Про Закарпаття і туризм, зазвичай, говорять і пишуть багато. Однак, новини про фестивалі, нові маршрути чи відкриття туристичних об’єктів – це далеко не все про галузь, яка декларується Закарпаттям як пріоритетна. Під час Varosh Talks сьогодні в Ужгороді говорили про туристичне Закарпаття начистоту. І не тільки про хороше.
Спікерами Varosh Talks були заявлені добре відомі на Закарпатті та поза межами області експрети у сфері туризму: професор УжНУ, туризмознавець і головний турист Закарпаття Федір Шандор, експерт з розвитку туризму Олександр Коваль, начальник Департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА Денис Ман, відомий екскурсовод, туризмознавець Максим Адаменко, експертка з еко-туризму, активіста руху Free Svydovets Інна Пригара.
Пропонуємо читачам деякі тези з виступів.
Федір Шандор торкнувся проблеми підрахунку кількості туристів в області загалом та по містах і районах зокрема: «Офіційно ми не можемо сказати, скільки туристів відвідало те чи інше місто. Якщо говорити про перетин кордону, теж не можемо сказати чесно, бо тут некоректно рахувати тих, хто просто пересікає кордон в інших цілях».
«Чи існує на Закарпатті туризм? Так. Наші ресурси користуються попитом, туризм є, але чи приносить він такий прибуток, як міг би? На Закарпатті – вимушений туризм. Географічне положення, історична, культурна спадщина його зумовлюють. З точки зору теоретики, якщо взяти трафарет – туризм є», – додав Федір Шандор.
Денис Ман у своєму виступі нагадав про багаторазове реформування галузі туризму за роки незалежності України, про ставлення влади до розвитку туризму в державі, про правила для туристичного ринку.
«Наразі на Закарпатті жодна територія не має статусу курорту. Хоча, ми часто чуємо слово «курорт», коли йдеться про Закарпаття – Шаян, Косино та інші. Але офіційного статусу у них нема. Дуже часто законодавство гальмує це», – зазначив Денис Ман.
«Влада не хоче вирішувати проблему з ексуросвоами. Ми перші в Україні почали працювати в цьому напрямку. Загалом потрібні чіткі правила, розуміння учасниками ринку, що правила – одні для всіх, це має бути світ, де є туризм на основі якості. Ми розробляли план дій і сподівались, що у 2020 році ми прийдемо до об’єднання туристичного ринку. На жаль, можу сказати, що до цього часу не прийдемо. Але у цьому напрямку ми будемо працювати», – наголосив Денис Ман.
Пізніше також він торкнувся теми позиціонування Закарпаття серед інших регіонів України: «Не можу сприйняти, коли Закарпаттю на карті відводять місце краю гірськолижних курортів і алкотуризму. Мені це неприємно. Винні тури, винні маршрути – так. Але не алкотуризм», – додав Ман.
Максим Адаменко зазначив: «Років 10 назад, займаючись туризмом, я постійно задав собі це питання: «Чи є Закарпаття справді туристичним регіоном?». Зараз у мене трохи змінилося твердження: справжній туризм на Закарпатті ще не почався. Гидке каченя є, але лебідь ще не виріс. За цей час змніюється ситуація на місцях. По факту те, що відбувається на туристичних дестинаціях – Синевир, Шипіт, території біля санаторіїв, це не стратегія. Для того, щоб з’явилися плани щодо туризму, треба зробити дослідження. З’ясувати, яка дійсно є ситуація на місцях – що треба усунути і що додати. Напрацювати рецепт».
Також Максим Адаменко нагадав про проблему туристичних парковок в області: не тільки на перевалах, у селах, а й у містах: «Навіть в Ужгороді та Мукачеві немає нормальних парковок для туристичних автобусів».
Олександр Коваль розповів про розвиток туризму і в інших регіонах України, а також підняв питання щодо забезпечення туристів мінімальними потребами у нашій області: «Туризм на Закарпатті є. Але яким він є – відкрите питання. За цей рік я мав можливість побачити, як розвивається туризм в інших областях. Там теж виникають певні проблеми. Однак, зараз на Закарпатті є питання, чи задоволені потреби туристів хоча б на мінімальному рівні? Маємо проблему із очікуваннями – чого чекає турист на Закарпатті та що він отримує в результаті? Мені хочеться, щоб турист із Закарпаття їхав задоволеним, а не розчарованим», – сказав Олександр Коваль.
Інна Пригара також торкнулася рівня надання туристичних послуг: «На Закарпатті туризм є, але є питання до його якості. Якщо людина поїде із Закарпаття з негативною емоцією, то навряд чи повернеться сюди ще раз».
Крім того, Інна Пригара нагадала про проблему якості харчових продуктів, які пропонуються туристам на Закарпатті: «На мою думку, вирішити це питання могло б створення регіональної спілки виробників зі стандартами якості, принципами діяльності, відповідними вимогами щоб ми могли вважати цей продукт якісним. Наприклад, те, що продукт на 90% має складатися із місцевої сировини».
Інна Пригара підкреслила важливість сталого розвитку туризму і підняла питання збереження природи Закарпаття : «Не можна обмежуватись тільки планами на туристичний сезон. Основна стратегія для розвитку Закарпаття – розвиток сталого туризму. Розвиаючи туризм, ми можемо нашкодити природі так, що через 10 років сюди ніхто не захоче поїхати. Якщо говорити про Свидовеь, про який забувають говорити у цьому контексті, бо інфраструктура і створення робочих міссць – це дуже добре, але головне питання – якою ціною? Чому не краще розвивати інфраструктуру у тих місцях, де вона вже є, або її покращити? Чому не повернутися до Драгобрату, який зараз виглядає як маленький Шанхай? Чому йому не стати кращим? Чому не подумати, як ефективно розвивати туризм в регіоні?», – зазначила Інна Пригара.
Після виступів спікерів дискусія продовжилась: піднімалися питання щодо туристичного бренду Закарпаття, розробки туристичних продуктів, залучення туристів з-за кордону та ін.