На Закарпатті розпочалася програма «Швидке одужання», яка передбачає проведення досліджень мікробіомів (мікробіоти) пацієнтів, їхнього впливу на психічне та психологічне здоров’я, і відповідно застосування підходів, при яких лікування більш ефективне, а одужання настає швидше. Підхід персоналізований, адже, за словами науковців, кожна людина має свій власний неповторний мікробіом, а окремі нації – теж свої особливості в окремих сформованих за різних умов та впливів середовища мікробіомів населення.
Анатолій Пшеничний, директор Департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОВА, зауважив, що найбільш проблемним для українців зараз є не фізичне відновлення, а ментальне, відновлення психологічного стану. «На сьогодні Мінохорони здоров’я змінило підхід до поняття реабілітації. Це мультикомплексний підхід із залученням психологів, психотерапевтів. У кластерних та надкластерних лікарнях почала надаватися реабілітаційна допомога. На сьогодні на Закарпатті законтрактовано 8 закладів на стаціонарну реабілітаційну допомогу, і важливим компонентом є психологічна допомога, - прокоментував Анатолій Пшеничний.
Вивчаємо мікрофлору – корегуємо психологічні розлади
Програму розпочали науковці УжНУ та Центру молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ. Надія Бойко, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри медико-біологічних дисциплін ДВНЗ «УжНУ», директор НДНЦ молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ, радник ректора з інновацій, співзасновник ТОВ «Едієнс» каже, що світова медицина нині впроваджує персоніфіковані підходи, коли для пацієнта обирається найкращий для нього спосіб медичної допомоги. «Коли ми говоримо про індивідуальну медицину, є так званий індивідуальний профіль пацієнта – зокрема, це його власний мікробіом. Інноваційні дослідження свідчать, що композиція мікроорганізмів конкретної людини така ж унікальна як відбиток пальців. Коли говоримо про психологічне, психічне здоров’я є цілий ряд досліджень в тому числі і наших, які чітко вирізняють представників мікробіоти. Перший крок нашого дослідження: будемо оцінювати індивідуальну мікробіоту кожного, визначати її (у слині та кишечнику) для того, щоб сформувати індивідуальні профільні характеристики кожного пацієнта. Однак визначити індивідуальний мікробіом – це тільки півдороги. Нам потрібно вміти його правильно скоригувати і цим самим сприяти одужанню. Тому наша новаторська програма «Швидке одужання» означає спрямовані зміни мікробіому з метою повної і прогнозованої реабілітації. «Ми не є реабілітологами, однак ми можемо спрямовано і прогнозовано коригувати мікробіом». Напрацьовані нами раніше авторські ІТ програми і алгоритми підбору фармабіотиків, проведені перші дослідження мікробних біомаркерів українців – це той вихідний арсенал засобів, яким ми володіємо вже сьогодні і який ми збираємося використати в даній програмі.
За словами Надії Бойко, склад мікробіому українців буде відрізнятися від «типових, популяційних» співвідношень мікроорганізмів, наприклад, французів, бо у нас різна історія, різна генетика та епігенетика, різні «старі друзі» - мікроорганізми, навколишнє середовище – все те, що впливає на нас і зараз. Звичайно, мікробом кожної людини при цьому є строго індивідуальним.
«Дослідження нідерландських і британських колег доводять, що ізольовані ними певні мікроорганізми в різних етнічних груп доказово пов’язані з депресією, тривожністю, різними невротичними станами. Ізраїльські колеги теж обстежили 200 ветеранів війни і знайшли, що в саме в їх слині є певні сигнальні мікроорганізми, які зустрічаються тільки у них або таксони, які їм притаманні в більшій кількості. У тих осіб, в кого немає ознак посттравматичних розладів чи тривожності ці мікроорганізми не виділяються, тому ми їх називаємо маркерами. Такі самі сигнальні мікроорганізми ми почали виділяти у наших військових. Але досліджуємо ми зараз не тільки військових, але й цивільних жителів, оскільки стрес впливає на всіх», - пояснює Надія Бойко.
