В Ужгородському прес-клубі відбулася пресконференція на тему «Розумна енергія транскордонного співробітництва». Йшлося про співпрацю Закарпаття та Румунії у напрямку енергетики, зокрема, налагодження партнерства, розробку концепцію розумної енергетики у прикордонних регіонах Румунії та України, відкриття Лабораторії для громад на базі УжНУ та інші активності.
Майже два роки закарпатські та румунські партнери (Університет Стефана чел Маре у Сучаві ( Румунія), Міжнародна Асоціація інституцій регіонального розвитку «МАІРР», Ужгородський національний університет працювали у рамках проєкту «Розумна енергія транскордонного співробітництва», що здійснюється в рамках Спільної операційної програми Румунія – Україна 2014 – 2020, за фінансової підтримки ЄС. «Ми отримали важливі результати, серед яких – виконання кращих рішень у сфері енергоефективності, розробка спільної Концепції розумної енергетики у прикордонних регіонах Румунії та України, визначення громад, які найбільш зацікавлені у співпраці, відкриття Лабораторії для громад та приклад диференційованого обліку енергії на базі УжНУ тощо. Підписано Меморандуми про транскордонне партнерство з питань впровадження інноваційних рішень розумної енергії між громадами: Сучавська міська територіальна громада, Сірет міська територіальна громада, громада Мітоцу Драгомірней, громада Балкауті та громада Тодіресті з румунської сторони та Нересницької, Тячівської та Холмківської громади з українського боку, - розповіла Наталія Носа, керівник Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» - Ми змогли об’єднати зусилля вишів, громадських організацій, а також громад щодо формування нового розуміння використання енергії і визначення пріоритетів розвитку».
Незважаючи на те, що проєкт розпочався у березні 2020 року, на початку пандемії, це не завадило реалізувати всі задуми і навіть більше. Про це зауважила Мирослава Лендьел, професор, проректор з науково-педагогічної роботи ДВНЗ «Ужгородський національний університет», виш забезпечував освітню складову проєкту і став прикладом запровадження сучасних технологій. «Ми залучили студентів інженерно- технічного факультету, які на практиці вивчали, як можна впроваджувати енергоменеджмент та енергоаудит. Розробили нові навчальні дисципліни, які стануть основою для запровадження нових спеціальностей, - коментує Мирослава Лендьел. – У рамках проєкту ми також продемонстрували, що університету як публічна установа може провести енергоаудит і показати, як бути більш ощадливими у споживанні електроенергії».
За словами Мирослави Лендьел, завдяки проведеному енергоаудиту, наприклад, у студентському гуртожитку на набережній замінять освітлення та встановлять енергоощадні світлодіодні лампи, які допоможуть економити на споживанні електроенергії. Також у лютому на засіданні Вченої ради УжНУ планують прийняти Концепцію сталого розвитку, основою у сфері енергетики якої стане якраз отриманий досвід у реалізації проєкту.
Олег Лукша, виконавчий директор Закарпатського відділення Асоціації міст України розробляв Концепцію розумної енергетики у прикордонних регіонах Румунії та України. Експерт зауважив, що документ синхронізований з глобальним енергетичним підходом та передбачає 8 завдань. «Концепція 130 сторінок перекладена англійською мовою, наразі вносяться пропозиції та зауваження партнерів. Це дуже серйозний вклад для 5-ти країн, якщо уряди приймуть концепцію за основу можна буде говорити про стратегію», - каже Олег Лукша.
Як розповів експерт, розробки у межах проєкту намагалися синхронізувати з розробкою стратегій у громадах, які повинні передбачати, зокрема, енегоаудит будівель.
Катерина Станкевич – Коваль, керівник ГО «Екосфера» зазначила, що у рамках Концепції виокремили 4 головні напрямки, які варто розвивати. Це енергоефективність, відновлювані джерела енергії, біомаса/біогаз та зелений водень (виробляється з енергії відновлювальних джерел енергії).
« Екосфера вже давно працює у галузі енергетики. Перехід до відновлювальних джерел енергії є неминучим, і це повинно увійти у наше життя і нашу поведінку як звичайні речі, - каже Катерина Станкевич-Коваль. -- Наша країна ратифікувала Паризьку угоду і приєдналася до зеленого європейського курсу, рухається у напрямку зменшення викидів. Один з перших кроків, як цього досягти, -- енергозбереження і енергоефективність». Експертка зауважила, що минулого року у жовтні було прийнято закон про енергоефективність, де, зокрема, йдеться про зобов’язання громад впровадити системи моніторингу, щоб оптимізувати витрачання енергії, а заощаджені кошти спрямувати на розвиток. Якщо раніше громади не були готові до таких кроків, то тепер вони зобов’язані це зробити.
Катерина Станкевич-Коваль також зауважила, що дуже важливо комбінувати джерела енергії. Не можна покладатися, наприклад, тільки на сонячну енергію чи на вітер. Є ризики коли цієї енергії виробляється дуже мало, або дуже багато. Важливо включати напрямок «зелений водень», коли йдеться про перевиробництво енергії. Галузь розвитку біогазу та біомаси, яку недооцінюють, дає стабільність енергетичній системі, бо не залежить він від пори року, ні від частини доби. Комбінація джерел енергії є важливою, бо доповнює один одного.
