Новини

Заступник голови Закарпатської облради Денис Ман: Наше завдання – пом'якшити удар світової пандемії, а отже маємо посилювати програми соціального захисту та медицини

Нове скликання Закарпатської обласної ради, обране на виборах 25 жовтня, практично відразу ж зіткнулося з купою завдань. Зокрема – перед необхідністю приймати бюджет області на 2021 рік. Втім, всі завдання цього року, починаючи з обрання нового керівництва ради і до прийняття обласних програм, депутати оперативно виконали. А найбільші виклики, як виглядає, перед облрадою постануть в наступному році. По-перше, працювати доведеться в нових умовах, зумовлених адміністративно-територіальною реформою, по-друге – в непростій економічній ситуації через пандемію Covid-19 та економічний спад в області (як і загалом в Україні). Чи є в нового керівництва області спільне бачення вирішення цих проблем, які плани на 2021 рік, про політичну ситуацію в депутатському корпусі, ми поговорили із заступником голови Закарпатської обласної ради, депутатом від партії «Європейська Солідарність» Денисом Маном.

– Напередодні виборів багато говорилося про те, що обласна рада нового скликання завдяки децентралізації матиме значно більше відповідальності, ніж попередня, і точно стане впливовішим органом влади, ніж облдержадміністрація. Чи справді це так і в чому полягають основні зміни?

–  Концепція децентралізаційних перетворень справді визначає ширші сфери повноважень для органів місцевого самоврядування. Є, певно, логіка в тому, щоб не лише громади отримали більше можливостей для розвитку територій, але і обласна рада. Логічно, що у її структурі мали б з'явитися виконавчий комітет з департаментами та управліннями. Однак ми не наблизилися поки що до цієї мети. І хоч громади зараз вибудовують свою роботу по такій логіці, обласні державні адміністрації та їхні районні структури досі залишаються працювати, а отже формування виконкомів у обласних радах на даному етапі залишається без змін (у тому числі конституційних), тому призведе лише до дублювання повноважень, але не до підвищення ефективності в роботі обласної влади.

Фото

– За підсумками виборів депутати облради від «Європейської Солідарності» увійшли до більшості. Ви, як представник партії, стали заступником голови облради, але водночас партійна організація заявила, що перебуває в опозиції до влади. Що це означає?

– Із точки зору законодавства в органах самоврядування немає таких понять, як більшість чи коаліція. Це характерне для Верховної ради України. Якщо взяти голосування за голову ради, заступників, бюджет-2021, то ми побачимо різну кількість голосів, і структура політичних партій при даних голосуваннях абсолютно різна. Тож говорити про більшість у обласній раді складно. Однак, беручи участь у передвиборчій кампанії, ми чітко заявляли про те, що "Європейська Солідарність" – опозиційна до партії чинного Президента Володимира Зеленського. Наша опозиційність – це спроможність запропонувати альтернативні рішення в розвитку регіону. Я можу назвати кілька рішень, які за такий короткий проміжок часу вже можна відслідкувати, аби пояснити нашим виборцям, що ми чіткі та послідовні у своїй діяльності.

По-перше, ми обґрунтували необхідність утворення комісії з питань регіонального розвитку в роботі депутатів. Ця комісія в умовах посилення повноважень територіальних громад має сенс та дуже важлива. До роботи в комісії долучилася досвідчена в питаннях регіонального розвитку Ірина Мацепура.

По-друге, медична комісія під головуванням нашої депутатки Ольги Олексик вже обговорювала недосконалість обласних програм: їх довелося доопрацьовувати за день до голосування в сесійній залі, оскільки автори випустили цілу низку актуальних для здоров'я закарпатців проблем. Однак наша політична сила пропонує впровадити більш комплексну програму "Здоров'я закарпатців", утворити профільну раду при медичній комісії з числа досвідчених лікарів, змінити підхід у фінансуванні поточних витрат на поповнення матеріально-технічної бази.

По-третє, за кращими європейськими практиками опозиційна партія контролює бюджет. Завдяки досвіду депутата «ЄС» Михайла Рівіса внесена пропозиція щодо узгодження витрачання коштів обласного бюджету розпорядниками коштів з профільною комісією з питань бюджету в обласній раді, що дозволить зробити витрачання коштів більш прозорим та ефективним, пріоритизувати кошти відносно невеликого бюджету Закарпатської області.

– Нинішнє скликання облради вийшло доволі пістрявим: пройшло 8 партій найрізноманітніших ідеологій та поглядів. Чи вдасться в такому колективі скоординувати спільну роботу?

– Я переконаний, що політичні партії мають менше значення, коли депутати вже працюють в комісіях та сесійній залі. Так, 8 партій для 64 депутатських місць у сесійній залі – це, може, й забагато, однак у практично кожній партії є досвідчені, фахові люди, які можуть зробити серйозний внесок у розвиток Закарпатської області. Більшість питань узгоджуються до голосування в сесійній залі під час роботи в Президії – це дорадчий орган, який засідає після всіх комісій. Тут є можливість зняти всі неузгодженості і навіть доопрацювати проблемні питання.

– Чи спілкувалися ви з Олексієм Петровим та першим заступником голови облради Андрієм Шекетою після призначення, напрацювали спільне бачення роботи? 