Власне програма «Швидке одужання» полягає у тому, що маючи напрацьовані технічні умови і затверджені медичні протоколи персоніфікованої корекції мікробіому чи індивідуального підбору біопрепаратів, медики зможуть відкоригувати мікроорганізми в той бік, який потрібно для одужання. Іншими словами змінюючи мікробіоту кишечнику, слини, можна поправити психологічне здоров’я і цим самим допомогти одужанню пацієнтів.
Дослідження розпочали в одній з ужгородських лікарень
На сьогоднішній день нами вже відібрані перші 10 взірців, укладено договір з КНП “Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня”. Також психологи та психотерапевти робитимуть власну діагностику, тобто встановлюватимуть чи є у цих людей тривожність, чи просто депресія і виявити “українські” маркери, пускові механізми тобто тригери виникнення посттравматичних розладів і потім синдрому як у мирного населення, так і у військових. І змінити алгоритм лікування пацієнта. Про це детальніше розповіла Яна Дмитренко, лікар-невролог, асистент та аспірант кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії ДВНЗ «УжНУ». «Ми розпочали наше дослідження на базі неврологічного відділення КНП "Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня", де зараз лікуються пацієнти з різноманітними діагнозами від інсультів до черепно-мозкових травм, серед пацієнтів є військові. Для цього дослідження ми розробили спеціальні критерії включення і виключення, за якими ми відбираємо пацієнтів для нашого дослідження. Метою дослідження є виявлення взаємозв’язку між їхніми когнітивними порушеннями, тривожно депресивними розладами, посттравматичним стресовим розладом та наявністю патологічних змін в мікробіоті кишечнику і слини. У дослідженні беруть участь особи, які страждають від психосоматичних розладів, тривоги депресії. І таких більше, ніж ми думаємо,- пояснює Яна Дмитренко. - Донедавна у нас не звертали великої уваги на ментальне здоров’я людей. Це питання активно почало підніматися після подій 24 лютого».
За словами Яни Дмитренко, один із пацієнтів скаржився, що у родині не розуміють, що йому справді погано. Чоловіка разом з болем у спині турбувало безсоння, страх, пригнічений настрій. Щодо фізичних болів близькі співчували, а психологічні не сприймали.
Костянтин Борщ, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри психології УжНУ зауважив, що стреси зачепили всіх без виключення українців, збільшується кількість різновидів ментальних порушень. «Наше завдання зрозуміти залежність психологічного здоров’я від особливостей мікробіому та пришвидшити одужання пацієнтів», - додав Костянтин Борщ.
У 2021 році група дослідників з медичного факультету університету Техніон опублікувала в журналі Cell результати цікавого дослідження, що дало змогу визначити ділянку мозку, відповідальну за психосоматичні реакції. На думку авторів роботи, це може допомогти полегшити перебіг психосоматичних захворювань. У дослідженні фактично було продемонстровано здатність мозку викликати хворобу - тобто психосоматичний відгук. Керувала роботою професорка Асія Роулз. За словами професорки Роулз, психосоматичні ефекти - явище відоме: "Наприклад, якщо людина дізнається, що перебувала поруч із хворим на коронавірус, то є значна ймовірність, що вона одразу відчує біль у горлі або легку задишку. Ще 150 років тому вчені описали, що в людей, які страждають на алергію на квіти, розвивається психосоматична алергічна реакція навіть на появу штучної квітки. Нині відомо, що таким шляхом можуть виникати різні захворювання - різні види алергій, кишкові інфекції, аутоімунні захворювання. Однак, є і зворотний зв'язок. Фізичні захворювання можуть впливати на наш психічний стан. Наприклад, хронічний біль може викликати депресію або тривогу. Багато сучасних напрямів психології (когнітивно поведінкова терапія, схем-терапія) вивчають взаємозв’язок психічних станів і розладів харчової поведінки (РХП). Проте основне місце в арсеналі лікувальних впливів у разі психосоматичних розладів належить медикаментозній терапії.