Не встигли закарпатці перестати думати про літній відпочинок, згадувати шум морських хвиль чи булькотіння ріки у Невицькому, як настав жовтень. І якщо у вересні ще були надії на «втекти від всього в останні теплі дні», то вже в другий місяць осені такий варіант не проходить.
Народ вже потрохи звик до осіннього робочого темпу, з дощовими днями активність, звичайно, знижується, але розслабитися мало кому вдається. І так буде до кінця місяця точно: вибори грядуть. Їх українці чекають як манни небесної. І не так «заради змін», як просто для того, щоб кандидати и иже с ними залишили в спокої наші мозги (формат нашого видання не дозволяє висловитися точніше - Авт.).
На Закарпатті минулі будні розпочалися із зовсім небуденних обговорювань кандидатур на сидіння у залі ВР. Кожен з них, як тільки отримував завітну картку від ЦВК, старанно, але не якісно і не переконливо наводив аргументи в стилі «чом треба голосувати за мене, а не за Пітя з Пацканьова». Хтось натякав на опонентів, хтось не натякав, а говорив прямо, комусь довелося жалітися на «трудности бытия» кандидата, комусь – виправдовуватися, але абсолютній більшості було «не все одно», що про них думають виборці і не тільки. Експерти зазначають, що до виборів ще багацько часу, а на Закарпатті вже весело. І, як свідчить досвід минулих років, чим ближче до виборів, тим веселіше. Особливо, у деяких округах :)
Початок тижня ознаменувався поповненням списків кандидатів у нардепи від Сонячного Закарпаття. Зокрема, м’якеньке крісло у ВР захотів і нинішній в. о. мера Ужгорода Віктор Щадей. Своє рішення тепер вже кандидат у нардепи пояснив тим, що ужгородцям реально «нема кого вибирати». Щодо «якості» тих, з кого жителям Ужгорода доведеться обрати достойного, таки справді варіантів небагато. Однак, якщо говорити про кількість, то «нема кого» не дуже відповідає дійсності: 27 кандидатів Ужгород, мабуть, ніколи не бачив.
Про п’ятьох Ковачів не чув хіба відгороджений від всього новинного світу закарпатець. Але на цьому тижні маємо ще цікаві «дубльовані» поповнення: у списках кандидатів у народні депутати побільшало Пересоляків та Рішків, а улюблений ужгороцями супермаркет «Дастор» йтиме на вибори з трьома своїми кандидатами.
До кандидатів у народні обранці на цьому тижні долучився і один з лідерів ужгородського Євромайдану, активіст Юрій Світлик. Він, до речі, на зустрічі партії «Самопоміч» з виборцями сміливо та досить емоційно заявив, що Закарпаття «злили одній сім’ї». Йшлося, звичайно, про дружніх братів Балог і їхніх соратників, яких точно поєднують не лише добрі стосунки і взаєморозуміння.
Як тільки кандидати отримали підтвердження про занесення до омріяних списків, на Закарпатті почалася агітація. Відкрита і прихована, чесна і не дуже, дорога і дуже дорога. Палатки на Театральній вже нікого не дивують. Притягує погляд тільки «весільна арка» Ніколетти Сабов з перламутровими кульками і банерами у повний зріст. Плакати розклеєні по всьому місту, білборди майорять через кожні 50 метрів, кандидати і партії організовують зустрічі з виборцями, пишуть про себе хвалебні статті та намагаються знаходити плюси у своїх передвиборчих програмах, які ітак мало хто читав. Далі буде…
На Закарпатті суд заборонив діяльність фонду депутата Європаламенту Ковача. Проблема, очевидно, у його приналежності до угорської партії «Йоббік». Прокуратура у своїх звинуваченнях посилалася на те, що «Йоббік» у своїй програмі задекларувала повернення Закарпаття Угорщині. Однак, порушення закону у діяльності фонду знайшли у невідповідності адреси і у проблемах з фінансовою звітністю. Отак-то. Угорцям навряд чи сподобається.
Подією тижня (вже із розряду невиборчих новин) стала поява третьої серії «Нашої файти». Цього разу герої мультсеріалу здійснили подорож до Хуста, побували на закарпатському Титаніку, вирвалися з полону іршавських піратів і зараз продовжують шукати Мирослава Ракатоша. Кажуть, після перегляду мультика закарпатці задумалися над розширення формату ужгородської регати, а в УжНУ вже мають намір створити факультет іршавської філології. Буде файно! :)
У п’ятницю в центрі Ужгорода пахло шашликами і печеними крумплями. Так-так, тут проводився осінній ярмарок. А ярмарок в Ужгороді – це однозначно шашлики. Був, правда, і мед, і виноград, і бублики і купа всякого начиння, але шашлики в історичному центрі - то для ужгородців сятоє :).
Вихідні пройшли надто швидко. В принципі, як завжди. Попереду робочий тиждень. І знову – передвиборчий. Набирайтеся терпіння і не журіться!
Вдалого понеділка!
Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua