Інспекція праці під час відповідної перевірки встановила, що впродовж 2010-2013 років районні відділи культури і туризму не нараховували та не виплачували заробітну плату завідувачам сільських клубів та іншим працівникам цієї галузі. Цей обов’язок чомусь переклали на голів сільських та селищних рад.
Подібне ноу-хау посадовці районних відділів культури обґрунтовували положеннями статті 88 Бюджетного кодексу, яка приписує, що видатки пов’язані з утриманням сільських будинків культури, клубів, інші клубних закладів та бібліотек, здійснюються за рахунок сільських бюджетів. Дійсно, така правова норма існує і безперечно підлягає виконанню, так само, як повинна виконуватись і стаття 21 Кодексу законів про працю, котра чітко визначає, що заробітну плату працівникові зобов’язана виплачувати та особа, котра уклала з робітником трудову угоду.
Річ у тім, що з моменту вступу у липні 2010 року в дію Бюджетного кодексу України посадові особи районних відділів культури повинні були привести трудові відносини з завідувачами сільських закладів культури у відповідність до вказаних вище правових актів. Зокрема, провести зміни в організації виробництва і праці, що могло мати наслідком оптимізацію чисельності безпосередньо в апараті районних відділів культури і туризму, або організовано, в установленому порядку перевести їх на постійну роботу в сільські ради з відповідним укладанням трудових договорів за новим місцем роботи. Саме цей варіант вибрали посадовці відділів культури, щоб виконати приписи інспекторів праці. вибрали останній варіант.
Наразі 496 колишніх завідувачів сільських клубів районних відділів культури і туризму уклали нові трудові договори з сільськими головами і там легітимно отримують заробітну плату, – повідомили у Територіальній державній інспекції з питань праці у Закарпатській області.