Навіть в зимовому лісі на стовбурах дерев, а також на повалених деревах і пеньках ростуть гриби. Їх не є багато, але їх не лише здавна збирали, але навіть і вирощували. Всі вони смачні, і їх цікаво та легко збирати, - переконані в Карпатському біосферному заповіднику.
Які гриби можна збирати в холодну пору:
-
глива звичайна (Pleurotus ostreatus);
-
опеньок зимовий (Flammulina velutipes);
-
іудине вухо (Auricularia auricula-judae);
-
губка березова (Fomitopsis betulina).
Як зазначають у заповіднику, в Європі плодові тіла цих грибів формуються з пізньої осені до весни. Тому зимові прогулянки в ліс не лише приємні, а і корисні.
Глива (Pleurotus ostreatus) є одним із найбільш популярних дикорослих грибів, який вирощують у комерційних цілях у всьому світі. Вперше його почали культивувати в Німеччині під час Першої світової війни. Гливу можна знайти в будь-якому листяному лісі. Вона селиться на лежачих сухостійних та ще живих деревах – буках, грабах, яворах, вербах та тополях. Їх краще збирати молодими, бо в міру старіння гриба м’якоть стає жорсткою та неприємною на смак.
Опеньок зимовий (Flammulina velutipes) віддає перевагу м'якій деревині - вербі і тополі, але зростає і на ясені, в’язі, вільсі та грабі. Це чудовий їстівний гриб. Широко культивується в Японії, Індії, Китаї, Кореї, В’єтнамі та в Угорщині. В магазинах його можна купити під назвами: енокітаке, енокі, футу. 1993 році гриб був відправлений у космос на космічному човнику і таким чином став першим грибом, розвиток якого вивчали у космосі.
Аурикулярія вухоподібна, також іудине вухо (Auricularia auricula-judae) – оселяється на мертвих або ослаблених гілках, стовбурах, пнях бузини. Гриб цінується на Далекому Сході і вирощуються штучно приблизно з 600 року н. е. Аурикулярія є обов'язковим інгредієнтом китайського супу "Чорний гриб". Страви з цього гриба у Китаї вважаються лікувальними. Можна вживати і в салатах та виготовляти смачні цукерки.
Губка березова (Fomitopsis betulina) росте на відмерлих стовбурах та живих березах, спричиняючи гниль серцевини. Цей гриб збирається людиною з дуже давніх часів. Дві кульки з цього гриба, нанизані на шкіряній стрічки, знайшли серед речей Етці – людини, що жила 5300 років тому в Тіролі. Оксамитова зрізана поверхня плодового тіла у давнину традиційно використовувалася як ремінь для обробки країв на бритвах. У Німеччині та Скандинавських країнах з нього готують чай, який має виражену протизапальну дію та пригнічує ріст пухлинних клітин.
