Минулі п’ять буднів на Закарпатті були вже геть політичними. І хоч тиждень почався із масового фотографування із сакурами, які вже заполонили рожевим кольором ужгородські та мукачівські вулиці, решта днів пройшли у світлі політичних новин. А від них усі вже добряче втомилися.
Кажуть, недобре починати будь-яку справу з понеділка, бо надовго затягнеться. Схоже, саме цю символічність і використав ужгородський Євромайдан: про більшість починань активісти заявляли якраз з понеділка. Цього разу виключення не було: на початку тижня євромайданівці заявили, що продовжують вимагати очищення влади на Закарпатті за планом, описаним у заяві, яку ужгородці (чи то пак, активісти з журналістами) одноголосно підтримали на зборах на площі Театральній.
Закарпатці переживають за Схід. Чи не щодня дзвонять рідним, друзям, знайомим, колегам в Донецьк, Луганськ і Харків, аби розпитати не стільки про їхнє здоров’я, як про політичну обстановку. Кажуть, поки дела плохи. Будемо чекати і втішних новин.
Виборів Президента, які мають відбутися 25 травня, Закарпаття може і не помітити. Принаймні, частина закарпатців так і зробить, стверджують експерти. За словами політологів і соціологів, наш нарід звик «пропускати» події загальнодержавного рівня, бо більше цікавиться тим, хто буде правити балом на Закарпатті. Однак, не всі притримуються такого спокійного режиму участі у виборах: деякі закарпатці так щиро бажають своїм кандидатам перемоги, що у разу їхнього програшу сильно переживають і навіть плачуть! Це ж треба, правда? Добрі люди живуть на Срібній Землі :).
Цього тижня євромайданівці та люстратори знову взялися за своє: кажуть, революція триває. Активісти вже вкотре вимагали відставки начальника закарпатської міліції, полковника Шаранича, але так і не досягли мети. Під стінами будівлі закарпатського УМВС зібралися люди з плакатами, мегафонами і одним бажанням – звільнити Сергія Шаранича. Після виступів, лозунгів і криків полковник таки вийшов до людей, однак пояснив: заяву на звільнення писати не буде, бо його долю має вирішити пан Аваков. Ну от і все :).
Ужгородських депутатів просять не вдаватися до істерик. Активісти стверджують, що народні обранці неабияк переживали за створення Громадської ради в Ужгороді і чомусь деякі дуже цього не хотіли. Так, сильно, що в когось була й істерика :). Але переживання не допомогли: на черговій сесії ужгородські депутати таки затвердили Положення про Громадську раду, чим остаточно визначили, що робота над створенням ради не буде затягуватися. Ужгородці радіють: навіть проморолик для Громадської ради зняли. Аби більше всім любилася :).
Закарпатські експерти розповіли, хто має шанси на цьогорічних виборах Президента України. Кажуть, жінка не пройде.
Бо народ України після «батька-Януковича» чекає «сина-воїна», яким може стати Порошенко. Правда, який з нього воїн і захисник страждущих– неясно. Зате олігарх прекрасний.
Та й місцевий закарпатський клан в один голос заявляє про підтримку пана Петра. Може, після всього на Закарпатті ще й фабрику «Рошен» збудують? І буде нам дольче віта. Аби душу засолодити, як кажуть закарпатці.
В Ужгороді підприємці взялися за «Закарпаттяобленерго». Бізнесмени озвучили свої вимоги до підприємства і заявили, що не хочуть віддавати свої гроші Росії, бо, бачте, власник – якраз звідти. Підприємці жалілися на авансові платежі, великі збитки і постійні перевірки. І тут постало питання про розвиток альтернативних джерел енергії. Але, знову ж таки, за чиї гроші? Закарпатські? :).
Жителі Закарпаття радіють ранньому теплу: крумплі вже до Великодня посадили, парадички з вогурками у теплицях дозрівають, на свіжому салаті й цибулі хтось нарешті почав свій бізнес, туризм закарпатський рятує японська сакура, кругом краса, – можна якось далі жити. Кажуть, навіть вибори переживем. Тільки Схід би треба втримати.
Починаємо понеділок з кави і хороших новин. Свята не за горами!
Тримаймося!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua