У рамках українсько-словацького енергетичного форуму «Інтеграція українських та європейських енергетичних ринків» відбулася панельна дискусія 2. Енергетика як драйвер економічного розвитку регіону. Закарпаття у контексті сплати вартості електроенергії є в нерівних умовах у порівнянні з іншими областями України. Понад 90% електроенергії, що споживається, формує Бурштинска ТЕС, яка входить до складу ПАТ. Про це під час дискусії зазначив Олексій Петров, голова Закарпатської облради.
«Є відповідний енергопотенціал у нашої області: це гідроенергетика, яка на повний обсяг не задіяна, сонячна енергетика, яка достатньо динамічно розвивається (Закарпаття має найбільше сонячних днів на всій території країни). У нас є інша проблема: ми потерпаємо від недобросовісних неконкурентних дій генератора електроенергії, яке має на території Івано-Франківської області Бурштинську ТЕС. Закарпаття повністю залежить від цієї генеруючої станції, - каже Олексій Петров. - Для Закарпаття будь-яких змін поки не відбулося, ми як отримували електроенергію по завищеній ціні такі і отримуємо». За його словами, за 2020 рік середньозважена вартість в Україні складала 1341 грн. 37 коп., в Бурштинському острові – 1617 грн. за 1 МВт на годину. Загальна переплата області за 2020 рік склала 391 млн. грн. «Це наш дорожній фонд на весь рік. Ми переплачуємо весь свій дорожній фонд в інтересах одного виробника. Ми купуємо за найбільшу ціну електроенергію, який інвестор до нас у такому разі прийде? – каже Олексій Петровю - На жаль така ж ситуація у нас по транспортуванню. Удвічі вищі тарифи, ніж у Львівській та Одеській областях і утричі вищі, ніж Дніпропетровській та Черкаській». Голова облради зазначив про необхідність вироблення відповідних механізмі на рівні РНБО для впливу на монополіста і створення конкурентних умов.
Для того, щоб зменшити вартість електроенергії, необхідно збільшити кількість споживачів. А для цього потрібні кілька вагомих кроків з боку держави. Адже на сьогодні велика кількість документів та тривала процедура робить енергетичний сектор невигідним для розвитку підприємництва. Так вважає Анатолій Костюх, Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Словацькою Республікою. «Ми повинні зменшувати дозвільні документи, час приєднання, і майбутньому споживачу послуг надати весь пакет. Зареєстровано відповідний законопроєкт №5009: замість того, щоб принести 20 документів і проходити рік погоджень, людина звертається у одне вікно. Для бізнесу це однозначно добре, - каже Анатолій Костюх. – Крім того, повинне бути розуміння про вільні потужності для інвесторів. Це все повинно гарантуватися цим законопроектом, ми повинні перейняти досвід європейських країн. Ми маємо проголосувати цього року за цей законопроєкт. Здається, що цей законопроект доволі технічний, але насправді він стосується кожного, і втілення його в життя помітять усі і він повпливає на кілька сфер. Спрощення приєднання електричних мереж має економічний ефект: збільшення кількість робочих місць, інвесторів, виробників продукції, надавачів послуг, що безпосередньо впливає на ріст економіки та добробуту країни. Наша мета, це, щоб слова «Простота та швидкість» у першу чергу спадали на думку інвесторів, коли заводили мову про процедуру приєднання до електричних мереж в Україні. На регіональному рівні: електроенергія – це запорука розвитку селищ, міст та окремо взятих регіонів країни. Її доступність створює умови розвитку та прогресу.
За словами Анатолія Костюха, на міжнародній арені втілення реформи підіймає статус України, адже на даний момент за рейтингом «Дуінґ бізнес» наша держава посідає 128 місце з 190 країн світу за параметром легкості приєднання до електричних мереж.
«У першу чергу ми знімаємо бюрократичні перепони: спрощуємо процедури подачі заяви на отримання технічних умов, з 17 документів потрібно буде подати лише один; зменшуємо час на проходження документальних і дозвільних процедур для приєднання. Скорочуємо строк на шість місяців; запроваджуємо механізм «єдиного вікна» для подачі і узгодження документації з проектування енергетичних мереж, через який отримання вихідних даних займатиме 14 календарних днів; спрощення процедури виділення земельних ділянок для розміщення об’єктів енергетичної інфраструктури; усуваємо непотрібні погодження у департаменті благоустрою; зменшуємо вартість приєдання при впровадженні раб регулювання, зокрема стандарті підключення до 25%, нестандартні до 40%, - пояснив народний депутат і додав, що у ВР України законопроект 5009 підтримало більше, ніж 300 депутатів у першому читанні.
Михайло Лаба, депутат Закарпатської обласної ради Директор Агенції регіонального розвитку Закарпатської області детальніше зупинився на можливостях Агенції у контексті розвитку енергосистеми та енергозбереження в Україні. «28 громад області є партнерами нашої Агенції, також ми розвиваємо транскордонну мережу співпраці з європейськими сусідами. У контексті реалізації нової стратегії України 2025 ми як агенція могли б брати активну участь у запровадженні якісної системи моніторингу, якісного менеджменту поводження з енергетикою», - додав Михайло Лаба.
Олег Лукша, Голова Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України акцентував увагу у своєму виступі на участі громад в розбудові енергетичної системи України. «Після завершення у 2020 році адмінреформи провідниками місцевої економіки стали спроможні територіальні громади, - зазначив Олег Лукша. - Увесь 30-річний період незалежності енергетика була найбільш олігархізований сектором в Україні, була для обраних підприємств з метою заробляння з бюджетів коштів на зеленому тарифі. У бюджетах тергромад видатки на енергоносії навіть у найкращі роки підтримки державою були і є видатками за рахунок власних надходжень. Тому знижувати видатки на енергетику та енергоносії є дуже потужною мотивацією для тергромад». За словами експерта, входження базових тергромад у статус не лише місцевої влади, але і як виробника електроенергії в різних сферах, неминуча, якщо ми хочемо інтегруватися в європейський енергетичний простір.
Йшлося на дискусійні панелі і про частку газовидобування в енергетичній системі країни. Про неї детальніше розповів Олексій Сердюченко, Заступник директора ГПУ «Львівгазвидобування» АТ «Укргазвидобування». «За 2020 рік ми сплатили до бюджету 141 млрд. грн. А це 13% всього бюджету країну, кожна 8-ма гривня в бюджеті України -- це результат діяльності групи «Нафтогаз». АТ «Укргазвидобування» генерує 73% газового ресурсу. У 2020 році сплачено 29 млрд. грн. Сьогодні ми працюємо у 5-ти областях західного регіону, розробляємо 59 ділянок надр». Також Олексій Сердюченко підкреслив, що компанія додатково фінансує соціальні проєкти та бере участь у благодійних програмах.
Дискутували учасники також про «домашні сонячні електростанції, їхнє оподаткування та сплату ПДФО. А також про те, що Україна повинна сформувати на території 25% джерел відновлюваної енергії. Говорили про співпрацю області із сусідніми Словаччиною, Угорщиною та Румунією.