Новини

Закарпатські татусі не бояться декретів і вчать дітей бути добрими

У третю неділю вересня вся Україна буде відзначати всенародний День батька. Хтось вважає, що у вихованні дитини головна роль має бути за мамою, комусь істина – у верховенстві батька. Психологи кажуть, що важливим у сім’ї є баланс впливу на дітей як мами, так і тата. А діти знають:  найдорожчі, найцінніші та найкращі обоє – і мамуся, і татусь.

Однак, про матерів говориться значно більше, ніж про батьків. Тому зараз, напередодні свята Zaholovok.com.ua дізнався, як відомі закарпатські татусі виховують своїх чад, чи змогли би відомі чоловіки піти в декрет замість дружини та які риси перейняли дітки від своїх батьків.

У депутата Ужгородської міської ради Ігоря Адамчука  двоє синів – 9-річний Артем та 5-річний Денис. Він стверджує, що не чекає, поки діти стануть таким, як він, а хоче дати синам можливість стати особистостями: «Я вважаю, що не треба чекати, що твоя дитина стане такою як ти, або якою ти мрієш її бачити – тому прагну надати можливість своїм синам стати особистістю. Поважаю їх вибір. Використовую так званий метод «бесіди або поваги» - прагну в розмові аргументувати те, як треба себе поводити чи вияснюю мотиви поведінки дітей», – розповів  Zaholovok.com.ua Ігор Адамчук.

Виховання вихованням, а в декрет депутат навряд чи наважився б піти: «Мама для дитини – найцінніша людина, особливо у перші роки життя. Її важко замінити, але я завжди по можливості допомагав і допомагаю своїй дружині», – каже Адамчук. Але порибалити або поргати у футбол із синами – залюбки: «Прагну більше часу проводити з дітьми.  Це ж хлопці, їх треба навчити і на рибалку ходити, і  у футбол грати!», – запевняє  депутат.

Сини Ігоря Адамчука – дуже схожі за зовнішіністю, але, як стверджує батько, Артем і Денис  –дві різні особистості. «Зараз вони знаходяться на етапі формування – старшому 9 років, а молодшому – 5. Я би хотів щоб вони перейняли від мене цілеспрямованість, відповідальність, порядність, тому що ці риси характеру допоможуть їм вирости 100% людиною, яка буде комфортно почуватиме себе у суспільстві», – вважає Адамчук.

Шоумен, відомий ведучий, представник корпорації "НеПонял"  Микола Анброх виховання дітей – 8-річної Каті та 2-річного Семена – довіряє дружині. Однак, коли у нього з’являється час, то з радістю «перевтілюється» у таку саму дитину:  «У мене ситуація така, що в основному вихованням займається жінка, бо дуже часто мене немає вдома. Така специфіка роботи. Коли з’являється час, то намагаюся робити це по-доброму, побути дітьми їх віку: кататися на роликах, на велосипедах, на машині :).  Іноді бувають моменти коли відразу після роботи або у неділю виїжджаємо на гриби, у ліс», – розповідає Микола.

Щодо методів виховання шоумен зазначає:  «Для кожного вони індивідуальнію. Іноді доводиться для молодшого і ремінь показати: «Ось він є». А із донькою цей процес ми вже пройшли», – сміється ведучий. 

Микола Анброх зізнався Zaholovok.com.ua, що не зміг би сидіти в декреті: «Я навряд чи був би у декреті. у мене це б не вийшло. І через відсутність часу також. А ще, якби мав мільйон гривень на кожен день, то я б дозволив собі побути у декретній відпустці. Для мене декрет - це сумно, тому я вважаю, що кожен має займатися своєю справою. Батько має заробляти гроші, а мати має заробляти гроші і бути у декретній відпустці», – далі жартує Микола.

Про схожість дітей на татуся ведучий каже, що у зовнішності – однозначно ніс :). «Про характер важко поки що сказати. Основні риси проявляються у дорослішому віці. Молодший десь такий впертий, як я. А на страшу подивимося років через 10».

Бізнесмен і ресторатор Роберт Левицький стверджує, що дорослі недооцінюють динаміку малечі: «Дорослий ставить собі 1-2 задачі на день, а дитина за 10 хв.– 5-7 задач. І всі –важливі: щось намалювати, забрати від когось олівець, сісти на 2 хв. на самокат. Тому у дітей динаміка набагато більша. Дитячу енергію не можна зупиняти, вона має вихлюпнутися.  У будь-який час причому.   Коли мама і тато хочуть спати, то у них 5-хвилинка настає і до 3 ранку може бути».

Роберт розповів  , що своїх доньок – 6-річну Софію та 9-річну Марію – виховує тільки любов’ю, а ремінь застосовувати і не збирається: «Враховуючи, що у мене двоє дівчат, то однозначно виховання любов’ю та ласкою. Що таке ремінь вони не знають і не будуть знати. У чому бувають неслухняні? Якби ми дорослі витрачали стільки енергії, як діти!», – зітхає Роберт Левицький і каже, що декрет – це справа не для чоловіка. «Але, якби була така потреба, я б подума. Хоча це,  все-таки, жіноча справа. Мені здається, що те, що може дати мама дитині, ніхто не дасть. Якщо інших варіантів немає,  я готовий це зробити. Але мама – головна:  дитина тягнеться до маминого тіла, запаху, слова, пісні, колискової…  Думаю, більш правильно, коли у декретній відпусті жінка», – каже бізнесмен.

Про схожість доньок на нього, Роберт Левицький зазначає: « Рано про це говорити. Можна казати про генетичні моменти, які так чи інакше проявляться з часом. А поки що Софії - 6 років (15 вересня буде 7 років) і 9 років».

Іншу думку щодо декрету має фотограф Сергій Тілішевський: він пожертвував своєю київською роботою, аби бути поруч з донечкою – 4-місячною Катериною. «Особливих методик виховання поки немає. Ми просто багато розмовляємо з донечкою. Дружина постійно щось їй говорить, бабуся, дідусь», – розповідає  Zaholovok.com.ua Сергій.

Дружина Сергія з Ужгорода, а він – з Києва. Тому майже не сумнівався, коли брав декретну відпустку для того, щоб бути поряд із сім’єю. «Я не міг вирішити по-іншому. Якби залишився у столиці , не вдавалося б приїжджати регулярно. Я б не бачив, як росте моя донька і пропустив би її дитинство. Тим більше, що Катеринка – наша перша дитина. Маленька забирає дуже багато часу, потребує уваги, одній людині надзвичайно важко впоратися. А вдвох – набагато легше. Можна заміняти один одного», – каже Сергій Тілішевський. 

Про схожість донечки на батька фотограф розповідає, що у родині постійно ведуться опитування, на кого ж більше схожа Катерина: «Щодо зовнішності – щоразу запитуємо родичів, на кого більше схожа донечка. Хтось каже, що на дружину, хтось – на мене. Ще кажуть, що схожа на нас обох. З характером поки неясно. Але якісь риси уже проявляються: буває весела, а потім задумлива, як я»,  – розповідає Сергій. 

Генеральний директор «Турбогазу» Михайло Качур – багатодітний татусь. З батьківськими обов’язками справляється на «відмінно», однак чесно зізнався Zaholovok.com.ua, що декрет би не витерпів. Найкращим методом виховання для своїх трьох донечок – 15-річної Наталії, 12-річної Анни та Ксенії, які 3,5 роки – Михайло Качур вважає власний приклад. «Це найкращий спосіб і метод виховання. А ще – увага і порозуміння особливостей віку. Потрібно уявити себе на місці дитини. І не боятися ставати дитиною. Ось я – стараюся», – розповів Михайло Качур. 

На питання, чи пішов би замість дружини у декретну відпустку гендиректор «Турбогазу» каже: «О-о-о, тут ні. Я б не витерпів. Мабуть, краще, коли в молодшому віці дітками займається жінка. Мама може подарувати малечі достатньо тепла і ласки. Не знаю, чи мене б вистачило. Маленькими дітками більше має займатися матуся. З допомогою батька, безумовно. Зараз весь свій вільний час віддаю сім’ї».

Щодо схожості трьох донечок на батька, Михайло Качур зазначає: «Я тішу себе, що доньки більше сході на мене. Дружина, звичайно ж, каже, що діти – більше на неї схожі. У родичів думки також розділяються: мої кажуть, що більше на мене, а рідні дружини – що на неї. Така собі кланова солідарність», – сміється Михайло Качур. 

Отець Аттіла Сабо навіть зараз себе інколи відчуває, як у декреті: дружина часто їздить у відрядження і татусеві доводиться одному справлятися із 7-річною Анною-Марією та 13-річною Габріеллою-Марією. Найкращі метоли для виховання у отця Аттіли – особистий приклад і добро. «Найперше – це, звичайно, власний приклад. Важливе також співставлення: щоб діти бачили як ми живемо і як живуть інші смі’ї. Крім того – аналіз чинників, які призводять до певних результатів. Завжди кажу донькам, щоб  пов’язували свої дії чи бездіяльність із результатами. Ще одне, що дуже важливо – тягнутися до добра», – каже священик.

Декрету отець Аттіла не боїться: «Дружина дуже часто у відрядженнях. І ми троє вдома нормально справляємося. Донечки навчаються в угорській гімназії і в угорській школі. Тому всі уроки на мені – перевіряю сам. Старшій часто залишаю домашнє завдання на сумлінні, але з деякими уроками приходить до мене. Молодша виконує домашні завдання у школі  - на групі продовженого дня. Але я потім все перевіряю. Часто віршики просять перевірити. Приходять до мене, стають і розповідають. Майже все вдається. Мама задоволена», – каже священик. 

Про схожість доньок на тата отець Аттіла розповів Zaholovok.com.ua: «Старша донька – самостійна і безстрашна, як я. Коли брав її на море, помічав, що часто робить все так, як я би зробив, навіть пливе туди, куди б я поплив, розуміючи, що це небезпечно.  А молодша – трохи хитра. Я також хитрий. Це потрібно для життя, хитрість багато чого навчить. Крім того, смілива, може сама гуляти, самостійна і дуже любить спілкуватися. Вчителі кажуть, що можна клас на неї залишати».

Народний депутат Валерій Лунченко зізнався, що його 4-річна донька Валерія часто користується його лояльністю: «Незважаючи на те, що політична діяльність повсякчас вимагає рішучості, принциповості й подекуди жорсткості у прийнятті рішень, мої рідні знають мене зовсім з іншого боку. Особливо такою моєю домашньою розслабленістю і лояльністю користується 4-річна донька. Як справжня майбутня жінка, вона так вміє глянути, посміхнутися чи попросити, чого хоче, що тато тане і виконує усі забаганки. Близькі часто дорікають мені в тому, що я надто поблажливий до Валерії, що потрібно бути суворішим, твердішим, не дозволяти зайвого. Але останнім часом я так мало часу проводжу з нею, що мимохідь намагаюся надолужити згаяне», – розповідає Лунченко.

Щодо виховання донечки, народний депутат каже, що особливих методів нема: «Просто стараємося привити доньці відчуття добра, справедливості, краси, дружби. Мені хочеться, щоб Лєрка якомога швидше всього навчилася: плавати, кататися на велосипеді, лижах».

До речі, нардеп кілька місяців був у декретній відпустці і вважає, що доглядати ща маленькою дитиною спокійно може і чоловік:  «Коли дружина навчалася і їй надовго доводилося їздити до Дрогобицького університету, я офіційно взяв кількамісячну декретну відпустку по догляду за дитиною. На той час я перебував на посаді керуючого справами виконкому Хустської міської ради. У наш час не бачу принципової різниці, хто повинен іти у декрет. Яке рішення прийме сім’я – те і правильне. Головне, аби це рішення було виваженим і дитині від нього було добре».

У характері доньки Валерій Лунченко впізнає себе: «Вона така ж уперта, цілеспрямована, вимоглива. Словом, вміє добиватися свого і це мені дуже імпонує».

Керівник Творчого об’єднання «Маска» Євген Бобров теж не проти чоловічих декретних відпусток: «Пішов би, звісно. В один час я навіть я отримував декретні замість дружини, оскільки вона не працювала, а я працював. Це було ще у часи СРСР».

Євген Бобров має свої методики виховання дітей: «Роби все сам, але під керівництвом батьків, але невидимим - я лише спостерігаю все з боку. Тобто роби все сам, шукай себе сам. Батьки направлять, але відповідати за свої дії потрібно буде самому», – пояснює Бобров.

Син Ален багато перейняв від батька: «Творчість, впертість, відповідальність і вміння робити все, як в останній раз. Це у Алена від мене. Син весь час проводив поруч зі мною і під час концртів, тому багато перейняв від мене», – каже Євген Бобров. 

Байкер Валентин Клепаков зізнається Zaholovok.com.ua, що виховує 1-річного сина Тимофія по інтуїції: «Методик як таких  нема. Є інтуїція і розуміння, що маленька людина начинає свій шлях. У нього попереду власне життя, яке він має прожити так, як захоче. Прививати загальнолюдські цінності ми можемо, а примушувати жити чужим життям – злочин. Максимум свободи і реалізації. Ось на що я орієнтуюсь».

Валентин вважає декрет подвигом: «На нього здатні небагато людей. Це прерогатива і біологічн роль жінки, яку ніщо не зможе замінити. Але проводити час з дитиною – це прекрасно».

Байкер вже навіть визначив риси, які маленький Тимофій перейняв від татка: «Його непосидючість і жага пізнавати все навколо, чудовий настрій і комунікабельність – це 100% моє».

Валентин створив своєму сину сторінку у Фейсбук: «Зараз вона не так часто обновлюється, як раніше. А загалом з’явилася для того, щоб Тимофій міг її почитати, коли подорослішає», – пояснив байкар. 

Прес-секретар Закарпатської обласної ради Владислав Микита після слова «таточку» згоден на все. А ще його обов’язок – вечірнє купання донечки Катрусі, якій нещодавно виповнилося 2,5 роки.

«Більше часу з донечкою проводить дружина. Тому вихованню Катрусі, приділяє більше уваги саме вона. За мною мною щоденне вечірннє купання та вечірні прогулянки з дитиною. Але дружина зауважує, що я більш поблажливий до малої, більше їй дозволяю. Інакше я ж не можу: після слів "таточку" я на все згоден! Але це все через те, що вдень не можу її бачити», – виправдовується Влад. 

Прес-секретар облради розповів  Zaholovok.com.ua, що навряд чи зміг би піти в декретну відпустку, але спробувати не проти: «Як правило, після повернення з декрету  втрачаєш робоче місце. Але і не це головне. Щоб не говорили, але те тепло, ласку та турботу, яке віддають своїм дітям матері в перші роки життя навряд чи зможуть дати татусі. Все ж таки, батько має мати клопіт з утримання сім'її. Хоча... в обласній раді є депутат, який юрав декретну відпустку по догляді за дитиною. Можливо й варто спробувати», – каже Владислав. 

Про характер донечки Катрусі тато ще знає небагато, але свої риси у дитині вже бачить: «У доньки характер лише формується. Але вже видно, що впертість в неї буде від батька», – зазначає Владислав Микита. 


P.S.: Zaholovok.com.ua вітає зі святом усіх татусів!

 

 

 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.