Хто наобіцяв найбільше і чим різняться програми найрейтинговіших претендентів на крісло Глави держави.
Менш ніж за тиждень Україна обиратиме нового президента. Без перебільшень – ці вибори є найважливішими за всю історію незалежності нашої держави. Чи не щодня політики закликають народ «не помилитися у виборі» і всіляко переконують, що лиш один із 2 десятків зареєстрованих кандидатів у президенти зможе навести лад у державі.
Уважно, з олівцем, ми прочитали передвиборчі програми 6 кандидатів, яким соціологи пророкують найвищі результати 25 травня. Вибрали найцікавіші обіцянки і пропонуємо їх вашій увазі. Аналізу піддано передвиборчі програми Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Сергія Тігіпка, Анатолія Гриценка, Олега Ляшка та Олега Тягнибока.
Чудернацькі назви кандидатських програм
Ці позачергові президентські вибори проходять в настільки непростих умовах і за такого стрімкого розвитку подій, що кандидати в президенти не спромоглися навіть підготувати докладні і ґрунтовні передвиборчі програми. Аналіз обіцянок 6 найрейтинговіших претендентів на крісло Глави держави показує: їхні програми готувалися виходячи з того, наскільки вони представляють собі свого виборця і його очікування щодо майбутнього президента. Відповідно, чітко видно, як політики, роздаючи передвиборчі обіцянки, намагаються вгадати запити виборців і потрапити в тренд. Хоча передбачити все – наприклад, загострення сепаратистського руху і проведення АТО на Сході -- політики не змогли, адже здавали програми в ЦВК ще наприкінці квітня, до початку антитерористичної операції.
Перед тим як аналізувати суть передвиборчих програм кандидатів – кілька слів про форму. Найстисліше виклали свої ідеї і плани Сергій Тігіпко та Анатолій Гриценко. Першому вистачило двох із половиною сторінок, другому – трьох із половиною. Гриценко при цьому так і написав – «людям зараз не програми потрібні», а «впевненість, що їх не обдурять». І, мовляв, саме він, Анатолій Гриценко, як офіцер, дотримає слова, яке дає народу (про обіцянки трохи нижче). Більш багатослівний Петро Порошенко: його програма викладена майже на 6 сторінках. Олег Тягнибок розписав обіцянки виборцям на 7-ми аркушах, а Юлія Тимошенко – на 8-ми. А найбагатослівнішим є ексцентричний нардеп-радикал Олег Ляшко – текст його передвиборчої програми займає майже 9 сторінок.
Цікаво порівняти назви програм кандидатів. Бо в заголовку, як відомо, викладена, суть, основна ідея і найголовніший месидж. Так-от, Петро Порошенко у назві своєї програми використав безособове речення «Жити по-новому!», Юлія Тимошенко стверджує, що «Час встановити справедливість!», Сергій Тігіпко питає «Як нам зберегти країну?», Анатолій Гриценко дивує образним твердженням «Ми маємо розправити крила!». Тільки Олег Ляшко у назві програми використав слово, яке б позначало якусь послідовність дій майбутнього президента -- «План Ляшка: визволення України від окупантів. Порядок на своїй землі». У той же час Олег Тягнибок взагалі ніяк не назвав свою передвиборчу програму, хоча в назвах її підрозділів 7 разів вжив слово «Сила». І ще один нюанс: Порошенко, Тимошенко і Гриценко – емоційніші, ніж решта конкурентів, бо використали в назві своїх програм знак оклику. А от Тігіпко, недоречно вживши знак питання, ніби визнав: не знає, що робити, і питає людей, як зберегти країну, у той час, коли люди чекають цієї відповіді від політиків…
Брак сміливості і надмір агресії
Доволі прогнозоване ставлення кандидатів до Росії та Заходу. З 6 аналізованих програм тільки виборчі обіцянки Тігіпка містять пункт " відновити переговорний процес з усіх сфер діяльності з Росією», але водночас цей кандидат хоче «розробити план зниження енергетичної та сировинної залежності країни від Росії».
Гриценко на темі стосунків із Росією не зосереджується, тільки каже : «Можете бути впевненими: під моїм керівництвом Україна би Крим не втратила, свою зброю ворогу – не здала!». Порошенко дипломатично пропонує деескалацію конфлікту та економічну співпрацю з Росією. Натомість Тимошенко, Ляшко і Тягнибок висловлюються більш негативно й навіть агресивно, включаючи заборону російських ЗМІ (Ляшко), та візовий режим – Ляшко, Тягнибок.
