Моє покоління росло разом із Кевіном МакКалістером із «Сам удома», паралельно навчалося у «Школі виживання», таємно від батьків дивилось «Американський пиріг» і постійно сміялось разом із «Друзями». Тож з американським «way of life» ми знайомилися поступово.
Скільки себе пам’ятаю, Америка мене завжди вабила. Я заочно любила їхні невеличкі будинки і дворики без парканів, пластівці на сніданок, школи і університети, що так не схожі на наші, баскетбол та групи підтримки і постійні білозубі посмішки. Щоб полюбити це по-справжньому, я твердо пообіцяла собі поїхати в Сполучені Штати Америки.
Отож, зараз я за кілька тисяч кілометрів і -8 годин від Батьківщини, в містечку Віскансін Деллс, штат Віскансін. Саме місто невелике, але життя тут аж ніяк не нудне – в Деллсі зосереджена надзвичайно велика кількість аквапарків, готелів, розважальних центрів, ресторанів, магазинчиків, атракціонів, музеїв. Тому в літній період життя тут кипить і гуде на повну свою міць.
Перед приїздом в Віскансін Деллс ми кілька днів провели у Чикаго – об’єкті мрій багатьох, де ми вперше і познайомилися із особливостями вищезгаданого «American way of life». Крім люб’язності і привітності людей, мене вразив рівень їх заможності: в них поняття «мати яхту» тотожне нашому «мати машину», а поняття «мати машину» - нашому «мати взуття». При настанні 16-ліття майже кожний підліток складає іспит, який складається із теоретичної і практичної частин і отримує driving license. А от бути 18-річним американцем і не мати машину – тут трохи незвично.
На щастя, ми мали можливість не тільки надивуватися кількості яхт на озері Мічиган (яке, до слова, розмірами перевищує Чорне море), але й провести цілий на одній із них. Виявилося, що озеро Мічиган – улюблене місце відпочинку мешканців Чикаго, бо яхт на водоймі було надзвичайно багато.
Проводячи час на озері, люди не просто засмагають і купаються, вони влаштовують справжні party із діджеями і танцями.
Наступне, чим вразило мене Чикаго – надзвичайна архітектура, яку ми розглядали, катаючись на яхті по downtown. Хотілося сповільнити час разів щонайменше в п’ять, щоб мати можливість краще роздивитися і більше поохкати, чи то пак поваукати (ми ж в Америці).
В downtown Чикаго є велика кількість ресторанчиків і кав’ярень, куди можна завітати тільки на яхті.
Після великого і галасливого Чикаго на нас чекав вищезгаданий Віскансін Деллс - waterpark capital of the world (укр. – світова столиця водних розваг), в якому ми й будемо жити протягом літа. Одразу по приїзді нам кинулась в очі та велика кількість студентів, яка приїжджає сюди на літом. Трохи згодом ми дізналися, що місцевих мешканців тут майже немає – тимчасове населення Деллса складається із туристів і працівників місцевих закладів (в основному іноземних студентів). Молодь тут переважно живе в мотелях, а до місця роботи добирається на велосипедах. В Деллсі вже навіть існує своя приказка «Якщо на велосипеді – значить, студент».
Крім велосипедів, на вулицях Деллса, як і на всіх вулицях Сполучених Штатів Америки можна помітити «візитні картки» американського транспорту – пікапи.
Коли я гуляю вулицями Деллса, в пам’яті чомусь одразу спливають кадри із колись побачених милих і добрих комедій чи мультфільмів.
Наше (так, я вже навіть звикла називати його нашим) містечко затишне, але в той же час надзвичайно галасливе і мультикультурне, адже окрім американців, влітку тут живуть українці, росіяни, румуни, турки, філіппінці і тайванці. Однак це не заважає спілкуванню і культурному обміну: більшість турків уже цілком впевнено запитують: «Привіц. Як справИ?» чи роблять комплімент: «Ци дуже гхарна».
Однак серед всього американського меду є й ложка дьогтю. Хотілося б сказати, що вона невеличка, однак наші шлунки, які звикли до смачної домашньої їжі, цього не дозволяють. Меню більшості місцевих мешканців складається винятково із fast-food, на кшталт «McDonalds», «Burger King» чи «Subway». Є такі, хто трохи більше «дбає» про своє здоров’я і харчується в подібних закладах кілька разів на тиждень. Основу їх раціону складають куплені в супермаркеті напівфабрикати, розігріті в мікрохвильові, чіпси, печиво, начоси («Nachos» - мексиканські кукурудзяні чіпси»), солодощі і газовані напої. А тим, хто дійсно хоче харчуватися здорово, потрібно витрачати чималі гроші на продукти із позначкою «Organic», що означає «природний, без хімікатів». До прикладу, за літр натурального молока треба заплатити від 3 до 5 доларів. Щодо фруктів та овочів, то мені хотілося плакати, коли я скуштувала салат із тутешніх огірків і помідорів – на смак вони майже нічим не відрізнялися одне від одного. Фрукти виглядають надзвичайно красиво, ніби пластикові, але, на жаль, майже такі самі вони (за винятком яблук, бананів, черешень і динь) на смак.
Однак кукурудзяні пластівці, з яких починає свій ранок чимало американських сімей, і ми разом з ними, насправді дуже смачні.
Та як би там не було, не в їжі щастя! Америка – країна здійснень мрій, країна свободи і рівності, країна, де відчуваєш себе молодим!
Катя Брижань, Zaholovok.com.ua