Як і буває з наближенням весни, минулі будні на Закарпатті, були досить-таки сірими. Але які ж то закарпатці, котрі не зуміли розфарбувати яскравими подіями свої робочі дні? Якщо не фестивалі, то політика, якщо не сварки, то суди, якщо не нові барикади на Народній, то розталий сніг :).
Тиждень почався із повідомлень про аномальне потепління на Закарпатті. Чи то народ так гаряче День Валентина з понеділка чекав, чи знову погодні жарти природи, але потепліло таки сильно. Кажуть, не надовго: після 20 лютого, на чергові лютнево-весняні свята вже мають бути морози. Справжні, яких на Водохреща, не було :).
Парад наречених в Ужгороді відміняється. Не через неохоту дівчат виходити заміж, – з цим у закарпаток навіть певне загострення навесні. І не через політичну ситуацію в країні, – тут Ужгород вдає, що є активним гравцем нових євро ігор. Причина відміни Параду – глядачі. Організатори кажуть, людям не сподобалося. А аби сподобалося – треба більше грошей. А більше нема :).
Євромайдан барикадами і партійними прапорами не мав би вже довго про себе нагадувати: 17 лютого – офіційний гейм овер. Про це закарпатських євромайданівців попередив сам прокурор. Але, кажуть, громадські активісти і ті, хто вже на стартах передвиборчої мерської гонки, будуть далі «боротися з режимом», «шукати справедливості» і «зупиняти покращення». Може, вже якось домовляться? :)
Тим часом Тячів, користуючись отою політичною нестабільністю, якою останнім часом користаються усі, хто до владних кабінетів прив’язаний, нагадав, що він – не дивиться в «європейське майбутнє». Тут місцеві мешканці, які їздять у Росію, аби вернутися в Дубове і побудувати хату, вищу, як у сусіда, гуляють по площі Піонерів і Володимирському провулку. І це – не відголоски минулого, а реалії сьогодення: депутати на минулій сесії вирішили узаконити нові топоніми. Кажуть, політика політикою, а це – народне бажання. І виявлення «політичного вектору». Не тільки ж Ужгороду листи євро політикам писати :).
На славнозвісній площі Народній у столиці Закарпаття – непорядок. Тут ніяк не розберуться з євромайданівськими барикадами на новесенькій бруківці. Спочатку їх хотіли переробляти, а потім – розібрали, бо закарпатське сонечко, вочевидь, почало підтоплювати мури євромайданівських мрій. Кажуть, ніхто від тих «розборок» не постраждав. Лиш нова бруківка :).
Прокуратура не може простити Ужгородській мерії дитячі образи. «Стовп закону» знову подав до суду на Ужгородську міську раду через відміну осінніх канікул ужгородським дітям. У прокуратурі кажуть, то не є нормально. У мерії нагадують: на Різдво діти своє відгуляли. І, як кажуть у міліції, крапку у цій санта-барбаровській справі поставить суд :).
«Ци чулисьте? Долар уже гат 9 рублів!», – шириться на вулицях Сонячного Закарпаття. Поки мирні жителі мирно протестують з коктейлями Молотова, поки євромайданівські три богатирі ніяк не домовляться із західними «прибічниками демократизації України», поки життя іде своїм чередом у більшості структур, крім державних, бідна гривня обвалилася вже майже до 9 українських папірців за долар. Офіційно це називається «курс долара стрімко зріс». А неофіційно – бідося з економікою і крах фінансової системи. Отакоє.
Але не через це люди страйкують: на цьому тижні ужгородці оголосили робітничий страйк (вже десь таке було, правда? Не в СРСР? :)). Однак, вищеописана ситуація їх навряд чи турбує. Але Закарпаття – таке Закарпаття! У нас і робітничий страйк з офіційно робочим днем: на роботу прийшли, попрацювали, в обідню перерву (чи як там було?) пострайкували і, як то кажуть, дале на роботу! Робітничий страйк – такий робітничий страйк, що аж Янукович має почути кожного, чи як там пан Президент хотів? :)
Рахів реально думає, що він – пуп Землі! Так-так, такі висновки можна зробити і з євромайданівських починань і посягань рахівчан. А ще – з напівміражу про їх корисність і доцільність. У «гуцульському Парижі» народ подивився, як працівники страйкують і теж за робітничими страйками заностальгував: тут рівно одну годину місцевий «Автоцентр» не обслуговував своїх клієнтів. Ну що тут сказати? І збитків нема, бо за годину клієнти одного з точно небагатьох автоцентрів у Рахові не повтікають, і робітничий страйк, бачте, є. Пострайкували за краще майбутнє – і дале за роботу! :)
В Ужгороді остаточно розпрощалися з йолкою. Навіть шкода якось. На початку свят боялися ялинку ставити, бо скажуть, що то жорстокий розгін Євромайдану тут, вдома, на площі Театральній потім – слухали, що, мовляв, не така та йолка, а мала би бути сяка, а після свят вже і розбирати ялинку не дуже-то й хотілося. Все-таки історія, як-не-як. Коли ще в Ужгороді будуть казати, що ялинки на Новий рік не треба? То тілько ці свята такими були. Більше, сподіваємось, євромайданівське Різдво не повториться :).
П’ятьох іноземних студентів – Альфредо з Мексики, Діту з Індонезії, Халлу з Єгипту, Фернандо з Бразилії та Еріка з Китаю – вирішили шокувати. Як тільки діти приїхали в столицю Срібної Землі, їх відвели… на філфак. І не просто показати новації і все можливі покращення у технічному оснащенні факультету, а відвідати лекцію з історії словацької літературної критики. Кажуть, витримали. Що не зробиш для культурного розмиття кордонів, правда? :)
Як тільки закарпатці діждалися омріяної п’ятниці, тут їх спіткало ще одне щастя: День Валентина. І не те, щоби його на Закарпатті якось супер-феєрично відзначають, просто у наших людей душа дійсно часто бажає свята. Будь-якого. Хоч і з рожевими сердечками ! :) Зате народ, як діти, чесне слово, бігав з валентинками, чекав подарунків і цукерок. А ще – милі дамочки надіялися на романтичні вечори зі свічками, милими словами і признаннями. Але… Йсе Закарпаття, дєтка! Не всім дісталося :)
На вихідних для ужгородців ще одне свято. Чи то пак фестиваль! «Ужгородська палачінта» цього року, кажуть, буде не тільки кулінарним фестивалем. Крім традиційних шашликів і нетрадиційних млинців, відвідувачам обіцяють розваги для дорослих і для малих. «Лиш би одна палачінта 5 рублів не стояла», – подумали ужгородці і дружно пішли у Боздош. А хто не пішов – пішов сьогодні :).
Гарних вихідних!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua