Минулі будні неабияк втомили закарпатців новими-старими подіями і новинами. Навряд чи кілька років тому комусь би нормальним здавалося збирання на сесію закарпатських народних обранців чи не щотижня. Тепер це вже як звичка: сесія обласна, сесія міська плюс виконком. Вони працюють.
Вижимати піт з робочого чола і завзято освоюватися на нових посадах – це про роботу нинішніх закарпатських владних мужів. Бардак і невизначеність – це про результати. Але, кажуть, висновки робити рано: вибори грянуть – ще гірше стане. Не будемо песимістами: сонячноє Закарпаття, кидь шо, може і кілька разів провести перерахунок голосів, аби нікого не образити і не засмутити.
Минулий робочий тиждень почався із люстрації. Правду кажуть: якщо почати щось з понеділка, - до кінця тижня не завершиш. Отак і люстрували.
При чому всі, кому не лінь: активісти і неактивісти, студенти і небайдужа молодь, політики і ті, хто топче собі туди стежку, науковці й любителі побути розумниками. Люстрували-люстрували, але так і не вилюстрували.
І думали, як краще ту люстрацію проводити, і вирішували, чи, бува, не треба в люстраційний комітет працьовитих селян, і критерії для проведення «зачистки» чиновників визначали, і звернення прокурору, губернатору і судді вручали. Але це ще не кінець: далі візьмуться за викладачів. Правда, не «професійні люстратори», а самі студенти.
Губернатор Закарпаття Валерій Лунченко (незвично, що не Сан Санич, правда?) цього тижня вперше офіційно вийшов до преси. Говорили про дорогу на роботу, про перші кроки на посаді, і про Віктора Януковича. Виявляється, Валерій Валерійович про нього вже трохи призабув.
Керівник Закарпатської ОДА представив своїх трьох заступників. Тепер закарпатцям доведеться миритися з новими ролями Олега Куцина (голова закарпатської «Свободи»), Михайла Рівіса (заступник Хустського міського голови) та Андрія Сербайла (заступник І. Балоги).
Потім почалися проблеми з угорцями. Народний депутат Іштван Гайдош заявив, що свободівці мріють заборонити угорську партію. Не пройшло багато часу від оприлюднення тої заяви, як нардепу надійшла відповідь (чи то від свободівців, чи з самих небес?): невідомі вночі спалили угорський пам’ятник на Верецькому перевалі. Розумні люди казали: «Айбо не треба було угорців кивати, не треба!». Але ніхто нічого не чув.
Натомість через кілька днів угорці і «Правий сектор» зробили спільну заяву: 15 березня, у день 75-річчя Карпатської України і річниці Угорської революції, чіпати один одного не будуть. Сказали, «кидь шо – то третя сила», а не «Правий сектор», заявили про мир і пішли відзначати «свята двох народів».
Закарпатські бізнесмени – найблагородніші. Цього разу підприємці, які займаються туризмом, виступили із благодійною ініціативою: організувати безкоштовний і пільговий відпочинок для людей, постраждалих під час євромайданівських подій у Києві та для тих, хто хоче приїхати відпочити з Криму. Відтак, обласна рада прийняла схоже рішення: виділити гроші на оплату проживання та відпочинку сімей військовослужбовців з Криму на Закарпатті. Очевидно, що ці добрі ініціативи об’єднають. Два мільйони закарпатських гривень для кримчан – немало :).
Ужгородські депутати цього тижня лінувалися йти на сесію: народні обранці через погану відвідуваність ледь не зірвали засідання. Але попрацювали таки продуктивно: двох заступників міського голові звільнили, зарплату новому меру і секретарю визначили, якісь земельні питання порішали і розійшлись.
Оновлений виконком також розпочав свою роботу: 20 по-бойовому налаштованих осіб з якимсь легким азартом прийшли на засідання. Може, й тому так його затягли: журналісти не пам’ятають, що засідання ужгородського виконкому затягувалося на більше, як півтори години. Результат: звіт про земляні роботи кожні два тижні, нові склади комісій при міськвиконкомі, претензії до кафе і чергове серйозне ставлення до зовнішньої реклами.
Дощові вихідні після надто сонячних, як для початку весни, буднів підкралися майже непомітно. Так само непомітно оті два вихідні і втекли. Потихеньку готуємося до трудового понеділка, збираємося з духом і силами – і чекатимемо наступних, вже сонячних і теплих, суботи і неділі. Хто би сказав, що колись будемо мріяти про справжні «вихідні без поганих новин»? Зараз маємо трохи іншу реальність.
Тримаймося!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua