Скандал між закарпатськими соціологами, який вибухнув перед минулорічними виборами, підійшов до логічного завершення перед черговими виборами, але тепер вже в облраду. З’ясувалась ситуація завдяки документу, оприлюднений одним із закарпатських інтернет-ЗМІ.
12 жовтня 2012 року, тобто за якихось два тижні до парламентських виборів 28 жовтня, голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида видав розпорядження за номером 541 під назвою «Про фінансування видатків, пов’язаних із проведенням в області соціологічних опитувань». 25 тисяч гривень на соціологічні опитування отримав голова Закарпатського відділення Соціологічної асоціації України, доцент УжНУ Олександр Пєлін, котрий публічно звинуватив своїх колег-соціологів та журналістів в оприлюдненні недостовірної інформації та перекрученні фактів. Тоді пан Пелін не навів жодних фактів чи цифр, які б підтверджували його правоту. Соціолога звинуватили в заангажованості, проте фактів бракувало. Але факти зявилися завдяки оприлюдненому документу.
Прокоментували ситуацію інші закарпатські експерти:
Павло Білак, кандидат політичних наук, керівник Закарпатського аналітичного центру:
« Я, як політолог, порадив би на майбутнє технологам не обливати брудом "незручну" соціологію, а сконцентруватися на передвиборчій роботі. Перекладати відповідальність за некомпетентність команди на соціологів – непрофесійно, а тим більше тиснути і залякувати одних соціологів, примушуючи робити наклепницькі заяви на адресу інших. Час показав, що за незрозумілими «соціологічними» війнами стоять – банальні фінанси, тому мій колега по вузу просто обливши брудом іншого мого колегу заробив гроші – власне це в політиці нормально."
Віктор Пащенко, керівник Закарпатського інституту політичних досліджень,:
«В самому факті проведення соціологічних досліджень коштом обласної адміністрації нема нічого поганого, – констатував В.Пащенко. – Нещодавно в своїй публікації "Соціологія на паперті" на сайті Закарпаття онлайн я саме зробив наголос на тому, що влада, на жаль, не виконує указ Президента, на який у даному розпорядженні якраз і посилається. Важливо й те, що: справді, громадськість, яка, по суті, фінансує це дослідження, зрештою не бачить його результатів. Найпарадоксальнішим в цій ситуації, є інше – патологічна нездатність самої влади розуміти і правильно розпоряджатися результатами таких досліджень. Все це безглуздо, ганебно, але факт. Маємо те, що маємо. Те, чого, зрештою, всі ми варті...».
Федір Шандор, соціолог, кандидат соціологічних наук, доцент УжНУ:
«Такі явища як наклепи під час виборчого процесу та непорядність у цеховому товаристві – на жаль вже стали невід’ємними складовими передвиборчих баталій. Втім, як ми бачимо, час все розставив на свої місця. Я не буду повертатися до тієї ситуації і не збираюся нікого засуджувати. Все зрозуміло без зайвих слів та емоцій».