Минулий тиждень для закарпатців був в міру туманним і сонячним. Ужгородські ранки прикидалися лондонськими, а вечори всіма силами намагалися бути схожими на завершення дня десь у старій Європі. Що не кажіть, Ужгороду це вдається. Новий район, Радванка і Шахта обіцяє підтягуватися :).
Сонячне Закарпаття протягом минулих п’яти буднів так розійшлося зі своїм осіннім теплом (хоча, народу тиждень не здавався аж дуже теплим), що розбудило прекрасні рожеві закарпатсько-японські сакури. Згадався весняний мейнстрім – всі хочуть фотьку на фоні екзотичного, але такого закарпатського дерева. Найбільше від спалахів об’єктивів дісталося мукачівським сакурам: саме там зацвіло деревце, яке першим дало цвіт і минулої весни.
Тиждень, що минає, точно ввійде в історію Закарпаття: цими днями в інтернет-просторі з’явився перший і найбомбезніший закарпатський мультик – «Наша файта». Творці «файти» обіцяють закарпатцям кілька серій. У прем’єрному випуску глядачам дали зрозуміти, шо такоє Закарпаття і окреслили деякі суспільні проблеми нашої закарпатської столиці. Далі буде! :)
Поки в Ужгороді знімаються мультики, покращується життя і розкручуються громадські активісти, французи готують список критеріїв, за якими обіцяють оцінювати кожен населений пункт, де працюють і грають у футбол їхні легіонери. Приводом для цього стало висловлювання француза, який грає за ужгородську «Говерлу». Ле Таллек мав необережність бовкнути, що Ужгород – то є настоящоє європейськоє село. Прихильники євроінтеграції і всяких таких премудрих політичних шляхів захлопали в долоньки і почали згадувати місту ями-ліхтарі-воду-мера і площу Народну, мовляв, какстрашножитьветамгрешнаммірє! Але більшості ужгородців після слів модного француза, все-таки, захотілося щедро обдарувати футболіста стиглими закарпатськими парадичками. Аби подумав, де живе :).
Мукачево – май суворіше. Цього тижня у одному із сіл Мукачівського району вчителька покусала свою ученицю. Кажуть, не витерпіла, що дитина не дописала диктант. Прокуратура проводить перевірку, батьки – бідкаються, вчителі та знайомі – захищають вчительку. Якось розберуться, да. Але, скажіть, буд ласка, це як дитина має довести класну керівничку, щоб та вдалася до укусів?! Сказ, та й годі. Столичні ЗМІ саме так новину й подають :). Закарпатці ж знають: на фоні останніх канікульних подій і новин про «скажену» вчительку скоро наш рідний край славитиметься не тільки горами, мінеральними водами і коньяком, а й шкільною темою. Кажуть, на кафедрі туризму вже розробляють новий маршрут «Стежками шкільних бунтівників». Крім того, планується якось обіграти й тему неврівноваженої вчительки. Якщо в Колочаві стоїть пам’ятник «Вчительці з Вкраїни», то в Мукачеві може з’явитися і монумент «Вчительці з Барбова», – як пересторога усім, хто любить дратуватися через якісь диктанти.
Вчителькою все не закінчилося. Ужгородом ширилися чутки про скажену кішку: хтось когось покусав, (чи то кішка господарів, чи господарі – кішку?), у одному з районів міста – карантин, люди сахаються бродячих тварин… Але на захист простих ужгородців, як завжди, прийшла влада. На виконкомі розглянули і прийняли рішення про створення спеціальної комісії, яка буде відповідати за проблеми зі сказом у місті. Кажуть, вчителі кусатись точно не будуть :).
Ужгород приводять до ладу. На засіданні виконавчого комітету Ужгородської міської ради народ вирішив демонтувати одразу 150 рекламних щитів. Порадіти мудрому рішенню
виконкому ніхто із громадських активістів до міської ради не прийшов. Кажуть, робота Щадея – то малинько не та парафія. «Нема скандалу – нема активістів. Є активісти – зроблять скандал, аби даром не приходити», – йдеться у збірці повір’їв рядового закарпатського журналіста :).
Крім покращень з рекламою, виконком згадав і про покращення Швабської. Кажуть, робота кипить. Але треба гроші, бо інакше не закінчать ремонт. Ужгородці ходять по тій Швабській і у тінях бачать і нові зелені насадження, велодоріжки, рівненькі тротуари і відсутність ізумрудних тонів. Але то такоє, показалося :).
Великий Березний піднімає свій статус. Тепер тут буде Почесне словацьке консульство. Правда, візи воно не видаватиме, однак, тут можна посвідчити копії документів та отримати фахові консультації. Ура!
Кажуть, закарпатці – не злопам’ятний народ. Але все добре пам’ятають: останні закарпатські осінні скандали загали і цього тижня. Як тільки пан Віце-прем’єр Словаччини Міністр закордонних та європейських справ Словацької Республіки Мірослав Лайчак у тому ж таки Березному відкрив Почесне консульство, його запитали про площу Народну. Ту, що
в Ужгороді, ясне діло. І що ви собі думаєте? Пан Мірослав або не в курсі, що за ту площу активісти ледь кров не взялися проливати, або він просто реально і по-європейськи оцінив проект реконструкції, запропонований ОДА: «Вельми гарно, естетично та культурно», - сказав про проект реконструкції площі Народної Віце-прем’єр-міністр. Отак. Тепер громадські активісти скажуть, що до того, як пан Мірослав ото сказав, його погостили на «Золотій горі» :).
Не забули цього тижня і про скандальні канікули. Вірніше, про рішення їх відмінити. Прокуратура провела відповідну перевірку і дійшла до висновків, що виконком таки порушив Закон України, вирішивши забрати від ужгородських школярів осінній відпочинок. І тут Грегор возрадовахся! :).
А простий ужгородський нарід порадується тому, що місто стало чистішим: у суботу за розпорядженням мера в Ужгороді провели суботник. Кажуть, дехто не лиш на своїх подвір’ях прибрав, а у шафах з одягом порядок навів. Ось яку силу має слово мера! :).
Вихідні проходять, погода радує, а от соціально-економічна ситуація – не дуже. Але розстроюватися не варто: зміни чекати довго.
Сьогодні зранку якийсь перехожий на Театральній голосно і щиро усім нагадав: «Завтра – по-не-ді-лоооок!». А ви не забули? Починаємо працювати!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua