На рингу Віталій Кличко звик битися самотужки. Але у політиці так не можна. Політика – це «командна гра», а тому до підбору команди тут доводиться ставитись з неабиякою відповідальністю. Ми зустрілися з тим, хто прикриває спину Героя України на Закарпатті. Валерій Пацкан спілкувався із Zaholovok.com.ua в ужгородському офісі УДАРу.
Ви більше 6 років товаришуєте зі старшим із братів Кличко: не пропускаєте жодного його бою. Розкажіть, яким було ваше знайомство?
Це було на одному з боїв Віталія. Я приїхав туди зі своїм товаришем, який на той час був його лікарем. Він нас і познайомив після бою. Віталій вразив мене тим, що виявився простим і відкритим. І це при його світовій славі. Пам’ятаю, він запросив нас поснідати разом. З того часу ми продовжуємо спілкуватися.
Але, погодьтеся, одна справа просто товаришувати, а зовсім інша – працювати разом. За півтори роки роботи головою Закарпатської обласної організації партії «УДАР» ваші відносини з тепер вже керівником, Віталієм Кличком, не змінилися?
Одне скажу точно: дружба – це дуже важливо, але відповідальності за покладені на мене обов’язки з мене ніхто не знімає. В одній команді ми працюємо перш за все через спільні ідеї, мрію. Віталій дуже вимогливий до себе і людей, з якими працює. Але, при цьому, в роботі він вибудовує принцип рівності: радиться з нами (членами політради, -авт.) зі всіх партійних питань, ні в якому разі не допускаючи «диктатури» у прийнятті рішень. Особисто я вважаю, що основне тут – це довіра. Я прийшов у команду не задля якоїсь посади. Повірте, вона в мене є, адже я достатньо успішний в бізнесі. Моя мета: об’єднати навколо себе порядних людей і досягти позитивних змін в житті закарпатців і всієї країни. Тому, я переконаний, що робота заради спільної мети тільки зміцнить нашу дружбу.
Що у Вашій роботі в УДАРі було найважчим?
Сформувати достойну команду. Я прагну зібрати не фан-клуб Віталія Кличка, а людей, які прагнуть змін і здатні за них боротися. Бо разом, коли нас вже не десятки, а сотні і тисячі – ми зможемо впливати на життя Закарпаття і всієї України. Нема браку в людях, є нестача активних, готових працювати. Треба зрозуміти, що важливіша тут не власна вигода і зиск, а реальні зміни в країні. Тому до сих пір я націлений на підбір такої команди.
Охарактеризуйте себе одним словом.
Трудоголік. Скільки себе пам’ятаю – постійно чогось прагну. Свого часу працював в Антимонопольному комітеті, був юристом, директором банку, підприємцем. В 33 відкрив автосалон. Домовлявся з японцями, брав кредити, ризикував усім. Але, слава Богу, зміг впоратись. Головне – менше говорити і постійно робити виклики самому собі. На жаль, в українців розмито поняття «відповідальності». Якщо дав слово, а тим більше у політиці – маєш його тримати. Такого ж принципу дотримується і Віталій.
За прогнозами, після жовтневих виборів УДАР набере значну кількість голосів і пройде в парламент. Це означає, що команда, до якої і ви належите, отримає реальний вплив на хід справ в Україні. За що в першу чергу боротиметеся?
Я закарпатець, а тому «закордон» для мене, часто, ближчий, ніж, скажімо, столиця. Я мрію побудувати Європу і в Україні. Цією ж ідеєю сьогодні живе Віталій.
Акцент потрібно ставити на створення робочих місць і на боротьбу з корупцією. Коли Україна зійде з мертвої точки в цих сферах, тоді і євроінтеграція стане для нас набагато реальнішою. Я переконаний, що не має бути поділу ринків і сфер інтересів. В бізнесі має перемагати кращий підприємець а не той, хто опинився при владі. Якщо людина хоче ризикнути власними коштами, вільним часом і, часто, сном, йде у бізнес – давайте їй допоможемо. А вона за це сплатить податок і державі вже буде з чого платити зарплати, пенсії, ремонтувати дороги. За декілька років можна докорінно змінити країну. В цьому я переконався, відвідавши нещодавно Грузію. Завдяки волі однієї людини і її команди ця країна поборола корупцію, відбудувала міста, створює робочі місця. Я докладу максимальних зусиль, щоб такі зміни відбулися і в Україні.
Вікторія Мельник