А от з Євросоюзом ситуація цікавіша. Інтегруватись в Євросоюз пропонують усі "майданівські" політики, хоч і з невеликими відмінностями: Тягнибок за "безвізовий режим" і тісну співпрацю, тоді як Порошенко, Тимошенко та Ляшко прямо говорять про вступ до ЄС. Петро Порошенко навіть розраховує за свого президентства добитися необхідних політичних рішень з боку ЄС та розпочати переговори про повноцінне членство України в Європейському Союзі. Домогтися членства України в Європейському Союзі у найкоротші терміни хоче і Юлія Тимошенко. А от Сергій Тігіпко слово Євросоюз у передвиборчій програмі не вживає, але закликає «припинити безглузді пошуки зарубіжних покровителів» -- і всім зрозуміло, кого він має на увазі. Тим більше, якщо взяти до уваги, що Тігіпко пропонує другою державною мовою визнати російську.
Армії – гроші, регіонам – свободу, корупціонерам – увагу
Переходимо до аналізу змісту передвиборчих програм. Зрозуміло, що в одній публікації не вийде згадати всі обіцянки кандидатів, тож зосередимося лише на головних месиджах. Однозначно новинкою цих виборів стала тема децентралізації – пункт про розширення повноважень місцевої влади та децентралізація присутній в програмах взагалі усіх кандидатів у президенти України.
Так, Петро Порошенко обіцяє, що громади на місцях отримають більше прав та грошей, а влада в областях належатиме не губернаторам, а виконкомам облрад. Така ж позиція і в Тимошенко: вона обіцяє реформу місцевого самоврядування, розширення прав регіонів та ліквідацію державних адміністрацій з передачею їх повноважень виконкомам місцевих рад. Сергій Тігіпко у внутрішній політиці обіцяє негайно підготувати основу для проведення виборів губернаторів та надання регіонам максимальної культурної та економічної автономії. Олег Тягнибок дещо стриманіший, але серед його пріоритетів також є підвищення ролі місцевого самоврядування. Олег Ляшко теж хоче децентралізувати владу та навіть планує нарізати нові адміністративно територіальні одиниці на основі економічних регіонів. А от Анатолій Гриценко цьому питанню уваги не присвятив, взагалі побудувавши свою передвиборчу програму не на конкретних пропозиціях, а на самовихвалянні.
Економіці кандидати в президенти традиційно приділили значну увагу: у програмах вони обіцяють зниження податків, сприянню малому та середньому бізнесу, розвиток аграрного сектору, підтримку національного виробника та подолання корупції. А ще практично жоден із кандидатів не оминає теми можливої війни і фінансування армії (особливо відзначимо Анатолія Гриценка, який армії і обороні країни присвятив ледь не половину програми). Кандидати пропонують різні кроки - від традиційного підвищення зарплат військовим та забезпечення їх житлом (Тимошенко), до забезпечення української армії найсучаснішою зброєю і навіть відновлення ядерного статусу (Тягнибок). Для цього кандидати обіцяють "в рази і порядки" збільшення витрат на армію (Порошенко). Втім, яким чином це буде зроблено, вони переважно не повідомляють.
Ще однією темою, яка привернула увагу практично усіх кандидатів, є корупція. Кожен із них подає свій рецепт боротьби з нею. Петро Порошенко закликає зняти "корупційний податок" на економіку і обіцяє провести антикорупційну люстрацію судових, правоохоронних, податкових і митних органів. Юлія Тимошенко ініціює ухвалення нового закону про державні закупівлі "без корупції". Вона також виступає за створення Національного антикорупційного бюро, якому пропонує надати навіть право на "провокацію хабара". Контроль не тільки доходів, але й видатків державних посадовців та членів їхніх сімей обіцяють запровадити і Тимошенко, і Тягнибок.
Кандидат із вилами Олег Ляшко обіцяє докорінно змінити «корупційну і неефективну “радянську” систему влади та публічних послуг» , створити єдині багатопрофільні центри надання державних послуг, і після цього, за словами радикального кандидата в президенти, на оформлення квартири, реєстрацію авто чи відкриття бізнесу треба буде максимум три години. А Анатолій Гриценко наступним чином переконує своїх виборців: «Мені легко проводити люстрацію й долати корупцію – сам по життю хабарів не брав і не давав».
