Для перспективного розвитку з протидії паводкам та ліквідації наслідків стихій Закарпаття потребує понад 2 млрд.грн. Зокрема. Для якісного будівництва гідротехнічних споруд, які ба на довгі роки змогли захищати область від руйнівної сили паводків та інших стихій. Про це йшлося на пресконференції в Ужгородському прес-клубі. Експерти говорили про перебіг робіт з ліквідації наслідків, зони ймовірних підтоплень і мінімізацію наслідків стихійних явищ у подальшому та розробку відповідних комплексних програм щодо розбудови спеціальних укріплювальних конструкцій, систем водовідведення, тощо.
В Україні діє ряд державних програм, які спрямовані на запобігання та ліквідацію стихійних явищ. Детальніше про них розповів Михайло Лаба, народний депутат України; член міжфракційного об’єднання “За розвиток гірських територій”. «За 2020 рік на ліквідацію наслідків паводків на Закарпатті з резервного фонду відповідно до розпорядження Кабміну було виділено 30млн.грн, значна частина передбачалася для надання матеріально-грошової допомоги населенню. Виплачено 5,9 млн.грн. ( 1,6 млн.грн. у Міжгірському районі і 1,3 млн.грн – у Рахівському). Також відповідним розпорядженням надано суму 37 млн. грн., з них використано 15 млн. грн., - прокоментував Михайло Лаба. - У 2021 році розпорядженням Кабміну було передбачено кошти у розмірі 44 млн.грн., виростано 9,1 млн. грн. Не використано майже 30 млн. грн.!
Ми синхронно з ОДА намагаємося залучали якомога більше коштів для ліквідації наслідків стихій, дуже не хочеться мати ситуацію, коли гроші витрачають невчасно».
Тому, за словами Михайла Лаби, необхідно краще підготуватися до таких подій та об’єднати сили. Народні депутати із Закарпаття входять до міжфракційного
об’єднання «За розвиток гірських територій» і співпрацюють з нардепами інших західних областей у цьому напрямку. «На програму «Питна вода» з держбюджету виділено 1 млрд.грн. Ми хочемо добитися збільшення фінансування у рази і запланувати кошти, зокрема, для будівництва берегоукріплень. Таким чином працювати на випередження наслідків стихії. Наразі готуємо подання з ОДА, та аналізуємо максимально від ділянки в області, де можуть очікуватися паводки та підтоплення. Буде визначено єдиний перелік найскладніших ділянок, де на запобігання наслідків стихій на наступні 5 років будуть виділені кошти».
ОТГ можуть, вважає нардеп, розробити свої локальні програми та акумулювати 50-100 тис.грн.
Олег Кисіль, начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса нагадав, що на Закарпатті діє державний потужний водозахисний протипаводковий комплекс вартістю 1 млрд. грн., який включає, зокрема, 70 км дамб, 300 км берегоукріплень, 32 стаціонарних насосні станції та інші споруди та технічне забезпечення. Працює автоматизована інформаційно-вимірювальна система. Проте комплекс потребує вдосконалення.
«У 2001 році розроблений документ-- схема комплексного протипаводкового захисту. Вона передбачає ряд заходів, такі як реконструкції захисних дамб, зон прибережних захисних смуг. Ці заходи всі розбиті по басейнах, їх передбачалося реалізувати через відповідні бюджетні програми. З 2002 року мінялися назви і статуси. На сьогодні ці заходи реалізовані тільки на 20%, а за останні 4 роки менше 5-8%, - каже Ол6ег Кисіль. – Зауважу, йдеться про перспективний розвиток, не ліквідацію наслідків. Про заходи. Які б дозволили уникати руйнівного впливу стихій. На жаль, вони не фінансуються у тих обсягах. Дамби не вічні».
За словами Олега Кисіля, частково потреби компенсуються за рахунок державних коштів, є грантові програми, але суми там занадто малі для будівництва гідроспоруд, до яких є особливі технічні вимоги. Термін експлуатації повинен сягати до 100 років, мінімум 50. У 2013-2021 рр. працювала обласна програма протидії паводкам, на сьогодні вона закінчилася. Наразі опрацьовуються пропозиції щодо її продовження.
«Зараз працюємо, уточнюємо та актуємо ті об’єкти, пошкоджені у січні цього року. У 2020 від необхідного для відновлення наслідків виділили тільки половину. Треба відбудовувати споруди, є такі місця , що і дамби немає. Якби відновили у 2019 році, то не мали б потім таких проблем, - каже Олег Кисіль. – Треба працювати з Європейською Комісією, фондами, які б давали можливість розвиватися за басейновим принципом. Так як Угорщина, Румунія. Ми зупинилися у такому розвитку. Загалом до 2024 року для області треба понад 2 млрд.грн. на такі програми».
Вже у цьому році громади Закарпаття суттєво постраждали від паводку. Про це нагадав Володимир Ціцей, перший заступник начальника Головного управління ДСНС України у Закарпатській області. «4-5 січня паводок відбулося різке підвищення рівня води у 53-ьох населених пунктах, 26-ти тергромадах, у всіх адмінрайонах. Загинула 1 особа, пошкоджено 371 дворогосподарств, 18 житлових будинків, 2 заклади культури, освіти, охорони здоров’я. Затоплено понад 1250 га сілськогосподарських угідь, 2 автодороги державного значення 6 місцевого, 10 комунального значення. Зафісковано 11 зсувів на автодорогах. З 4 по 10 січня для надання допомоги від підрозділі ДСНС працювало понад 100 рятувальників», - прокоментував Володимир Ціцей.
Він зауважив, що для ефективнішої роботи рятувальників необхідна додаткова техніка. У програмах варто було б врахувати забезпечення пересувними мотопомпами, а також придбати високотехнологічну машину радіоаційного та хімічного захисту. Коштує вона чимало - 7 млн. грн.і була придбана минулого року для однієї з областей.
Наразі за результатами спільної зустрічі керівники та нардепи готують звернення до Кабміну та відповідних державних програм про підтримку комплексних програм.
