Ох, нелегкі були ці сім днів, правда? І, здавалося, ніщо не передвіщало якоїсь страшної біди та, власне, її й не сталося, але інформаційної паніки цього тижня було точно забагато. Хтось десь не стримував себе у соцмережах, хтось біг забирати гроші з банків, комусь терміново захотілося запастися гречкою, а комусь – дременути закордон. Але оці нові правила про машини на іноземних номерах… Словом, непростий був тиждень. Про все по-порядку.
Понеділок майже для всіх закарпатців почався новинами про акції пересічників, які виступали проти нового закону про легалізацію автомобілів на іноземних номерах. Напередодні біля будівлі Закарпатської ОДА мітингувальники палили шини, а зранку акції перенеслись до пунктів пропуску на словацькому та угорському кордонах. Місцева влада намагалася якось реагувати, але підкреслювала, що вплинути на ситуацію може тільки Київ.
Москаль кликав на зустріч народних депутатів від Закарпаття, аби ті пояснили своє ставлення до нового закону про легалізацію авто на іноземних номерах і розповіли, чим можуть допомогти своїм виборцям. Правда, із усіх запрошених на зустріч прийшло лише троє. І, крім дискусій, зустріч принесла такий собі, трохи з натяжкою, але результат – прохання до Президента у терміновому порядку розглянути інший законопроект щодо автомобілів на іноземних номерах. Тим часом Москаль попросив митників сприяти поверненню закарпатців, які виїхали закордон на своїх «євробляхах» і, через нові правила щодо обов’язкового розмитнення або внесення грошової застави, не змогли повернутися додому. Правда, митниця згодом відповіла, що водіїв машин на іноземних номерах, які «дуже вдало» виїхали на пересічку, пересаджуватимуть в інші легальні автомобілі та повертатимуть на Закарпаття, машинки ж залишатимуться закордоном. Поки що.
Новини про пересічників та заблоковані під’їзди до КПП і за своєю суттю, і за емоційністю перекрила інформація про ситуацію на Азовському морі та можливе введення в Україні воєнного стану. Для українців, здавалося, світ перевернувся. Ніби у нас уже котрий рік не війна. Так, інколи страшні речі стають ще страшнішими, коли їх проговорюєш або прописуєш на папері. І як би це для когось смішно не звучало, більшість українців таки налякалися не на жарт. І тут вже сигнал не так про «всьопропавший» настрій, як про величезну недовіру до влади, якій отой воєнний стан, ще більше розв’язує руки. Але трохи кіпішу і нервів, трохи більш-менш вартісних зауважень, трохи театру у Верховній Раді – і маємо, який-не-який, але компроміс: воєнний стан запроваджений не по всій території України, а в 11 областях, там, де це дійсно найбільше потрібно, а вибори Президента не відмінені/не перенесені/Порошенко не коронований і рішення про це прийнято окремою постановою про призначення виборів Президента України на 31 березня 2019 року. «Фух», – видихнули експерти у Фейсбуці, і заходилися аналізувати, хто з політиків більше пропіарився на темі воєнного стану.
Поки вся Україна зачитувалася новинами про воєнний стан і аналітичними статтями на тему «ми всі помремо», на Закарпатті маленька, але вже дуже смілива дівчинка Соня врятувала з вогню всю свою сім’ю. 11-річна дитина із палаючої хати винесла чотирьох своїх братиків і сестричок! Безстрашній маленькій рятівниці, вчинок якої є прикладом для багатьох дорослих дядів і тьоть, подарували на пам’ять телефон. Центральні канали вже показали дівчинку в новинах і, сподіваємося, це спонукає місцевих чиновників посильно допомогти постраждалій родині.
Ужгород, що пережив на своєму віку багато політичних перипетій, відносно спокійно дивиться на все, що відбувається навколо: поки сильні світу цього вирішують (або думають, що вирішують) важливі справи і впливають (або думають, що впливають) на долі народів, місто готується до найдобрішого фестивалю евер! Закарпатський фестиваль пряників у Совиному гнізді вже зовсім-зовсім скоро поділиться теплом і добром з усіма, хто готовий це тепло-добро приймати. А ще Ужгород активно шукає помічників для святого Миколая. Малі мрійники вже завалюють його листами і старенький добродій відкрив кілька вакансій на посади «молодший чарівник», «щедрий дарувальник» і «старший благодійник». Оплата – необмежена кількість краплинок добра для вашої змученої буденністю душі.
Зима цього тижня нагадала закарпатцям, що вона – не осінь і гратися в тепло з нами не буде: без вступів і попереджень, без прелюдій і пояснень, одразу -18 і «сприймайте, як хочете». Закарпатці все правильно розуміють, але, що не роби, звикли отримувати подарунки комплектом: є мороз, – давайте снігу! Шкода, що думки не одразу матеріалізуються.
…якщо вам раптом стало трохи сумно, ловіть можливість: ще маєте цілий вечір вихідного! Можна прогулятися і досхочу надихатися морозним повітрям, забігти в магазин і купити мандаринок для настрою, або просто – не висовуватися, почитати книжку або надихнутися пригодами ужгородки в Аргентині.
Гарного вечора і вдалого понеділка!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua