У невеликому на 900 жителів селі Квасово, що на Берегівщині, є туристична принада, яка вабить туристів не тільки з України, але й з-за кордону. Феодальний замок XII—XIII ст. , який стояв колись на торгівельних шляхах. Руїни на околиці села щоправда мало чим нагадують середньовічну оборонну споруду, особливо, коли заростають високою травою та стіною кущів. Тільки невеличка табличка коротко інформує про історичну цінність укріплення.
Під мурами замку чоловік косить траву, він тут не вперше, півтора місяці тому був з громадою, теж косили. Це сільський голова Василь Губаль, який точно знає: замкові руїни, яким вже понад 7 століть - це реальний заробіток для села та його мешканців.
«У 2018 році ціла громада збиралась, вичистила територію від дерев і сміття. Це треба зберігати, то наше. Природа у нас гарнаБагато туристів ходить на замок, з інших областей, з Угорщини часто приїжджають. Через карантин відвідувачів менше, з-за кордону не їдуть, - каже Василь Губаль. Сільский голова розповідає, що село на 90% україномовне, хоча й розташоване в угорськомовному районі. Тут готують квасівські голубці, бограч, тож туристам є що і продегустувати. Люди займаються сільським туризмом, зелених садиб не менше 10-ти. Тобто один великий автобус можуть прийняти, запевняє голова села. Але гостей треба більше. Замок - це основна атракція.
З кожним роком каміння руйнується, але не тільки через природу, кажуть у селі. Історія потребує професійної підтримки та догляду. Допомогти замку й водночас громаді взялися волонтери. За ініціативи Закарпатської туристичної ради вони розчищають територію від чагарників, дерев, обробляють хімічними розчинами від бур’янів. Ініціатива стосується не тільки Квасівського замку, ще шість занедбаних замків повинні довести до ладу волонтери спільно з місцевими громадами. Водночас ініціативна група продукує нові туристичні атракції, які активно, очікується, запрацюють після послаблення карантину.
Федір Шандор, керівник волонтерської групи, професор УжНУ та відомий закарпатський туризмознавець у захисній масці винищує бур’яни. Це не перший замок на Закарпатті, де Федір з однодумцями розчищають територію та відновлюють мури для наступних реновацій. Після цього за закинуті закарпатські замки повинні взятися спеціалісти, які займатимуться консервацією історичних споруд.
«Квасівський замок відновлюємо у рамках туристичного маршруту «Соляний шлях», який поєднує Вишківський, Хустський, Виноградівський, Боржавський і Королевський замки. Замки перебувають у жахливому стані, більшість них не перебуває на балансі жодної юридичної особи, не існує на паперах. Хіба ще за часів радянської влади була відповідна документація. Зараз паралельно проходить процедура їх передачі на баланс сільської ради, ОТГ, щоб продовжувати далі наступні пункти діяльності, - коментує роботу волонтерів Федір Шандор. - Чотири замки ми розчищали не тільки від зеленої маси, але від сміття, стихійних звалищ, людської діяльності. У замках були дерева, які сягали в діаметрі до20 см, різні нарости. Працювали ми також разом з археологами, під час розчищення Королевського замку археологи під керівництвом Ігоря Прохненка знайшли бронзову булаву, срібну монету Сігізмунда та кілограми битого керамічного посуду».
Квасівський замок унікальний тим, каже професор, що завдяки споруді контролювався перехід через Боржаву. А ще розкішний вигляд із замку. У цьому сенсі Квасівський замок – це знахідка для інстаграмників. «Не зважаючи, що це була оборонна споруда, до замку легкий, зручний для туристів під’їзд. Закарпатські замки врятують тільки туристи, бо вони будуть ходити витоптувати траву. А звідси і для села економічний інтерес: бо треба десь туристам випити водичку, переночувати, дізнатись щось цікаве, - пояснює Федір Шандор. – А як нема ніякого економічного інтересу, все залишиться на папері».
Завдання волонтерів на кожному із замків—зняти трав’яний покрив та розчистити від дерев і кущів. Потім консервація. Відтак- встановлення різних туристичних родзинок, розробка спеціальних екскурсій та програм. Другий етап - передача історико-архітектурної спадщини на баланс місцевої ОТГ. «Якщо ці замки отримають свого власника, буде з ким говорити конкретно. Запустимо туристичні маршрути, встановимо міні-скульптурки, видамо інформаційну продукцію, встановимо інформаційні таблички», - додає Федір Шандор.
Роботи в замках, не зважаючи на їх площі та розміри, різні. Найважче, каже Федір Шандор, дався волонтерам найменший замок- Вишківський. Збудований у XIII ст. на горі висотою майже 600 метрів замок і сьогодні важкодоступний. Вимуруваний колись у скелях, він (сьогодні це кам’яні залишки) і сьогодні надійно захищений лісом та горою.
Ще один з непростих – Бронецький замок, розташований в лісах Іршавщини, на висоті майже 500 метрів над рівнем моря. Туди волонтери йшли кілька годин, до того ж несли із собою чавунну гармату. Після завершення робіт влаштували невеличку реконструкцію та вистрілили з гармати. Після цього про невідомий загалу замок дізнались кілька сотень закарпатців. «Ми хочемо вдихнути життя у ці замки, продовжити їхню історію, а об’єднання більшості з них у туристичний Соляний шлях може зробити цю справу прибутковою», - каже керівник волонтерської групи. -- Руїни Бронецького замку, які знаходяться в урочищі Бронецька ріка, можуть стати ще одним туристичним місцем на Закарпатті, там прекрасні краєвиди на долини і Боржави, і Броньки і чудове місце для вдпочинку", – розповідає туризмознавець Федір Шандор.
Чи багато зусиль потребує відновлення таких закинутих замків? Для цього вистачить навіть одного дня, волонтерам допомагають місцеві. Грошей на такі роботи практично не потрібно. «Місцеві долучаються у всіх випадках, часто приєднуються сільські голови. Було б тільки бажання взяти інструмент в руки і приступати до роботи. Чагарники, бур’яни –це не те, що потребує грошей. Треба мати тільки інструмент та транспорт», - приєднується до розмови один з волонтерівАнатолій Пасєвич. Чоловік крім того працює екскурсоводом, влаштовує анімацію для туристів.
Паєсвич-капітан Питня, опришок, який матеріалізує давні історичні часи. «Доводиться мені приходити до людей і ставати музейним експонатом, щоб усе це було з wow ефектом і відповідало оригіналу», - додає екскурсовод-волонтер.
Поряд із замком ще одну споруда, щоправда сучасна. Недобудований готель. Тут мали б приймати туристів та забезпечувати їм комплексний відпочинок. Але завадив коронавірус. Туристичні потоки послабшали, грошей поменшало. Проте у Квасах сподіваються, що криза не надовго. Й середньовічна прикраса села – це довгострокова і прибуткова перспектива.
Квасівський замок: Стіни складені з неотесаного каменю з вкрапленнями цегли. Споруда дійшла до наших днів у руїнах. Замок являє собою невелике трикутне в плані укріплення — замковий двір, огороджений з усіх боків кам'яними стінами (сягали 6-метрової висоти та мали товщину до 1,3 м), з круглою вежею-донжоном (діаметром 12 м, товщина стін понад 2 м). У східному куті замку був глибокий колодязь, пробитий у скелі. За припущенням дослідників, найдавнішою частиною комплексу був донжон, до якого спочатку, можливо, примикали дерев'яні стіни, які огороджували замковий двір.
Ірина Бреза
«Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов'язково збігаються з офіційною позицією NED».