«Я і мій блокнот, або що носять в своїх записниках ужгородці?»

Сучасна людина живе в світі інформації, яка оточує її постійно. А для того, щоб перебувати в гармонії з новими і старими знаннями, їх необхідно кудись вносити, адже людська пам’ять – річ мінлива. Саме для цього й існує папір, а точніше зошити, блокноти і щоденники. Ми вже впевнилися, що найкраще про людину розкажуть її речі, а тому цього разу вирішити «послухати» блокноти деяких ужгородців.

Віта Мунчак, редактор сайту "Korzo.uzh.ua":

"Перший блокнот я завела приблизно в дев'ятому класі, оскільки через погану пам'ять виникла необхідність все записувати. Відтоді я не припиняю вести блокноти. На цей момент у мене їх декілька: один звичайний, комфортний і зручний, ще один - "олдскульний" записник із 1978 року, і найулюбленіший і найбільший - блокнот із Німеччини. Він новий, тому в ньому списано лише 3 сторінки, але я вже визачилась, що він буде тільки для творчості - час від часу мені потрібно виписатися. А взагалі, блокнот для мене - це brain&equipment (в перекладі з англ. мозок і обладнання). В ньому вміщаються і плани на тиждень, і малюнки, і засушені квіти, і наклейки, і марки, які я колекціоную. Якщо раптом буває, що я забуваю блокнот вдома, я не надто переймаюсь – в мене завжди із собою є ще один.»

Володимир Тарасюк, викладач, ведучий програми "Спортивний сектор", головний редактор газети «Погляд»:

«Через те, що я займаюсь одразу кількома видами діяльності, інколи я навіть забуваю заглянути до свого записника. Проте у 80 відсотках випадків блокнотні записи неабияк мене виручали, особливо тоді, коли планів і подій було багато. В моєму записнику є списки студентів, нотатки, різні плани, макети «Погляду», перелік справ, які мені потрібно виконати впродовж дня. На сьогодні, до прикладу, в мене їх аж 21, хоча це не рекорд – бувало й майже сорок. Мій теперішній блокнот вже досить старенький (йому близько трьох років), однак я його бережу, бо в ньому інформація, яка мені може згодитися в будь-який момент. Я не маю звички викидати свої нотатники – записи в них можуть згодитися в будь-який момент. Через це і з дому не можу вийти без блокнота і всього того, що мені може знадобитися.»

Іра Левіна, студентка:

«За важливістю й необхідністю поряд із телефоном і гаманцем для мене є блокнот, тому що без нього я ніби без рук. Дивно, але звичка постійно мати під рукою блокнот з’явилася в мене досить пізно – після вступу до університету. Раніше я не відчувала в ньому потреби, а зараз якщо я вийду з дому без блокнота, то можна вважати, що день пройшов дарма, адже саме там я зберігаю інформацію про все те, що мені просто необхідно зробити. В моєму блокноті можна знайти все: плани на день, списки покупок, особисті дані, номери телефонів, малюнки, записи від друзів, цікаві цитати.Через те, що я доволі часто занотовую все до блокнота, вони швидко закінчуються і мені доводиться часто їх змінювати. В середньому одного записника мені вистачає на чотири-п’ять місяців.»

Володимир Таранчук, представник студради ЗакДУ:

«Для того, щоб занотовувати потрібну інформацію я використовую свій планшет. Мені так набагато зручніше, адже він завжди зі мною: через нього зручно заходити в інтернет, читати новини, навчатися, використовуючи певні програми, слухати музику, грати в ігри і робити нотатки. Для запису інформації дуже зручна програма «Evernote», яка проста у використанні і досить швидко допомагає зорієнтуватися у своїх записах. Раніше я користувався звичайним паперовим блокнотом, однак через те, що в ньому мало функцій і з’явилась альтернатива, я зробив вибір на користь електронного записника. Нотатники із паперу мають одну перевагу – вони не розряджуються, однак якщо слідкувати за своїм гаджетом, то непередбачуваних ситуацій не буде.»

Анна Зоринова, головний редактор журналу «Perspective»:

«Блокнотів у мене дуже багато: блокнот із записом витрат, блокнот із переліком клієнтів, блокнот для малювання. Майже завжди я ношу їх із собою, адже чим більше інформації маю при собі, тим краще. Перший блокнот, в який я записувала якісь ідеї, малювала і писала, з’явився у мене приблизно в четвертому класі. Згодом він плавно переріс у щоденник, але як тільки мама знайшла його і прочитала, він знову почав виконувати функції звичайного блокнота. Зараз я дуже прив’язана до записника і не уявляю себе без нього, адже від нього багато в чому залежить моя робота. Один із моїх колег нещодавно хотів «привчити» мене занотовувати все на комп’ютер, мовляв, так швидше і зручніше. Але я постійно бігаю, рухаюся, тому мені важливо завжди мати свій блокнот під рукою.»

Федір Шандор, завідувач кафедри туризму УжНУ:

«Я керуюся двома правилами: «Хто пише, той двічі читає» і «Немає кращої пам’яті, ніж гострий олівець», а тому й ношу свій записник із собою постійно. Свій вибір я зупиняю на невеличких блокнотах-щоденниках, адже їх дуже зручно носити в кишені піджака. Мій записник  – це мій мозок, така собі скринька, де я зберігаю ідеї, номери телефонів, плани на весь рік (уже тепер я знаю, що робитиму 1 грудня). Одразу після виконання завдання я викреслюю його із блокнота, щоб більше до цього не повертатися. Раніше я зберігав всі свої записники, але якось мені захотілось зробити «обнулення», і я їх всіх спалив. А одного разу за кілька днів до Нового року я загубив свій блокнот, та, на щастя, через те, що кожен мій блокнот розрахований на рік, мені довелося пригадувати не так вже й багато записів. Зараз я вдячний своєму записникові тим, що завдяки йому, постійно занотовуючи, я зміг написати кілька книг.»

Крістіна Слава, дизайнер «Xrister.ki ART»:

«Блокноти я люблю з двох причин: по-перше, я не можу обійтися без занотовування, а по-друге, я їх виготовляю. Дизайн своїх блокнотів я вигадую самостійно, а згодом втілюю все це у життя. Тому, певно, найкращий і найбільш популярний подарунок від мене – це записник. Я доволі зайнята людина, тому без блокнотних записів, як от перелік справ, різні замовлення, малюнки, мені обійтися важко. Через те, що доволі часто користуюся блокнотом і не можу навіть з дому вийти без нього, я заводжу новий приблизно раз у чотири місяці. От зараз, наприклад, користуюся одним із блокнотів власного виготовлення, а ще маю один винятково для запису рецептів. Я дотримуюся думки, що електронні блокноти ніколи не зможуть витіснити паперові, адже папір людині набагато ближчий.»

Як бачимо, звичайний блокнот має далеко не одну функцію: він може бути і органайзером, і щоденником, і книгою витрат, і альбомом, і місцем колекціонування дрібничок, і контактною книгою. Яку і скільки б функцій записник не виконував, він завжди залишається невід’ємною частиною життя більшості людей.

Катя Брижань, Zaholovok.com.ua

Фото Маріана Логойди