– Так, звісно. "Бюджетна" сесія обласної ради – це можливість познайомитися з усіма депутатами, визначити пріоритети, знайти точки дотику. Це також можливість обговорити цільові програми, за якими надаватиметься підтримка бізнесу, сфері освіти, медицини, соціальному захисту закарпатців, розвитку доріг тощо. Про все це ми говорили і з Олексієм Петровим, про це спілкуємося і з Андрієм Шекетою. З останнім ми знайомі давніше, з багатьох питань маємо вже узгоджену позицію та бачення. З Олексієм Петровим поки не мали можливості достатньо обговорити всі сфери, немає наразі чіткого розподілу повноважень в апараті ради між керівництвом ради, але переконаний, що вийде узгодити все найближчим часом. Обласна рада – не типова структура, де голова – це керівник, а заступники – його підлеглі, тут є баланс політики і субординації. Наразі маємо порозуміння, узгоджуємо напрямки роботи, і я переконаний, що сильні сторони кожного з нас зіграють на розвиток Закарпаття.

Фото

– Як ви бачите свою роботу, свої завдання на посаді заступника?

– "Європейська Солідарність" має свою програму, і моя мета – наблизити її реалізацію. Так, ми не маємо нашої більшості в раді, і нам складно буде досягнути її реалізації на всі 100%, але моє завдання – зробити все від мене залежне, аби всі пункти програми були реалізовані. Я маю досвід роботи в сфері регіонального розвитку, економіки, туризму, а отже працюватиму з цими галузями. Спільно з однопартійцем Миколою Сличком будемо намагатися працювати в сфері забезпечення законності, публічності, дотримання антикорупційного законодавства в обласній раді. Завдяки досвіду Василя Дем'янчука спробуємо посилити взаємодію з громадами та місцевим врядуванням сільських територій, які є в пріоритеті обласної стратегії. Маємо чітку стратегію в медицині, працюватимемо у сфері економіки та інвестицій, протипаводкового захисту, розвитку туризму тощо.

Однак маю також за мету забезпечити зі своєї позиції порозуміння між депутатами в сесійній залі, прозорість у роботі обласної ради та відкритість її засідань,  дотримання прав ЗМІ, тощо. Маємо до кінця каденції забезпечити спільну роботу всіх комісій, політичних фракцій та груп навколо єдиної мети – розвитку Закарпатської області.

– Вже, здається, всім зрозуміло, що наступний рік буде не менш, або й більш, складним, ніж 2020-й. На вашу думку, які кроки може зробити обласна рада, щоб мінімізувати негативний вплив кризи на область?

– Будь-яка влада має комунікувати з людьми. Як показує світова практика, ніхто не готовий до таких викликів. Однак наше завдання – пом'якшити удар світової пандемії, а отже маємо посилювати програми соціального захисту та медицини. Одна із найскладніших цільових груп, що в довгостроковій перспективі буде під ударом, – це наші учні та студенти. Наша освіта не повністю готова до дистанційного навчання, вимушені канікули ведуть до нерівних умов для дітей в містах і, наприклад, у гірських районах, де інтернету часто немає, а вчителі замість працювати через сучасні канали комунікації з учнями виконують роль листонош, приносячи своїм учням домашні завдання.  Отже, освіта має бути в не меншому пріоритеті. Стан розвитку малого і середнього бізнесу Закарпаття дозволяє нам розуміти нашу податкову базу: якщо програми підтримки малого та середнього підприємництва будуть недієвими, навряд чи місцеві бюджети будуть чимось наповнюватися. А кошти, передбачені облдержадміністрацією в бюджеті, поданому до ради, є невеликими. Тож обласна рада має шукати джерела наповнення бюджету. А це і міжнародні програми, і наші партнерські програми з чеськими краями, можливості державних програм. Свою роль мають зіграти агенції регіонального розвитку та інші інституції, що мають досвід залучення грантових коштів. Програми розвитку мають бути більш широкими, ніж їх сьогодні має обласна рада.

Фото

– Перед тим, як посісти нинішню посаду, ви майже рік очолювали Агенцію регіонального розвитку і за цей час вона, як на мене, досить голосно заявила про себе, стала набагато помітнішою в інформпросторі. Що б ви побажали наступному керівнику агенції, щоб напрацювання збереглися й збільшилися?

– Агенція вперше за 3,5 років має власну стратегію, і ця стратегія – громадоорієнтовна. Ми почали працювати на посилення інституцій в самих громадах. Це дозволило почати формувати партнерські мережі на місцях. Спроможні стратегії розвитку – ось їхнє завдання. Чимало громад зараз опинилися в скрутних умовах, а із владних кабінетів їм все більше кажуть про те, що вони "самі за себе", оскільки пішли на створення територіальних громад. Державні субвенції не можуть врятувати громади, де відсутні якісні кадри, скільки б їх не надходило до бюджетів цих громад. Треба вкладати в розвиток людського потенціалу. Власне, людиноцентрична стратегія і є основою розвитку Закарпаття до 2027 року. Це має розуміти не лише Агенція, але і громади та їх агенції, проектні менеджери, відділи економік тощо. Працювати з громадами – ключове побажання до нового керівника. Ми розробили кілька проєктних заявок, частина з яких має стати проєктами вже в 2021 році. Це можливість залучити конкретні гроші на конкретні регіональні задачі. Побачимо, що скаже на це Мінрегіон.

Вірю, що інституційна пам'ять для такого керівника також стане важливим інструментом у роботі. Ну і порозуміння із засновниками, адже від них залежить і функціонал самої Агенції. Нам давали працювати, шукати своє місце в регіональній політиці. Пора використалізувати унікальні функції для закарпатської агенції та делегувати конкретні задачі з ресурсами. Сподіваюся, з цим ми справимося. Але вірю, що кращі часи Агенції ще попереду.

– Наше інтерв’ю вийде в останніх числах 2020-го року, тому що б ви побажали закарпатцям у новому році?

– Миру українцям на Сході, сильного імунітету проти всяких вірусів, любові, порозуміння і підтримки в родинах!

Юрій Лівак

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.