Упродовж 3 по 13 червня було проведено третю у 2024 році хвилю моніторингу гіперлокальних медіа – 4 друкованих та 6 онлайн-видань Закарпаття.
Особливістю дослідження став аналіз роботи видань в умовах воєнного стану, переглядався також гендерний аспект у цій тематиці.
У друкованих виданнях аналізували всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них.
Об’єктом дослідження стали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Вісник Хустщини», «Панорама», «Нове життя» та «Вісті Свалявщини, де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 76 публікацій. Із онлайн-видань: Район. Мукачево, Район. Свалява, Район.Ужгород, PMG, Тячів News, Хуст-інфо загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 1105.
Як показав моніторинг, кількість жінок як експерток (тих, кого цитували) у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ зменшилась і склала 22% (у порівнянні з попередній періодом- 38%). Зафіксовано сфери, події в яких коментували лише жінки – це «соцзахист» та «волонтерство та благодійність». Проте по темах «політика», «економіка», «спорт», «війна», «медицина» свою експертну думку висловлювали на 100% чоловіки. На рівні 27% у порівнянні з чоловікам враховувалася думка жінок як експерток у сфері культури. У публікаціях про війну жінки взагалі не виступали у ролі експерток.
Що стосується тих напрямків, де жінки були героїнями публікацій, то за цей період – це знову ж таки соціальнатематика та волонтерство– цифра їхньої присутності сягає 100%. Трохи більше 40% матеріалів про медицину та охорону здоров’я містять згадки про жінок як героїнь публікацій у порівнянні з чоловіками. У решті сфер ці показники такі: «політика»-24%, «спорт» - 19 %, культура і релігія – 31%.
У публікаціях на тему війни жінок суттєво побільшало у порівняння до попереднього періоду моніторингу. Цифра складає 29% (у квітні - 15%). Але їх не збільшилося кількісно у матеріалах, у публікаціях про війну просто поменшало згадок про чоловіків.
Варто відзначити, що за цей період моніторингу порівняно із попереднім відсоток контенту про війну та події, які тим чи іншим чином пов’язані з воєнним станом дещо зменшився – до 25% (попередній період – 30%). На жаль, більшість такої інформації – про загиблих, відзнаки загиблим, поховання. Йшлося також про особливості оновлення даних військовозобов’язаних тощо. Писали видання також про перспективи відновлення зруйнованої енергетики, вивезення родин з окупації тощо.
Частка жінок як експерток у інформації на воєнну тематикуцього разу дорівнює 0. Проте жінок, які фігурують у якості героїнь публікацій на тему війни – майже третина.
Пишучи про жінок, медіа найчастіше використовували фемінітиви на означення їхніх посад: учениця, начальниця, захисниці, студентка, волонтерки, освітянка , начальниця, краянка вчителька. У чоловічому роді наводили такі посади: педагог-організатор, класний керівник, викладач, начальник управління.
Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Панорама» (100%). Навіть найнижчі показники у виданнях – досить високі – це по 75% у газетах «Вісті Свалявщини» та «Нове життя».
За індексом гендерної чутливості найвищий показник у червнімає видання «Вісник Хустщини» – 51%.
Гіперлокальні онлайн-видання пишуть про війну у третині контенту. Ці показники стабільні тривалий час. Головні теми цього періоду – Конференція з віднвлення України у Берліні, коментарі посадовців про енергетичну безпеку, повідомлення місцевих керівників про втрати, поховання військових, вручення відзнак тощо. Траплялися новини про центр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, про оновлення даних, про схеми втечі через кордон військовозобов’язаних, про потреби у мобілізації українців тощо. Переважають інформаційні повідомлення, замітки. За цей період не було зафіксовано аналітичних матеріалів про військовослужбовців.
Попри те, що за попередній період моніторингу про жінок у матеріалах про війну взагалі не йшлося, зараз ця частка склала 19%. На рівні 25% жінки висловлюють експертну думку з цієї тематики (за попередній період- 15%).
Загалом у всіх матеріалах онлайн-видань частка жінок, які коментують події чи явища у тій чи іншій сфері, склала більше ніж третину із загальної кількості – 34%. Найчастіше жінки у коментували теми соцзахисту (100%), волонтерства та благодійності (100%) та дозвілля (100%). Загалом рівень представлення жінок у ролі експерток у більшості сфер на рівні 25-45%, але не перевищує % подання чоловічої експертної думки. Порівну рівень екстреності чоловіків та жінок – у матеріалах на теми медицина та охорони здоров’я. Зокрема, у політичній темі жінки висловлюють експертну думку у 5 разів рідше, ніж чоловіки. Такі ж показники у публікаціях на тему бізнесу та економіки.
За червневий період моніторингу відсоток жінок, які булигероїнями публікацій, зафіксовано на рівні 61%. Це показник майже удвічі зріс порівняно з квітнем. Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на соціальну тематика та про волонтерство – 100%. Мінімальна присутність жінок у матеріалах про політику – 23%, медицину/охорону здоров’я – 22%. Загалом жіноча експертна думка представлена у тій чи іншій мірі (23-47%) у всіх сферах, крім воєнної тематики.
Щодо публікацій, які тією чи іншою мірою стосувалися теми війни, то експерткою були Віцепрем'єр-міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук (інформувала про військовий облік 17-річних закордоном), а героїнею – Олена Зеленська презентувала в Україні освітній серіал про людей із досвідом війни.
Онлайн-видання активно використовували фемінітиви в інформаційних матеріалах. Чотири із шести видань – на рівні 100%. Загалом було зафіксовано такі фемінітиви: кондитерка, директорка, психологиня, журналістка, редакторка, працівниця, лікарка, учениця, керівниця президентка, міністерка, медикиня, фельдшерка та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: заслужений працівник культури, старший викладач кафедри, заслужений діяч мистецтв, керівник тощо.
За результатами моніторингу найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Хуст.інфо», PMG, «Район. Ужгород», «Район. Мукачево» – 100%.
Найвищий Індекс гендерної чутливості – у видання «Район.Ужгород» (64%) та «Район. Мукачево» (64%). Це – один із найвищих показників серед інших гіперлокальних медіа України, які підлягали моніторингу. Найнижчий – у видання «Хуст.інфо» – 46%.
Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Закарпаття у червні 2024 року склав 55%.Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу – Ірина Бреза
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк