У селі Ділове на Рахівщині Інститут Центральноєвропейської Стратегії провів дискусію про роль Закарпаття в євроінтеграції та відбудові України під час та після війни. Йшлося про життя гірських районів в умовах війни, джерела фінансування невеликих громад, а також про те, як перетворити виклики, пов’язані з війною, на можливості для розвитку Закарпаття.
Керівник ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» Дмитро Тужанський розповів, що дискусію організували для того, щоб розібратися, як можна розвиватися і чи можна зараз розвиватися взагалі гірським районам в умовах війни.
«Опір агресору є нашим пріоритетом, але водночас, нам не можна гаяти час, а потрібно інтегруватися в Європу та розвиватися. Як поєднати з одного боку логічні речі, але з іншого – дуже складні? Адже зараз нам усім доводиться поєднувати розвиток з браком ресурсів. Саме тому ми у рамках двох дискусій цілий день спілкувалися з громадою, з народними депутатами, експертами, депутаткою Європарламенту, оскільки нам важливо цю експертизу зробити», – зазначає Дмитро Тужанський.
Щодо головних висновків дискусії, керівник Інституту Центральноєвропейської Стратегії розповідає, що досі на Закарпатті є проблема із комунікацією громадськості із владою та у багатьох питання серед місцевих мешканців виникає багато нерозуміння тих чи інших процесів. Особливо це стосується питань екології, де часто виникають крайнощі у сприйнятті.
«Люди не завжди розуміють, що та чи інша ініціатива означає. Наприклад, є крайнощі в тому, що зелений курс і екологія – це тільки заборони й обмеження щодо розвитку. Або ж що розвиток – це обов’язково виснаження природи. Дуже важливо, щоби цей діалог, розуміння і пояснення були. Те саме й щодо того, де зараз брати громадам ресурси. Чи це ресурси з Євросоюзу, чи це місцеві ресурси, чи державні. Це все ми сьогодні обговорили і я залишаюся оптимістом, бо у нас на обох дискусіях збиралися дуже різні точки зору. Не знаю, наскільки вони зблизилися між собою і знайшли порозуміння, але всі точно зрозуміли, що варто обговорювати, можна говорити у тому числі зі своїми опонентами. І це ключове», – вважає Дмитро Тужанський.
За його словами, наразі ключова точка дотику в тому, що гірські регіони та громади, які мають справу з природоохоронними територіями та мають закономірну обмеженість щодо використання природних ресурсів, мають отримувати компенсацію. «Це мають бути якісь дотації, додаткові гранти чи фінансування іншого виду діяльності. У цьому є повне порозуміння», – додає керівник Інституту Центральноєвропейської Стратегії.
Депутатка Європейського парламенту Віола фон Крамон під час дискусії відзначила, що Закарпаття в умовах війни отримало як нові виклики, так і можливості для розвитку. На її думку, Закарпатська область зараз повинна скористатися тим, що сюди переїхали представники бізнесу, перевезли на Закарпаття свої підприємства та, головне, людей, які можуть також долучитися до розвитку краю.
«Вся Україна уражена війною і це великі й страшні наслідки для всієї території країни. Проте для Закарпаття, можна сказати, виникли навіть певні переваги у порівнянні з іншими регіонами. Ми бачимо, що компанії перевозять сюди бізнеси, відповідно, за бізнесом переїжджають і люди, тому що тут відносно безпечно. Якщо Закарпаття зможе зробити відповідні умови, зараз є можливість скористатися оцим людським капіталом. І це шанс для Закарпаття», – вважає депутатка.
Також Віола фон Крамон відзначила, що є велика різниця у розвитку для закарпатських міст і віддалених гірських сіл, адже у містах, де є все необхідне для мешканців великих міст зі сходу та центру України, щоб вони себе почували більш комфортно. Із проблемами у невеликих містечках та селах Закарпаття європейські партнери готові допомагати.
«В Ужгороді, до прикладу, легше залучити жити інших людей, щоб вони туди переїхали. А тут необхідний розвиток у тому числі інфраструктури, тому що подекуди немає доріг, чи каналізації, чи води. І в тому, що стосується енергетики, чистої води, водовідведення, – однозначно у ЄС є можливості залучити партнерів, які в цьому можуть надати підтримку», – зазначила Віола фон Крамон.
Щодо природних цінностей Закарпаття та загалом екологічних, природозахисних кроків України в євроінтеграційній площині, але в умовах війни, євродепутатка додала: «Тут є потенціал для біорізноманіття, недоторкана недоторкана і це справді дуже важливо як для місцевих, які тут проживають, так і для тих, хто приїжджає. Звісно, під час воєнного стану є обмеження на захист, у тому числі обмеження по тих чи інших видах рубок і це може стати проблемою, оскільки контроль і моніторинг зараз ускладнений. Ми всіляко підтримуємо Україну в боротьбі з агресією, але думаю, що необхідно забезпечити якісніший контроль за діяльністю в цінних лісах», – сказала Віола фон Крамон.
Депутатка Верховної Ради, членкиня комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Юлія Овчинникова під час дискусії торкнулася кількох важливих моментів, що стосуються подальшого розвитку гірських регіонів, включаючи і використання природних та лісових ресурсів, і компенсацій громад за заповідні території, і розвитку навчальних хабів на базі Карпатського біосферного заповідника. Депутатка також звернула увагу на зокрема процес реформ, які пов’язані із поводженням з відходами та необхідність врегулювання питання на всіх рівнях, починаючи від освіти.
«Питання сміття це ще й питання екологічної культури та освіти. Дійсно, зараз ми стикаємося з тим, щоб питання екологічної освіти було основним та інтегрувалося у всі сфери освіти в нашій країні, починаючи з культури освіти в родині та дошкільної освіти. Це довгий процес, але формування екологічної культури має відбутися», – вважає Юлія Овчинникова.
Депутатка також зазначила, що громадськість та місцева влада Закарпатті можуть долучитися до оновлення законодавства, яке регулює розвиток гірських регіонів. «Наразі Закон України «Про розвиток гірських територій» є застарілий. У мене прохання до всіх надіслати ваші пропозиції щодо вдосконалення цього закону і його перегляду. Потрібно об'єднатися спільно і підняти це питання на рівні Парламенту. Це один із перших пунктів - переглянути існуючий закон і вирішити, яким чином ми його вдосконалюємо», – наголосила Юлія Овчинникова.
За її словами, наразі необхідно посилити фінансування гірських районів та громад: «Офіційно звернуся щодо того, щоб ми підняли питання про закладення норми в бюджеті на наступний рік для підтримки гірських територій. Це інструментарій, який ми маємо», – запевняє депутатка.
Крім того, Юлія Овчинникова звернула особливу увагу на ідею розвитку освітніх хабів на базі заповідників та нацпарків, зокрема на базі Карпатського біосферного заповідника: «Це – унікальне поєднання освіти, науки, бізнесу на базі природоохоронних територій. Ми можемо створювати сучасні лабораторії, які дозволять і навчати, і розвивати. Такі освітньо-наукові хаби на базі природоохоронних територій є гарним прикладом розвитку», – зазначає Юлія Овчинникова.
Голова Ясінянської громади Андрій Делятинчук відзначив, що важливо говорити про розвиток гірських територій з розумінням цієї місцевості та її особливостей: «Сьогодні історичний день, бо про гірські території говорили на території саме гірській. У нашій Ясінянській громаді, в селі Чорна Тиса було багато проговорено про Ясіня, що дуже приємно, що багатьох цікавить розвиток наших територій. Дуже надіємося, що розвиток гірських територій і всі концептуальні речі, які сьогодні закладені в державі, будуть підкріплені фінансово і дійсно наші гірські території зможуть розвиватися», – зазначив Андрій Делятинчук.
За його словами, зараз життя Ясінянської громади повністю переформатовано на воєнний час: «Ми зіткнулися з великою кількістю переселених осіб, прийняли понад 7,5 тис. переселенців, ми стикнулися із необхідністю допомоги нашим військовослужбовцям, наших тероборонівців. Намагаємося допомагати, переорієнтувлаи свою роботу на підтримку переселенців: це і створення місць для їх проживання, і центрів гуманітарної допомоги, це і безкоштовна волонтерська їдальня. Наразі справляємося і готуємося до осінньо-зимового періоду», – каже голова Ясінянської громади.
За його словами, з початком війни громада отримала більше викликів, це стосується і фінансів, оскільки зараз все переорієнтовано на потреби війська і військових у першу чергу: «Але маємо підтримку і від наших друзів та партнерів, зокрема й іноземних. Без цієї допомоги ми би не впоралися. Це і Румунія, і наші друзі з Угорщини, Словаччини, Польщі. Намагаються зараз усі допомогти нашій країні та, звичайно, нашій громаді», – зазначає Андрій Делятинчук.