Новини

Закарпатських жінок участь у місцевих виборах від політики не відлякала

До Закарпатської обласної ради на цих місцевих виборах балотувалося 541 кандидат та кандидатка від 10-ти партій, із них – 233 жінки (43%). Усі партії ґендерної квоти дотрималися, бо наразі це вимога нового Виборчого кодексу України. У списках партії «Наш край» кількість жінок складала 61%, але партія зареєструвала всього 12 кандидатів і 19 кандидаток (разом 31) при максимальній кількості – 64. В цілому по країні до обласних рад аблотувалося кандидаток 43%. Це – за даними проміжного звіту Українського жіночого фонду за підтримки Національного демократичного інституту.


За результатами аналізу офіційних даних, завдяки дотриманню ґендерної квоти у виборчих списках до 22 обласних рад – загалом 43% жінок, тоді як у поточному складі обласних рад – тільки 15%. Подібна ситуація і у проаналізованих виборчих списках до 24 міських рад міст-обласних центрів, м. Києва, Краматорська та Бахмута, де загалом також 43% жінок, тоді як у поточному складі відповідних рад – тільки 20%.
https://www.uwf.org.ua/news/11934

 Списки окремих партій, але таких було всього дві політсили, очолили жінки. Це –  «Рідне Закарпаття», де під першим номером йшла Наталія Шетеля, директорка Ужгородського інституту культури і мистецтв та «Європейська солідарність», список якої очолила народна депутатка України, голова Закарпатського обласного осередку партії Іванна Климпуш-Цинцадзе. Найменше жінок у списках, хоча й з дотриманням ґендерної квоти подали партія «Сила і честь», «Європейська солідарність».

До Ужгородської міської ради балотувалось теж чимала кількість жінок, із 828 було понад 330 жінок, враховуючи квоту 40%. Хоча ще невідомі офіційні результати місцевих виборів, очікується, що відсоток жінок буде суттєвим, але меншим, ніж відсоток ґендерної квоти. Адже для визначення переможців застосовуються інші розрахунки. Ми поцікавилися у закарпатських жінок, які брали участь у цьогорічних місцевих виборах, які висновки вони взяли для себе від походу у політику, чи мотивувала їх участь у виборах і чи допомогла у початку політичної кар’єри ґендерна квота.

Марія Менджул, кандидатка до Ужгородської міської ради: «Ґендерна квота мала позитивний вплив, ще ніколи у списках кандидатів не було такої кількості представників жіночої статі. Але, на жаль, на практиці ця квота не гарантує представництво жінок у місцевих радах. Оскільки перемога буде за особою, яка виходить у лідери на відповідних виборчих округах. Може виникнути ситуація, що місцева рада буде складатися переважно з однієї статі, як правило чоловіків, які переможуть у своїх виборчих округах. Крім того, як показує досвід, не всі партії змогли подолати 5% бар’єр. Виникає питання, чи потрібний такий високий бар’єр  для проходження політичної партії на місцевих виборах. При такій системі близько 40% виборців не представлені своїми депутатами, оскільки проголосували за партії, що не подолали 5%-ий бар’єр.  

Я вперше  брала участь у виборах. Отримала позитивний досвід агітації та спілкування з жителями громади. У результаті - третя в рейтингу від партії по виборчому округу з 9-ти кандидатів. Жінок треба у списках і чим більше. Цим ми показуємо позитивний приклад для молодшого покоління».

фото

Ірина Мацепура обирається до обласної ради не вперше. Вона – чинна депутатка, за попередніми результатами продовжить свій депутатський досвід і в цьому скликанні. «Тему ґендерної рівності піднімала ще у 1996 році професорка Антоніна Колодій. Коли я почала в цьому розбиратися, побачила, що проблема є. І проблема не тільки у тому, що виборець не обирає жінок. Перед жінками стоїть набагато більше викликів, щоб потрапити у політику. Запроваджені квоти дали поштовх для жінок, задали новий дискурс. Це як з українською музикою: думали – нема її якісної, доки не було запроваджено квот. Із жінками виявилося так само. Стільки багато чудових, професійних, успішних»,  – коментує Ірина Мацепура.

Фото

Наталія Штефуца, кандидатка до Закарпатської обласної ради, балотувалася вперше: «У нашій партії ґендерна квота була витримана. Хтось обурюється, що не 50/50. Але я вважаю, що для початку відновлення соціальної нерівності – це нормально. Те, що гендерна квота вже стала однією з важливих частин цих виборів, - прогрес. Раніше, у політиці, у місцевому самоврядуванні, була дуже мала кількість жінок, хоча, часто ті, котрі працювали на посадах  обраних чи виконавчих доводили і свою професійність, і компетентність.

Це початок і дуже непоганий. Цікаво дізнатися, скільки в результаті жінок пройде в обласну раду. Думаю на рівні рад ОТГ їх буде більше, а у містах квота не буде збережена».

фото

Ганна Мелеганич кандидувала до Ужгородської міської ради, партія до ради не потрапила, але жінка планує продовжувати активну діяльність у громадській сфері:

«Я задоволена досвідом, але не задоволена результатом. Сподівалася, що ті фахівці і люди різних професій, які представлені у нашій команді, будуть краще оцінені громадою. Але дуже тішуся досвідові, завдяки якому мала можливість працювати з багатьма гідними ужгородцями та ужгородками у виборчому процесі. Крім того, використовуючи такий метод агітації «від дверей до дверей», мала можливість поспілкуватися з мешканцями свого району, більше почути про проблеми. Я  однозначно буду продовжувати займатися тією суспільно корисною справою і буду ще більше зміцнювати громадянське суспільство у нашому місті. З огляду на те, що чимало говорять про підкуп виборців, треба людей готувати до того, щоб вони свідомо робили вибір. Я як громадська активістка буду слідкувати за роботою ради і використовувати всі інструменти, щоб депутати діяли максимально публічно і прозоро».

Жінки з родини Ганни теж балотувалися, мама і тітка, але від інших політичних сил і в інших ОТГ. Вони очікують результатів, у разі виграшу будуть ділитися досвідом вже чинних депутаток.  

Фото

Анжела Бабкіна, радниця з питань ВПО в Закарпатській області, не кандидувала. Але вперше отримала можливість голосувати на виборах в громаді, де живе 6 років. Крім того, мала пропозиції йти на місцеві вибори:

 «Пропозицій було дуже багато: і мені, і моїй колезі із ГО «Закарпаття-Донбас» Тетяні Хорошиловій. У мене була робота, контракт виключав можливість балотуватися. А по-друге, ми із ГО «Закарпаття-Донбас» вирішили, що не підемо цього разу на вибори.  Ми не бачили політсили, яка б підтримувала переселенців, і ніхто з понад 800 кандидатів до міськради про це не говорив. Ми підтримували інформаційно наших виборців, консультували щодо вимог до ВПО на дільницях. Щодо ґендерних квот, партії їх дотрималися, хочу сподіватися, що у нас буде більше жінок. Наступного разу і ми з колегинями долучимося».

Фото

Ірина Бреза

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми (Інтерньюз)

 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.