Закарпаття долучилося до 9-го Форуму розвитку громадянського суспільства «Імунітет до ілюзій», який пройшов 17 грудня і став найбільшою платформою для міжсекторального діалогу, обміну досвідом та навчання, зібравши понад 2000 представників громадянського суспільства, органів влади, медіа, бізнесу та міжнародних партнерів. Закарпатський майданчик Форуму у вигляді панельних дискусій працював на території комплексу «Деренівська купіль». Тема «Громадянське суспільство Закарпаття: погляд із середини та ззовні» викликала жваву дискусію серед експертів.
Кожна людина живе в кількох вимірах. І крім економічного, політичного, приватного аспекту, для людини важливо мати ще одну роль - бути соціальною, публічною особою. Так вважає Мирослава Лендьел, доктор політичних наук, доцент УжНУ. «Закарпаття відіграє важливу роль для забезпечення розвитку громадянського суспільства і чимала роль у цьому УжНУ- установи, де навчається 15 тис.студентів і працює понад 3 тис. співробітників. Вони є активними представниками громадянського суспільства, учасниками багатьох ініціатив»,- каже Мирослава Лендьел. За її словами у порівнянні з попередніми роками спостерігається чимало позитивних тенденцій, що характеризують розвиток громадянського суспільства в області. Зокрема на останніх місцевих виборах багато членів організацій громадянського суспільства (ОГС) представлені у новообраних радах. «ОГС Закарпаття зараз починають відігравати роль кадрового резерву для органів публічної влади. Ті люди, які зуміли реалізувати суспільні ініціативи, можуть відігравати таку ж роль і у владі. Інша частина займає дуже ефективну позицію контролера дій влади.
Ігор Гуцуляк, консультант з питань демократичного врядування Програми розвитку ООН в Україні розповів, що програма активно підтримує ОГС на Закарпатті, яке є ключовим регіоном в Україні передусім через мультикультурність, близькість кордонів тощо. «На Закарпатті зареєстровано понад 2 тисячі громадських організацій. Є дуже багато ініціатив, - каже Ігор Гуцуляк. – Багато антикорупційних організацій, але на системному рівні не працює жодна з них. Нечисленними є організації, які займаються питаннями гендеру, правами ЛГБТ і правами людини. Значно помітнішими є благодійні організації, волонтерські рухи». За словами Ігоря Гуцуляка, ОГС слабо взаємодіють між собою. Немає численних коаліцій всередині області. На цьому фоні вигідно виділяються рухи за збереження архітектурних пам’яток, екологічні рухи, наприклад, Save Borzhava. «Якщо говорити про перспективу, то для нас Закарпаття є цікавим з точки зору розвитку молодіжних рухів, розвитку толеранції а недискримінації», - додав експерт.
Майже 70% організацій громадянського суспільства на Закарпатті зареєстровані і діють у містах обласного значення і в районних центрах. І зовсім невелика частина у сільській місцевості. «Ми розцінюємо це як виклик, така ситуація характерна і для інших регіонів України, - каже Андрій Вишняк, голова правління БФ «Центр громадських ініціатив». – Нам треба активніше підтримати ініціативні групи, щоб зробити їм поштовх. На жаль, велика кількість ОГС не мають розроблених елементарних речей, необхідних для сталої життєздатності, зокрема, стратегічних планів, власних політик і процедур, тих моментів, які можуть підтверджувати професійність. Це те, над чим треба працювати, це той виклик який стоїть перед ініціативними групами, неформальними об’єднаннями».
Закарпатський сегмент громадянського суспільства мало чим відрізняється від інших регіонів. Хіба що різноманіття культур диктує специфіку діяльності ОГС. Так вважає Володимир Купрій, експерт з питань розвитку громадянського суспільства. Все решта характерне для ОГС всіх областей. «На жаль, голос ОГС при формуванні суспільного порядку денного став дуже слабкий. Віддали все це на відкуп соцмережам, не зумівши прилаштуватися до нових умов, - каже Володимир Купрій. - Це ілюзія, що ми своїми маленькими проектами можемо ощасливити всіх. Не можемо. Люди, які проживають у невеликих населених пунктах залишилися поза увагою проектів, програм. Люди почали спілкуватися і формувати ілюзорні уявлення про дійсність через соцмережі».
Ще один момент, на якому наголосив експерт, - кадрова криза. І представництво представників ОГС у нових місцевих радах її не мінімізує. «Ще один виклик для суспільства - ми не навчилися радіти успіху. ОГС мають допомогти виробити цей імунітет або сприйняття, що кожна позитивна зміна призводить до великих позитивних змін і цьому кроку треба радіти», - додав Володимир Купрій.
Цей рік був складним для громадянського суспільства. Велика кількість можливостей для налагодження діалогу втрачена, особливо у сільській місцевості. На цьому наголосив Андрій Вишняк. Кризові роки щоправда не лише негативно впливають на розвиток ОГС, але й стимулюють його. Наприклад, у 2014 році виник потужний Рух підтримки закарпатських військових, у цьому році - кілька ініціатив з протидії коронавірусу. На цьому наголосила Мирослава Лендьел. «Якби не синергія руху Save Borzhava, проблема вже була б розв’язана без нас бізнесовими структурами, - каже експертка. - Вийшов дуже цікавий конгломерат зацікавлених людей. Також це стосується дискусійного питання по Свидовцю. Є інша ніша, де б громадянське суспільство могло б відіграти важливу роль – виробити дорожню карту щодо «угорського» питання. Тоді б уся дезінформаційна кампанія з боку зацікавлених держав не була б настільки потужною».
Пандемія змусила все українське суспільство вийти із зони комфорту, -- переконаний Ігор Гуцуляк. – ОГС тут не виняток. Продовжувати традиційні методи роботи було б неможливим. Освоювалися нові формати, онлайн спілкування. Постає два моменти, на які варто звернути увагу: нові технології дають нові можливості, з іншого боку частина суспільства не має доступу до інтернету, не має відповідних знань. Виникає питання підвищення цифрової грамотності населення, особливо у сільських регіонах, гірській місцевості».
Сьогодні необхідно зосереджувати свою роботу на тому, як в умовах пандемії стати громадами. Це, зокрема, і доступність послуг, адже контакти в умовах пандемії значно обмежені. Якраз ОГС у цій ситуації мають шукати нові підходи у роботі наголошує Володимир Купрій. Ще один виклик сучасного часу, на думку Андрія Вишняка, -- соціальне замовлення. «Нові органи влади і місцевого самоврядування повинні зрозуміти, що вони можуть вирішувати через ОГС, але виникає друге питання, наскільки ці структури готові взяти на себе такі обов’язки».
Ми повинні позбутися ілюзій, що можуть відбуватися швидкі зміни. «Будь-які сталі зміни відбуваюся довго, вони вимагають великої роботи над своїми знаннями, над цінностями, - зауважила Мирослава Лендьел. – Україна мала три спроби змінити все, три революції. На жаль за 2001,2004, 2014 наші очікування не є такими, на які ми сподівалися. Бо будь-які зміни у суспільстві вимагають роботи усього суспільства. Це ілюзія, що щось хтось може зробити замість тебе. Ілюзія того що проблеми громадянського суспільства вирішують ОГС. Потрібні навчати молодь, що роль активної людини полягає у тому, щоб допомагати суспільству зберегти суспільство».
На Форумі визначаються тренди розвитку громадянського суспільства та пріоритетні сфери роботи. Вперше Форум відбудеться у вигляді Всеукраїнського телемарафону, який об’єднає всі регіони країни. 25 комунікаційних платформ у всіх регіонах України сформують інтерактивну мапу громадянського суспільства, яке продемонструє єдність у часи непевності. Тема «Імунітет до ілюзій» зосереджуватиме Форум на процесі розвитку спроможності організацій громадянського суспільства (ОГС) у мінливому та непростому середовищі.
