з приводу однозначної відповіді (важко відповісти).
Відтак, на запитання «Чи гордитеся тим, що Ви є жителем Ужгорода?» загалом ствердно відповіло 85,5% опитаних. Зокрема, з формулюванням «так, ніколи звідси б не поїхав» відповіли 38,5% з них, «так, але міг би проживати в іншому місті» – 47%, і тільки 14,5% заявили, що не гордяться цим.
Можливо залежним від цього є позиція респондентів щодо оцінки рівня привабливості Ужгорода, яку було запропоновано виставити у 10-бальній шкалі. Виходячи з результативних показників, середній бал привабливості міста Ужгород склав 6,605 одиниць, що звичайно для європейського міста є замало.
Респондентам було також надано можливість самостійно назвати пам’ятку, яку б вони в першу чергу показали гостям міста Ужгород. Результати показали, що таких місць є доволі багато. Першість тут поправу утримує Ужгородський замок (33,8%), який є своєрідною візиткою міста. Варто зазначити, що третина опитаних називає споруду загалом найпривабливішою для туристів та гостей міста архітектурною пам’яткою. Цим також можна пояснити значний відрив від другої позиції рейтингу.
Її займає Музей архітектури та народного побуту, що знаходиться поруч із Ужгородським замком, із показником у 3,8% голосів. На третій позиції – архітектура центральної частини Ужгорода, яка приваблює 12% респондентів.
Ужгородцям було також запропоновано назвати імена найбільш відомої особистості міста. Критерієм підбору стало не тільки місце народження, а й час проживання та внесок людини у розвиток міста. До переліку запропонованих було вміщено імена громадсько-політичних, культурно-освітних діячів, представників спорту й різних видів мистецтва тощо.
Лідерами рейтингу виявилися президент Карпатської України, відомий громадсько-політичний, культурно-освітній діяч Августин Волошин (35,3%) та знані художники-класики, еліта закарпатської школи живопису Йосип Бокшай (12,5%) і Адальберт Ерделі (12%). Пам’ятники всім трьом, до речі, розташовані в улюблених зонах відпочинку жителів і гостей міста. Щодо А. Волошина, то припустимо, що на думку респондентів вплинула й загальнонаціональна інформаційна обізнаність про державотворення Карпатської України та визнання її лідера найвідомішою постаттю краю в ХХ столітті.
До п’ятірки знаних ужгородців також увійшли відомий футболіст і тренер київського «Динамо» Йожеф Сабо (5,8%) та художник Федір Манайло (5,3%). Серед інших називалися імена письменників національного масштабу Петра Скунця (4,5%) та Івана Чендея (2,5%) – лауреатів Шевченківської премії, заслуженої працівниці театрального мистецтва Клари Балог (4%), історика й керівника Ужгорода Петра Сови (1,5%).
Поряд із цим, слід зазначити, що 9 відсотків опитаних не знали чи не наважились когось із діячів виділити.
Історичний центр Ужгорода давно славиться туристичною привабливістю, однак стан його архітектурного (зовнішнього) вигляду потребує постійної підтримки. На запитання «Що найперше слід зробити для привабливості історичного центру міста?» респонденти серед пріоритетних заходів назвали наступне: налагодити регулярне прибирання сміття (29,3%) і покращити зовнішній вигляд будинків (28%).
До питання облагородження центру міста відноситься й проблема, яка вже декілька десятиліть обговорювалася владою і громадою Ужгорода. Вона стосується будівництва ще одного пішохідного мосту через річку Уж (навпроти облмуздрамтеатру). Опитування показало, що 52,8% респондентів вважають непотрібним таке будівництво. Натомість підтримують ідею 29,5%. Для 17,7% опитаних питання виявилось заважким для однозначної відповіді.
70,8% опитаних ужгородців вважають, що в місті слід збільшувати площі зелених насаджень, а 27,7% впевнені у тому, що їх слід залишити на нинішньому рівні. Разом з тим, 0,3% респондентів вважають, що такі площі варто зменшувати, а ще 1,2% – не наважилися визначитися.
До анкети були внесені й питання сучасного стану розвиту міста і його проблем. Зокрема, на питання «Що в місті Вам найбільше не подобається?» ужгородці відповіли значним переліком, в авангарді якого постали традиційні «засміченість» (14,5%) і «жахливий стан доріг» (14%). Інші незручності і негаразди міського життя подані в пропонованій таблиці.
Респонденти визначали рейтинг найменш привабливого мікрорайону Ужгорода. Схема досить об’єктивно ілюструє рівень привабливості міських мікрорайонів і змушує задуматись над причинами такої реакції та ймовірними можливостями покращення ситуації.
Відповідаючи на запитання анкети «Якщо б Ви були мером міста, що б ви зробили в Ужгороді в першу чергу?» ужгородці проявили неабияке бачення нагальних кроків, які слід зробити на посаді керівника міста.
Учасники опитування визначилися й із приводу «Для якого виду діяльності Ужгород є найбільш привабливим?». На їхню думку місто найкраще підходить для: відпочинку – 49,8%, бізнесу – 27,2%, навчання – 23%. З приводу останнього, то незначна більшість опитаних вважає Ужгород студентським містом (54,5%).
Щодо пріоритетів розвитку міста, то на думку громади ними мають бути культура і туризм (35%), мале, середнє підприємництво в різних галузях і сферах (19,8%), наука і освіта (12,2%).
Серед опитаних виявилися 65% тих, хто народився й проживає в Ужгороді постійно, 23,2% тих, хто переїхали в місто понад 20 років тому, 6% тих, хто переїхали сюди 10 – 19 років тому і ще 5,8% тих, хто проживає тут не більше 1 – 9 років.
Маріан Токар, голова комісії з питань збереження історичної спадщини та духовності Громадської ради при Закарпатській облдержадміністрації,
Михайло Шелемба,заступник голови Агенції досліджень «Карпатія»