За кожною спортивною перемогою стоять дисципліна, наполегливість і праця над собою. Вже понад чотири роки 19-річна ужгородка Амалія Зайцева – кандидатка у майстри спорту з кіокушин карате – присвячує себе цьому виду спорту. Спортсменка брала участь у змаганнях як і в Україні, так і закордоном, зокрема в Польщі.
Окрім розвитку власної спортивної кар’єри, Амалія вже рік тренує юних каратистів. Про перший бій, найбільші виклики, роботу з юними каратистами та те, що допомагає не зупинятися на досягнутому, спортсменка розповіла zaholovok.com.ua.
- Що вплинуло на твій вибір займатися спортом?
– Спорт дарує мені енергію, дисципліну та мотивацію в повсякденному житті, тому для себе я навіть не розглядала іншого шляху.
- Чому ти обрала кіокушин карате?
– Кіокушин – один із найжорсткіших і найвитриваліших стилів карате. Саме це мене й зацікавило. Мені хотілося перевірити себе, свої сили та характер. Я люблю виклики, а цей спорт якраз про це.
- Пам’ятаєш свій найперший бій? Яким він був?
– Так, пам’ятаю його дуже добре. Це було у Мукачеві. Бій тривав лише півтори хвилини, але емоцій було стільки, ніби минула ціла вічність. Я трохи хвилювалася, однак саме той бій навчив мене не боятися труднощів і повірити у власні сили. Думаю, такі моменти залишаються у пам’яті назавжди.
- Як карате змінило тебе?
– Спорт зробив мене більш серйозною та відповідальною. Завдяки карате тепер легше долаю життєві труднощі, бо розумію: якщо витримуєш складні тренування і поєдинки, то й у житті можеш впоратися з будь-якими викликами.
- Котра з перемог є для тебе найважливішою або знаковою?
– Кожна моя перемога є для мене особливою та важливою, адже за нею стоїть велика праця. Підготовка до змагань може тривати до п’яти місяців і вимагає не лише фізичних тренувань, а й серйозної психологічної роботи над собою. Виходячи на татамі, спортсмен має бути готовим не тільки фізично, а й морально.
- Що найбільше тебе дратує у карате?
– Стереотипи про карате та дівчат у цьому спорті. Часто доводиться чути: «Дівчина не може займатися таким видом спорту, ви ж слабкі», «У вас там одні травми, як ти потім народжуватимеш?» або «Чому саме карате, а не танці?». Такі коментарі показують, що люди часто мають хибне уявлення про цей спорт. Насправді карате – це насамперед дисципліна, саморозвиток і наполеглива праця над собою, незалежно від статі.
- Чи бували моменти, коли хотілось усе кинути?
– Так, і не один раз. У кожного спортсмена бувають складні періоди. Але головне дозволити собі прожити ці емоції, відпочити, а потім повернутися у зал уже з новою мотивацією та силами, щоб перевернути світ.
- Які якості має мати хороший сенпай (тренер)?
– Насамперед щирість, тому що діти дуже добре відчувають фальш. Також доброту, терпіння та любов до дітей. Без цього неможливо стати хорошим наставником.
- Що тебе найбільше дивує у дітях, яких ти тренуєш?
– Мене дивує те, наскільки тонко вони відчувають людину. Діти дуже щирі й одразу помічають твій настрій чи переживання. Наймиліше – це коли діти з вогником в очах хочуть бути схожими на тебе.
- Яка твоя головна мотивація не зупинятися?
– Мої цілі та мої учні.
- Яку пораду ти дала б дівчатам, які бояться йти у бойові мистецтва?
– Боятися – це нормально. Навіть спортсмени інколи мають страхи, бо всі ми живі люди. Але якщо є бажання спробувати себе у бойових мистецтвах — варто піти на тренування і дати собі шанс. Лише так можна зрозуміти, чи це твоє.
Ольга Заєць, студентка кафедри журналістики УжНУ, ОП «Міжнародна журналістика»
