«Дефект генерації» Юрія Бабічина та його актуальність

Соціальна гострота книги закарпатського письменника сьогодні актуальна як ніколи. 

Головний аспект книги Юрія Бабічина «Дефект генерації» – соціально-психологічний, оскільки вона вказує на проблеми у суспільстві. Чому твір називається «Дефект генерації»? Відповідь: серед людей у кожному поколінні попадаються пустоцвіти, вибраковки, особи з генетичним дефектом, і не дай Боже потрапити у владу таких нелюдів.

А ось головні герої цієї повісті потрапили. Головний герой твору – студент-ботанік на ім’я Герман. Тільки він ботанік не тому, що, як каже молодь, «ботан», а тому, що ботаніка – його професія, у майбутньому юнак навіть бачить себе аспірантом, а то й кандидатом наук. Хлопець розвинений і фізично: коли йому згодом доводиться битися, це неабияк стає у пригоді.

Тобто, головний герой – гармонійна особистість. І для читача це добре, оскільки саме його очима читач дивиться на події.

По інший бік – генетична вибраковка ще й із скінхедівсько-фашистськими нахилами. Нелюди змальовані як сатаністи, які катують та убивають людей, п’ють їхню кров, тусуються в горах. Їхні зібрання супроводжуються оргіями, кривавими ритуалами, шал підсилюється горілкою і наркотиками. Вони вірять, що своїми діями здатні досягти досконалості й отримати «особливий статус» та владу у суспільстві. Ця тусовка щиро вважає себе зібранням надлюдей.

Вік цієї компашки – від п’ятнадцяти до двадцяти років, а гасло: «Роби, що забажаєш!» Це ми вже неодноразово в історії проходили і про наслідки попереджені. Хоча, як часто людство знову наступає на ті самі граблі...

Отже, про сам твір. Спочатку у полон до сатаністів потрапляють друзі Германа, а тоді і він сам. Складно виплутатися з такої халепи цілим та неушкодженим. Але оскільки книга для молоді, то це вдається.

Тільки що робити із тими, в чиїй психіці вже відбулися незворотні зміни? Той, хто з власної волі із задоволенням відібрав чуже життя, ніколи не стане нормальним і безпечним для суспільства. Що робити з таким «дефектом генерації»? Не страчувати ж їх чи до кінця віку позбавляти свободи?..
Запитання залишається відкритим.

Твір простий, але не спрощений. У ньому чітко окреслені добро і зло, здоровий і нездоровий світогляд. Водночас, за структурою книга нагадує сценарій і є пригодницьким екшеном, написана саме у такій формі, що буде цікава підліткам, яким вона найбільше й потрібна.

Можна, звісно, трохи обуритися, що у книзі для підлітків присутні гіперболізовано жорстокі сцени як психологічного, так і фізичного характеру. Але як інакше показати небезпеку, яка йде від зла?

Можна засумніватися, що головний герой виявляється настільки крутим, що таки зміг впоратися з такою кількістю супротивників. Виникають сумніви і щодо образу дівчини, у яку полум’яно закоханий Герман. Проте, це можна списати на умовність пригодницького жанру.

Але в цілому твір досить правдоподібний психологічно і достовірний логічно. Це гарне поєднання динаміки розвитку подій із психологією та філософією.

Філософсько-психологічна основа і соціальна гострота заслуговують на увагу. Цю книгу варто читати.

Яна Стогова