Практично всі рейтингові кандидати закликають провести судову реформу. Ляшко та Тягнибок пропонують також зробити суддів виборними. Аналогічно більшість кандидатів підтримує реформу, а інколи також люстрацію в лавах МВС (Гриценко). Цікаво, що на цей раз «покрашення вже сьогодні» ніхто з кандидатів не обіцяє. Навпаки – навіть про зниження пенсійного віку майже не згадують (тільки Ляшко обіцяє знизити пенсійний вік для жінок)...
«Обіцялки» на тему соціалки
Соціальний блок програм кандидатів традиційно наповнений обіцянками без конкретики. І цього разу ті з претендентів, котрі згадали про «соціалку» (а згадали не всі) не запропонували якихось нових механізмів чи конкретних дій, а відбулися загальними фразами. Ось кілька прикладів:
Порошенко: «Звичайно, я за збільшення зарплат, пенсій і стипендій. За збереження і примноження всіх соціальних виплат, передбачених чинним законодавством, «дітям війни», «афганцям», «чорнобильцям», інвалідам, одиноким мамам, сиротам. Я за потужні грошові вливання в освіту. За доступність кваліфікованої медичної допомоги для всіх громадян. На все це витрачатимемо гроші, щойно ми їх отримаємо, збудувавши нову економіку»
Тягнибок: «Ліквідувати соціальну прірву між багатими та бідними шляхом стимулювання розвитку середнього класу (дрібні та середні підприємці, високооплачувані фахівці, у т.ч. працівники бюджетної сфери – лікарі, вчителі та ін.), який становитиме не менше ніж 60% від працездатного населення.»
Тимошенко: «Поступово збільшити розмір прожиткового мінімуму, який повинен відповідати реаліям сучасного життя. Заборонити стягувати пеню за заборгованість із комунальних платежів, поки істотно не підвищиться рівень життя громадян. Забезпечити гарантований рівень первинної та невідкладної медичної допомоги за рахунок бюджетного фінансування. Надати пільги роботодавцям, які добровільно фінансуватимуть медичне страхування своїх робітників».
Тігіпко: «Розпочати реалізацію великих інвестиційних проектів з метою ліквідації безробіття. Гарантувати виплату допомог і пенсій. Забезпечити програми для підтримки соціально незахищеного населення країни».
Кандидатський ексклюзив і креатив
Коли порівняти програми кандидатів, то помітно, як мало «ексклюзивних» ідей вони пропонують. Та все ж такі пропозиції-цікавинки, яких не мають конкуренти, серед виборчих обіцянок кандидатів час від часу трапляються.
Скажімо, власник «5 каналу» Петро Порошенко пропонує створювати суспільне телебачення, а націоналіст Тягнибок хоче позбавляти ліцензій ЗМІ, які порушують мовне законодавство, принижують національну гідність українців, поширюють дезінформацію або здійснюють антиукраїнську пропаганду, а радикал Ляшко готовий закривати російські ЗМІ, що працюють в Україні.
Тягнибок єдиний із 6 кандидатів, програми яких аналізувалися, хто виступає за вільне володіння вогнепальною зброєю. Також лідер «Свободи» виступає за націоналізацію стратегічних підприємств і прогресивну систему оподаткування. Тимошенко і Ляшко написали в своїх програмах, що будуть впроваджувати електронне урядування. А лідер «Радикальної партії» відзначився ще й пропозицією створення «громадських трибуналів присяжних» та обіцянкою, що оформлення спадщини на селі буде безкоштовним.
У політичній сфері, наприклад, Юлія Тимошенко та Сергій Тігіпко пообіцяли вдосконалити процедуру імпічменту президента України. Більше про це не згадав жоден із кандидатів. А ще Юлія Тимошенко хоче поліпшити життя засудженим та здійснити масштабну амністію, скоротивши кількість ув'язнених за незначні злочини.
Олег Тягнибок, наприклад, пропонує обирати суддів, оприлюднити списки аґентів КҐБ СССР – ФСБ РФ, які перебували або перебувають на державній службі та на інших суспільно значущих посадах в Україні і встановити обов'язкову перевірку держслужбовців та кандидатів на виборні посади з допомогою "детектора брехні" на причетність до корупційних дій, співпраці з іноземними спецслужбами та наявність подвійного громадянства.
І останнє: тільки двоє з кандидатів згадали про українців, які працюють за кордоном. Створити умови для повернення заробітчан в Україну обіцяють Ольга Богомолець і Дмитро Ярош. Але ці кандидати до переліку найрейтинговіших не входять, тож навряд чи їм удасться вирішити цю надважливу для Закарпаття проблему.
Матеріал підготовано у рамках виборчого проекту ЗОО "Ужгородський прес-клуб" за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні